Іменем України
18 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/28112/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, третя особа на стороні відповідача - Деснянський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування вимоги,
До Луганського окружного адміністративного суду з Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - Позивач або ОСОБА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - Відповідач, Головне управління ДПС у м. Києві, ГУ ДПС), третя особа на стороні відповідача - Деснянський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (також - Третя особа), в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 № Ф-55954-14У.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у вересні 2021 року позивачу стало відомо про існування виконавчого провадження №66595071. Ні постанову про відкриття виконавчого провадження, ні вимогу ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) ОСОБА_1 не отримав у встановленому законодавством порядку.
У зв'язку з цим адвокат Рожина О.Г. направила адвокатський запит до Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ). У відповіді на адвокатський запит, яка надійшла 22 вересня 2021 року на електронну пошту адвоката Рожиної О.Г., а 28 вересня 2021 року - укрпоштою, містився ідентифікатор доступу до виконавчого провадження, внаслідок чого ОСОБА_1 ознайомився з вимогою ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019 року №Ф-55954-17У (далі також - Вимога).
Відповідно до вказаної вимоги станом на 31.05.2021 року заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску позивача становить 23 418,96 грн. (двадцять три тисячі чотириста вісімнадцять гривень 96 копійок).
Позивач вважає оскаржувану Вимогу протиправною з таких підстав.
ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична - особа підприємець 11 вересня 1995 року. 3 01 січня 2012 року ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування перша група, ставка 10.
02 січня 2013 року ОСОБА_1 виключений з реєстру платників Єдиного податку. З цієї дати ОСОБА_1 не здійснював підприємницької діяльності та не отримував дохід від такої діяльності. В цей період він працював як найманий працівник, отримував дохід виключно у вигляді заробітної плати.
16 вересня 2021 року діяльність позивача як фізичної особи - підприємця припинена.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в тому числі у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №440/2149/19, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору ЄСВ досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Позивач з початку 2013 року не здійснює підприємницьку діяльність та не отримує доходи від такої діяльності, а працює за трудовим договором. Пунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дано визначення поняттю «працівник» - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
З огляду на викладене, вважає, що у ГУ ДПС у м. Києві не було підстав для нарахування позивачу Єдиного соціального внеску за період з 01.01.2017 по 31.05.2021, а отже і для виставлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019 року №Ф- 55954-17У.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні); поновлено позивачу строк на звернення до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2021 відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи визначений суддя Борзаниця С.В.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 прийнято справу до провадження; вирішено розгляд справи проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 витребувано у позивача додаткові докази у справі.
Відповідач заперечував проти задоволення вимог з огляду на таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).
З 01.01.2018 згідно із Законом України від 03.10.2017№ 2148-VIII «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» внесені зміни до Закону № 2464, та відповідно пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 викладено в новій редакції. Вважають, що введеними нормами Закону № 2464 був встановлений безальтернативний обов'язок фізичної особи-підприємця регулярно сплачувати єдиний внесок з дати державної реєстрації підприємницької діяльності до дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Частиною 11 ст. 9 розд. III Закону 2464 визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільноправову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно інформаційної системи Головного управління ДПС у м. Києві ОСОБА_1 з 11.09.1995 (дата державної реєстрації) до 16.09.2021 перебував на обліку як ФОП в Головному управлінні ДПС у м. Києві (ДПІ у Деснянському районі) на обраній системі оподаткування.
В інтегрованій картці позивача обліковуються нарахування ЄСВ в автоматичному режимі за I кв. 2019 року - IV кв. 2020 року згідно обраної системи оподаткування в розмірі мінімального страхового внеску за кожен місяць, а саме: 21.01.2019 - за IV квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн; 21.04.2019 - за I квартал 2019 року у сумі 2754, 18 грн; 19.07.2019 - за IІ квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн.; 21.10.2019 - за IІІ квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн.; 20.01.2020 - за IV квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн.; 21.04.2020 - за I квартал (січень-лютий) 2020 року в сумі 2078,12 грн.; 20.07.2020 - за IІ квартал (червень) 2020 року в сумі 1039,06 грн.; 19.10.2020 - за IІІ квартал 2020 року в сумі 3178,12 грн.; 19.01.2021 - за IV квартал (жовтень-листопад) 2020 року в сумі 2200,00 гривень.
Згідно платіжного доручення № 366 від 01.11.2023 у сумі 23 418,96 грн Позивачем здійснено часткове погашення заборгованості, у зв'язку з чим, станом на 14.02.2025, в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 обліковується недоїмка у сумі 16 757,84 гривні.
Відповідач вважає, що факт самостійної сплати Позивачем заборгованості з єдиного соціального внеску підтверджує правомірність вимоги про сплату боргу (недоїмки)
Враховуючи наявність заборгованості з єдиного соціального внеску в ІКП ОСОБА_1 станом на 30.04.2019, засобами інформаційно-комунікаційної системи Головного управління ДПС у м. Києві в автоматичному режимі сформовано та направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-55954-14 від 10.05.2019.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-55954-14 від 10.05.2019 контролюючим органом направлена на адресу ОСОБА_1 , яка була визначена при взятті на облік, а саме: АДРЕСА_1 . Звертають увагу, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який міститься в додатках безпосередньо до позову, адреса реєстрації ОСОБА_1 наступна: АДРЕСА_1 . Вважають, що вказане свідчить, що Позивач мав бути обізнаний про існування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-55954-14 від 10.05.2019 у зв'язку з тим, що вона була направлена на цю ж саму адресу.
Позивачем оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-55954-14 від 10.05.2019 в адміністративному або судовому порядку не здійснювалось.
Відповідач вважає, що через нездійснення Позивачем жодних дій щодо погашення заборгованості у повному обсязі протягом 10 робочих днів, а також, враховуючи факт відсутності оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від № Ф-55954-14У від 10.05.2019 у адміністративному порядку або в судовому протягом 10 днів, вимога набула статусу «узгоджена». У результаті чого, контролюючим органом було направлено заяву до Деснянського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від № Ф-55954-14У від 10.05.2019 у сумі 23 418, 96 грн задля забезпечення виконання вимоги та стягнення заборгованості з єдиного внеску.
Відповідач вважає, що при винесенні вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-55954-14 від 10.05.2019 він діяв правомірно, в межах своїх повноважень та згідно чинного законодавства, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні заявлених вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд встановив таке.
Позивач з 11.09.1995 (дата державної реєстрації) до 16.09.2021 перебував на обліку як ФОП в Головному управлінні ДПС у м. Києві (ДПІ у Деснянському районі) на обраній системі оподаткування.
Згідно інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 обліковуються нарахування єдиного внеску за I кв. 2019 року - IV кв. 2020 року, а саме:
21.01.2019 - за IV квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн;
21.04.2019 - за I квартал 2019 року у сумі 2754, 18 грн;
19.07.2019 - за IІ квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн.;
21.10.2019 - за IІІ квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн.;
20.01.2020 - за IV квартал 2019 року в сумі 2754,18 грн.;
21.04.2020 - за I квартал (січень-лютий) 2020 року в сумі 2078,12 грн.;
20.07.2020 - за IІ квартал (червень) 2020 року в сумі 1039,06 грн.;
19.10.2020 - за IІІ квартал 2020 року в сумі 3178,12 грн.;
19.01.2021 - за IV квартал (жовтень-листопад) 2020 року в сумі 2200,00 гривень.
ГУ ДПС у м. Києві сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019 року №Ф-55954-17, в якій зазначено, що сума боргу позивача станом на 30 квітня 2019 року становить 23418,96 грн., у тому числі недоїмка - 23418,96 грн.
ГУ ДПС у м. Києві сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019 року №Ф-55954-17У, в якій зазначено, що сума боргу позивача станом на 31 травня 2021 року становить 23418,96 грн., у тому числі недоїмка - 23418,96 грн.
Згідно інформації про виконавче провадження Третьою особою 31.08.2021 було відкрите виконавче провадження на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 №Ф-55954-17У про стягнення боргу з Позивача у розмірі 23418,96 грн.
Згідно Платіжної інструкції № 883 від 31 жовтня 2023 р Третьою особою з рахунків позивача відбулося стягнення загальної суми 26029,85 грн за ВП № 66595071 з виконання виконавчого документу: вимоги № Ф-55954-17 У, виданого 10.05.2019 Головним управлінням ДПС у м. Києві.
Відповідачем надане «Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення». В розділі «Вид та категорія поштового відправлення» зазначено: Лист Рекомендоване.
Також зазначена адреса позивача та «Вимога ЄСВ № 55954-17 від 5/10/2019».
Розділи «Місце подання» та «Дата подання» зовсім не заповнені.
Розділ «Заповнюється в об'єкті поштового зв'язку місця призначення» зовсім не заповнений. Відсутні будь-які записи щодо вручення або невручення поштового відправлення, відсутні причини можливого невручення, відсутній підпис працівника поштового зв'язку.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України № 2464 (тут і надалі положення Закону № 2464 наведені у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин між сторонами).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною другою статті 6 Закону № 2464 встановлений обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.
Відповідно до частин п'ятої та сьомої статті 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
При цьому в частини восьмої статті 9 Закону № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464).
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами орган доходів і зборів, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 за № 449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953, затверджена Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі також - Інструкція № 449).
Вказана Інструкція затверджена відповідно до статей 4, 6, 7, 8, 10, 12, 25, пунктів 9-2 - 9-5 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.
Розділом VI Інструкції № 449 визначений Порядок стягнення заборгованості з платників.
Пунктом 4 вказаного Розділу визначено, що при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).
В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:
платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;
вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно пункту 5 Розділу VI Інструкції № 449 протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності):
вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред'являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);
надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);
надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства.
Згідно наданих сторонами матеріалів та пояснень судом достовірно встановлено, що належних доказів надсилання вимоги Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 № Ф-55954-14 на адресу позивача відповідачем не надано з таких підстав.
Надане Відповідачем «Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення» про відправлення рекомендованим листом вимоги містить інформацію про «Вимогу ЄСВ № 55954-17 від 5/10/2019».
Тобто, податковий орган надав доказ про направлення вимоги від «5/10/2019» (п'ятого жовтня 2019 року), а не від «10/05/2019» (десятого травня 2019 року), яка є предметом оскарження.
При цьому наданий доказ зовсім не містить печаток, штампів об'єкта поштового зв'язку місця призначення, які б свідчили про дати отримання такого повідомлення поштовим відділенням, що б давало можливість формування висновку про можливу допущену описку.
Розділи «Місце подання» та «Дата подання» зовсім не заповнені, що виключає можливість встановити дату направлення вимоги.
Розділ «Заповнюється в об'єкті поштового зв'язку місця призначення» зовсім не заповнений, відсутні будь-які записи щодо вручення або невручення поштового відправлення, відсутні причини можливого невручення, відсутній підпис працівника поштового зв'язку.
У зв'язку з чим наданий відповідачем доказ - «Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення» визнається судом неналежним доказом направлення позивачу оскаржуваної вимоги у визначеному діючим законодавством порядку.
Вказані обставини повністю позбавляють можливості відповідно до положень пункту 4 Розділу VI Інструкції № 449 визначити день, у який оскаржувана вимога від 10.05.2019 вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску - Позивачу, оскільки зовсім відсутні відомості про вручення поштового відправлення позивачу, а також відсутні відомості про дату, зазначену поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Як наслідок, зовсім відсутні підстави для визначення вимоги від 10.05.2019 № Ф-55954-14 відповідно до положень пункту 5 Розділу VI Інструкції № 449 узгодженою (такою, яка набрала чинності), оскільки відсутня дата надходження (отримання) позивачу (позивачем) вимоги про сплату боргу (недоїмки), від якої необхідно рахувати 10 календарних днів для можливої сплати боргу або узгодження вимоги з органом доходів і зборів, або можливого оскарження вимоги в адміністративному або судовому порядку.
У зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави відповідно до положень пункту 4 Розділу VI Інструкції № 449 для проставлення літери «У» (узгоджена вимога) у вимозі від 10.05.2019 № Ф-55954-14, а також були відсутні підстави відповідно до положень пункту 5 Розділу VI Інструкції № 449 для надсилання вимоги від 10.05.2019 № Ф-55954-14У в порядку, визначеному законодавством, до органу державної виконавчої служби (протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності)).
Посилання Відповідача на ті обставини, що Позивач добровільно сплатив суму недоїмки за вимогою від 10.05.2019 не підтверджені жодним доказом. Натомість, матеріалами справи підтверджено, що з рахунку Позивача Третьою особою у примусовому порядку були списані відповідні суми в рамках виконавчого провадження, відкритого у зв'язку з примусовим виконанням вимоги від 10.05.2019 № Ф-55954-14У.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання відсутності/наявності заборгованості зі сплати ЄСВ Позивачем судом у межах цієї адміністративної справи не вирішується, оскільки за встановлених обставин позивач не надав беззаперечних доказів відсутності такої заборгованості (надана копія трудової книжки не повністю, не надані довідки від відповідних роботодавців за спірний період тощо).
При цьому суд зазначає, що з'ясування такого питання (наявність/відсутність заборгованості зі сплати Позивачем ЄСВ за спірний період) можливе після набрання чинності цим судовим рішенням про скасування вимоги від 10.05.2019 № Ф-55954-14У в рамках належного виконання Відповідачем своїх законодавчо визначених обов'язків стосовно належного надіслання (вручення) вимоги від 10.05.2019 № Ф-55954-14, визначення дати отримання (вручення) цієї вимоги Позивачем та можливої процедури узгодження шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн.
Оскільки у даній справі позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (місцезнаходження: вулиця Шолуденка, будинок 33/19, місто Київ, п/і 04116, код ЄДРПОУ: 44116011), третя особа на стороні відповідача - Деснянський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 № Ф-55954-14У задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 10.05.2019 № Ф-55954-14У про сплату заборгованості по єдиному внеску на загальнодержавне соціальне страхування ОСОБА_1 станом на 31.05.2021 в сумі 23 418,96 грн. (двадцять три тисячі чотириста вісімнадцять гривень 96 копійок)
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця