про повернення заяви
про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог
17 грудня 2025 року Київ № 320/6979/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Політичної партії «Європейська солідарність», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Київська міська територіальна виборча комісія, про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Політичної партії «Європейська солідарність» (адреса 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16, ЄДРПОУ 21715714), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Політичної партії «Європейська солідарність» від 29.01.2025 № 2-ПД про відкликання депутата Київської міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року відкрите провадження в адміністративній справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
03.03.2025 року до суду надійшла заява позивача про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог.
Згідно із зазначеною заявою позивач додатково до початкової вимоги додає ще чотири вимоги, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення XIII Чергового З'їзду Політичної партії «Європейська солідарність» від 02 лютого 2022 року, від 21 березня 2023 року, від 25 січня 2024 року, від 10 жовтня 2024 року.
Розглянувши подану заяву про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Законодавець надавши позивачу право подати заяву про зміну позовних вимог зазначив, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, фактичних та/або юридичних.
Суд акцентує увагу, що позивач може змінити або підставу або предмет позову, оскільки зміна одночасно підстави і предмету фактично є новим позовом.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.
Суд зазначає, що вказаною заявою позивач доповнює позовну заяву новими позовними вимогами та просить суд додатково визнати протиправними та скасувати ще чотири рішення XIII Чергового З'їзду Політичної партії «Європейська солідарність», однак такі вимоги не були заявлені у первісному позові.
При цьому, позивач не зазначає всіх реквізитів оскаржуваних рішень чергових етапів З'їзду Партії від 02 лютого 2022 року, від 21 березня 2023 року, від 25 січня 2022 року, від 10 жовтня 2024 року та від 29 січня 2025 року, не долучає їх копії тощо.
Так, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд зазначає, що провадження в адміністративній справі № 320/6979/25 відкрите ухвалою Київського окружного адміністративного суду 24 лютого 2025 року.
На даний час справа перебуває на етапі розгляду справи по суті.
Отже, у відповідача фізично не буде можливості подати відзив на заяву про збільшення позовних вимог до початку розгляду справи по-суті, при цьому відзив від відповідача на початкові вимоги позивача надійшов до суду вчасно - 14 березня 2025 року.
При цьому, за нові додаткові позовні вимоги не був сплачений судовий збір у належному розмірі за чотири немайнові вимоги.
Більше того, заявлені додаткові податкові вимоги виходять за межі строку на звернення до суду, при цьому будь яких обґрунтувань поважності пропуску строку на звернення до суду не надані.
Також, позивач не надав будь-яких доказів, що між сторонам наявний спір щодо уточнених (збільшених) вимог, що оскаржувані рішення стосуються позивача тощо.
Тобто, додатково заявлені позовні вимоги не відповідають процесуальним вимогам, визначеним КАС України.
Оскільки заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, яка за своєю суттю у розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України є заявою про інший предмет та підстави позову, подано з порушенням вимог процесуального законодавства, а також враховуючи неможливість одночасної зміни і предмету, і підстав позову суд дійшов висновку про відсутність підстав для її прийняття з урахуванням чого позовні вимоги мають розглядатися у первісній редакції.
Отже, в даному випадку, право позивача на доступ до суду в межах змінених позовних вимог може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не зміною предмету та підстав первинного позову, збільшення розміру позовних вимог.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, оскільки саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійсненні судочинства за його позовною заявою.
Суд зауважує, що адміністративний позов завжди має індивідуальний характер і спрямований на захист конкретних прав, свобод чи інтересів особи в її особистих правовідносинах з певним суб'єктом владних повноважень.
Тому позовна заява має містити конкретизовані відомості про суб'єкта владних повноважень, який порушив права позивача, вказувати на суб'єктивне право, що підлягає захисту та яке порушив відповідач, обставини чи факти (події життя), з якими позивач пов'язує порушення свого суб'єктивного права та які утворюють привід для звернення до суду, а також містити конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права.
Суд зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб'єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 Кас України.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись статтями 94, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Політичної партії «Європейська солідарність», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Київська міська територіальна виборча комісія, про визнання протиправним та скасування рішення повернути позивачеві без розгляду.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви (в частині позовних вимог) не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви (в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення XIII Чергового З'їзду Політичної партії «Європейська солідарність» від 02 лютого 2022 року, від 21 березня 2023 року, від 25 січня 2024 року, від 10 жовтня 2024 року) надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.