18 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/3383/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сіжук О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області про скасування наказу та поновлення на роботі,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області про скасування наказу від 02.07.2024 №174 (по особовому складу); поновлення на посаді пожежного-рятувальника 9 державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ ГУ ДСНС України в Чернівецькій області від 02.07.2024 №174, яким позивача звільнено зі служби є незаконним, оскільки дійсної згоди сторін (позивача особисто) щодо звільнення не було виражено, звільнення було проведено вимушено, як захід дисциплінарного стягнення за несумісну поведінку, факт якої не мав місця та не є підтвердженим.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, заперечуючи проти позовних вимог, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому вказало, що наказ від 02.07.2024 №174 (по особовому складу) згідно якого позивача звільнено зі служби цивільного є правомірним, підстави для скасування відсутні, оскільки позивач особисто звернувся з рапортом про звільнення зі служб цивільного захисту за згодою сторін, за результатами розгляду якого прийнято оскаржуваний наказ.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав контракт про проходження служби цивільного захисту з ДСНС в особі начальника Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області з 10.01.2023, терміном на три роки. (а.с. 35).
01.07.2024 позивач звернувся з рапортом до начальника Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області про звільнення з служби цивільного захисту (за згодою сторін). (а.с. 36).
01.07.2024 у зв'язку з поданням позивачем рапорту про звільнення з служби цивільного захисту, з ним проведено бесіду щодо його бажання звільнитись зі служби цивільного захисту, про що складено аркуш бесіди від 01.07.2024. (а.с. 37-38).
01.07.2024 т.в.о. начальника 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Чернівецькій області звернувся з подання про звільнення позивача до начальника Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області. (а.с. 43).
Згідно наказу начальника Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області від 02.07.2024 №174 «Про кадрові питання» позивача звільнено із служби цивільного захисту 02.07.2024. (а.с. 44).
Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою та другою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 затверджено «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій» (далі - Положення №1052).
Згідно з Положенням № 1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Порядок прийняття, проходження та звільнення зі служби цивільного захисту врегульовано Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ України).
Відповідно до частини першої статті 101 КЦЗ України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Пунктом 1 частини першої статті 103 КЦЗ України передбачено, що з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту укладається контракт про проходження служби цивільного захисту.
Частиною четвертою статті 103 КЦЗ України визначено, що форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
За змістом частини третьої статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов'язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту визначається Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі - Положення №593).
Згідно пункту 2 Положення №593 служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Відповідно до пункту 3 Положення №593 особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
Пунктом 45 Положення №593 передбачено, що контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
Пунктом 176 Положення №593 визначено підстави припиняється (розірвання) контракту.
Так, підпунктом 9 пункту 176 Положення №593 передбачено, що Контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту за згодою сторін.
Відповідно до пункту 177-4 Положення №593 особа рядового або начальницького складу звільняється із служби цивільного захисту згідно з підпунктом 9 пункту 176 цього Положення за умови попередньої домовленості між нею та відповідним керівником органу та підрозділу цивільного захисту.
Звільнення здійснюється у строк, визначений сторонами.
Згідно пункту 175 Положення №593 перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту (крім осіб, строк дії контракту яких припинено відповідно до абзацу п'ятого пункту 56 цього Положення, а також осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, призначення (звільнення) яких здійснюється Кабінетом Міністрів України) безпосередні або прямі керівники (начальники) проводять з нею індивідуальну бесіду.
У ході бесіди роз'яснюється порядок звільнення, уточнюються підстави та строк звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування в резерві служби цивільного захисту. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань, пов'язаних із звільненням, та в разі потреби видається направлення до лікарсько-експертної комісії для обстеження.
За наявності кількох підстав для звільнення особа рядового і начальницького складу обирає одну з них.
До участі в бесіді в разі потреби можуть залучатися фахівці кадрової, юридичної, фінансової та інших служб.
Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди, що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди. У разі відмови особи рядового і начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди. Аркуш бесіди долучається до матеріалів щодо звільнення та зберігається в особовій справі.
У разі коли під час бесіди особа, яка звільняється, порушує питання, що належать до повноважень прямих керівників (начальників), керівник (начальник), який проводив бесіду, доповідає про них старшому прямому керівникові (начальникові).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з рапортом до начальника Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області про звільнення з служби цивільного захисту (за згодою сторін).
У зв'язку з поданням позивачем рапорту про звільнення з служби цивільного захисту, з ним проведено бесіду щодо його бажання звільнитись зі служби цивільного захисту, про що складено аркуш бесіди від 01.07.2024.
За результатами розгляду рапорту позивача про звільнення, відповідач видав наказ від 02.07.2024 №174, згідно якого позивача із служби цивільного захисту з 02.07.2024.
Таким чином, відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв в межах та спосіб визначений Кодексом цивільного захисту України та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, а тому підстави для визнання такого наказу протиправним відсутні.
Стосовно твердження позивача, що звільнення зі служби є незаконним, оскільки дійсної згоди сторін (позивача особисто) щодо звільнення не було виражено, звільнення було проведено вимушено, як захід дисциплінарного стягнення за несумісну поведінку, факт якої не мав місця та не є підтвердженим, суд його відхиляє з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що в рапорті на звільнення від 01.07.2024 позивач зазначив, що претензій та скарг до керівництва частини, загону, Головного управління та ДСНС України немає.
Крім того, дослідженням аркуша бесіди від 01.07.2024 судом встановлено, що причиною звільнення позивач вказав - «сімейні обставини». Також позивач підтвердив, що керівником було надано роз'яснення про умови та порядок звільнення зі служби цивільного захисту та те, що йому відомо, що його буде звільнення за пунктом 176 підпунктом 9 (за згодою сторін) 02.07.2024.
Вказані докази в своїй сукупності дозволяють суду зробити достовірний висновок про те, що звільнення позивача зі служби цивільного захисту відбулось за волею позивача, в даному випадку за згодою сторін.
Доказів тиску на позивача з боку керівництва, дисциплінарного стягнення застосованого до позивача за несумісну поведінку матеріали справи не містять.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області про скасування наказу та поновлення на роботі відмовити повністю.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області (вулиця Сергія Скальда, 1а, місто Чернівці, Чернівецька область, 58000, ідентифікаційний код юридичної особи 38595868).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області (вулиця Яремчука, 36, місто Сторожинець, Чернівецький район, Чернівецька область, ідентифікаційний код юридичної особи 38171620).
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна