з інших процесуальних питань
17 грудня 2025 року № 320/25809/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у частині не виключення Позивача з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на момент виникнення обставин);
-Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити Позивача ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 ) з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на момент виникнення обставин) з 27.09.2023 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи 23.05.2025 визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
23 червня 2025 року на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву від уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
15.12.2025 року на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, в якій просить суд позовні вимоги викласти в наступній редакції (орфографія, пунктуація та стилістика автора збережені):
- визнати протиправним наказ Відповідача від 23 жовтня 2025 р. Nє
2074 (в частині призову та направлення Позивача для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_2 ), - та зобов?язати Відповідача вчинити певні дії: скасувати цей наказ;
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача у частині невиключення Позивача з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов?язок та військову службу» в редакції, чинній на момент виникнення обставин, - та зобов?язати Відповідача вчинити певні дії: виключити Позивача з військового обліку па підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов?язок та військову службу» в редакції, чинній на момент виникнення обставин з 27.09.2023 р.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що за період, що минув з моменту подання позову до суду, відбулися обставини, які на той час не були і не могли бути відомі позивачу та не могли бути ним передбачені. Зокрема, 23 жовтня 2025 року Відповідачем було видано наказ № 2074, яким ОСОБА_1 призвано на військову службу та направлено для її проходження до військової частини НОМЕР_2 . На думку позивача вказані обставини мають істотне значення для вирішення справи та надають підстави, передбачені статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду з відповідною заявою щодо зміни предмета позову до відповідача.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зміни предмету або підстав позову, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Такий правовий підхід щодо застосування норми процесуального права - статті 47 КАС України викладений у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16, від 30 серпня 2021 року у справі № 520/11672/19.
Верховним Судом зазначено, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17, від 22 січня 2020 року у справі №210/2289/17, від 30 січня 2020 року у справі №817/831/18. Аналогічного підходу дотримувалася і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.
Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує, що зміна позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Також в розумінні статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, одночасно можлива зміна лише або предмету, або підстав позову, що суперечить заяві позивача від 15 грудня 2025 року в якій одночасно відбувається зміна предмета і підстави позову.
Так, первинний предмет позову - бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у частині не виключення позивача з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на момент виникнення обставин).
У свою чергу, уточнений предмет позову містить позовну вимогу про визнання протиправним наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 жовтня 2025 року № 2074 в частині призову та направлення позивача для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно, у даній справі позивач подав заяву про зміну предмету позову, тобто просить суд розглянути додаткову вимогу в межах тих самих підстав позову, не змінюючи їх сутності.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що подана позивачем заява відповідає вказаним вимогам, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду.
З урахуванням приписів частини 2 статті 262 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття уточненого позову до розгляду.
Керуючись положеннями ст. 47, 132, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
1. Прийняти до розгляду заяву позивача від 15.12.2025 про збільшення розміру позовних вимог.
2. Встановити відповідачу строк для подання до суду відзиву на заяву про уточнення позовних вимог протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання копії даної ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно направити копії відзиву та письмових доказів позивачу. Разом з відзивом подати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Роз'яснити відповідачам, що у разі ненадання відповідачем/-ами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
3. Копію ухвали надіслати (вручити) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Вісьтак М.Я.