16 грудня 2025 року Київ № 320/15509/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся 19.03.2025 засобами поштового зв'язку до суду з позовом (зареєстрований 02.04.2025) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач).
Просив суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.01.2025 № м255-25\К-02\8-2600\25 (прим., правильний номер № 2555-25/К-02/8-2600/25) про відмову у перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, з усуненням обмеження розміру підвищення пенсії сумою 1500,00 грн;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.03.2023 без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії граничною сумою 1500 грн та здійснити позивачу щомісячну доплату до його пенсії у розмірі 1237,81 грн як нарахування обмеження індексації пенсії з 01.03.2023 та у зв'язку із цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує порушення його прав щодо обмеження максимальним розміром пенсії, із урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у розмірі 1,197% від розміру пенсії, шляхом обмеження її 1500,00 грн. У зв'язку із цим стверджував право на підвищення пенсії відповідно до названої постанови Кабінету Міністрів України, починаючи з 01.03.2023, без обмеження максимального розміру.
Ухвалою суду від 07.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву разом із матеріалами пенсійної справи, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити нарахування та виплату спірної індексації пенсії без обмеження максимальним розміром 1500,00 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило листом від 16.01.2025 № 2555-25/К-02/8-2600/25 про здійснення перерахунку пенсії відповідно до постанови № 168, та зазначили, що з 01.03.2023 позивачу проведено такий перерахунок з підвищенням на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови. За результатами проведеного перерахунку з 01.03.2023 зі здійсненням щорічної індексації пенсій розмір пенсії підвищений на 1500,00 грн на 01.03.2023 з обмеженням індексації у розмірі (1237,81 грн), як передбачено постановою № 168. Перерахований розмір пенсії з 01.03.2023 становить 17142,22 грн, при цьому, зазначеною постановою № 168 не передбачено перегляду розміру обмеження при наступних перерахунках. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із такого.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом
За приписами статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Позивач стверджує про відмову у перерахунку пенсії з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 без обмеження розміру підвищення пенсії сумою 1500,00 грн.
Із наявних у матеріалах справи доказів убачається, що розмір пенсії позивача, у т.ч. й з 01.03.2023 не обмежувався максимальним розміром.
Суд звертає увагу, що максимальний розмір пенсії у 2023 році - на рівні 20930,00 грн, виходячи з десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у той час як розмір пенсії позивача - 17142,22 грн.
Як видно з розрахунку пенсії, наявного у матеріалах пенсійної справи станом на 01.03.2023, розмір пенсії позивача, у т.ч. й з урахуванням індексації з 01.03.2023 становив 15777,85 грн.
Як убачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, відповідно до постанови КМУ №168 відповідачем проведено індексацію пенсії позивача з 01.03.2023 у розмірі - 1237,81 грн, оскільки такий розмір не може перевищувати 1500,00 грн.
Внаслідок перерахунку пенсії відповідно до постанови №168, розмір індексації обмежено відповідачем граничним розміром - 1237,81 грн.
Відповідач стверджував, що таке обмеження є законним та відповідає положенням абзацу 2 пункту 10 постанови №168.
Водночас позивач наполягав, що застосування названого положення є незаконним і значно обмежує його право на належний розмір пенсії.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовані нормами Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».
За нормами статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 указаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Обов'язковий характер індексації визначається також статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III). У цій статті зазначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною другою статті 19 Закону № 2017-ІІІ також установлено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Суд, аналізуючи зазначені положення, доходить висновку, що індексація доходів - це одна з державних гарантій, метою якої є підтримання достатнього життєвого рівня громадян та їх купівельної спроможності в умовах зростання цін.
Індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, що не мають разового характеру, зокрема пенсії, а тому, є невід'ємною складовою частиною сум при розрахунку пенсії.
Подібний висновок на підставі аналізу зазначених положень викладений Верховним Судом, зокрема у постановах від 30.01.2024 у справі № 580/1974/23, від 11.03.2024 у справі № 240/1472/23, від 28.03.2024 у справі № 420/5470/23.
Підстави проведення індексації визначено статтею 4 Закону № 1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядком перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124) визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
За нормами пункту 2 Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп (2)х100% - 100%
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Таким чином, суд доходить висновку, що на виконання вимог частини другої статті 42 Закону №1058-IV, у 2019 році Урядом, з метою визначення механізму проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, запроваджено Порядок № 124 та встановлено, зокрема формулу обчислення коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Пунктом 3 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон № 2710-IX) на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Пунктом 8 розділу Прикінцевих положень Закону №2710-IX установлено, що у 2023 році, зокрема частина друга статті 42 Закону № 1058-IV застосовується у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
Суд зауважує, що на момент здійснення позивачу спірного перерахунку пенсії та на момент розгляду цієї справи, указані положення Закону №2710-IX є чинними та неконституційними не визнавалися.
Таким чином, Законом №2710-IX делеговано Кабінету Міністрів України повноваження встановлювати порядок та умови індексації пенсійного забезпечення у 2023 році. При цьому словосполучення «у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України» прямо вказує на наявність повноважень Уряду встановлювати як показники збільшення розміру пенсій внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації.
Так, із метою реалізації пункту 8 розділу Прикінцевих положень Закону № 2710-IX Урядом 24.02.2023 прийнято постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
У свою чергу, пунктом 10 Постанови КМУ № 168 установлено, що: у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
З огляду на зазначене, суд уважає, що положеннями абзацу 2 пункту 10 постанови № 168 визначено граничний розмір індексації пенсії, а саме встановлено, що внаслідок здійснення перерахунку на виконання пунктів 1-7 цієї постанови з 01.03.2023 пенсій, призначених згідно із Законом № 1058-IV, з урахуванням підвищення її розміру на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 не може бути більшою ніж 1500 грн.
У справі, що розглядається, судом установлено, що з 01.03.2023 позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 постанови № 168, у межах граничної суми збільшення 1500,00 грн, а саме - 1237,81 грн, у зв'язку із чим відсутні правові підстави вважати такі дії відповідача протиправними, оскільки індексація пенсії позивача з 01.03.2023 проведена Управлінням із дотриманням вимог чинного законодавства.
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введений воєнний стан, який дії і по цей час.
За визначенням у статті 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб'єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов'язане з небезпекою для життя і здоров'я.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.03.2024 у справі № 440/3321/23.
Відповідно до пункту 4 Указу № 64/2022 Кабінет Міністрів України зобов'язано невідкладно, зокрема забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
Такі положення Указу № 69/2022 у повній мірі кореспондуються з абзацами другим та третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, якими установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення, зокрема, щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Указані положення неконституційними не визнавалися, є чинними і узгоджуються, зокрема з Рішенням від 25.01.2012 № 3-рп/2012, у якому Конституційний Суд України зазначив про наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, суд зазначає, що у Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 Конституційний Суд України також зауважив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Указане у сукупності свідчить про те, що реалізація Кабінетом Міністрів України покладених на нього повноважень у частині обмеження верхньої межі індексації спрямовано на утримання зростання нерівності між розмірами пенсійних виплат різних категорій пенсіонерів з метою збалансування наявного фінансового ресурсу держави та досягнення справедливого балансу між захистом інтересів якомога більшої кількості громадян, особливо тих, чиї пенсії є дуже низькими. Указана стратегія Уряду передусім сприяє забезпеченню соціальної справедливості та економічної стабільності в умовах воєнного стану, коли держава в першу чергу зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси, у тому числі фінансові, саме для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної.
Таким чином, ураховуючи те, що пенсія позивача з 01.03.2023 проіндексована в розмірі, що не перевищує 1500,00 грн, що відповідає абзацу 2 пункту 10 постанови № 168, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію пенсії з 01.03.2023 без застосування граничного розміру, встановленого цими положеннями, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог у цій частині.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07.06.2024 у справі № 420/25804/23, а також від 20.06.2024 у справі № 420/23990/23.
При вирішенні цієї справи суд бере до уваги й те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі № 320/8511/23, яким позов задоволено частково, визнано протиправним та нечинним в абзаці першому пункту 2 постанови КМУ № 168 застосування обмеження максимального розміру пенсії, визначеного законом; визнано протиправним та нечинним абзац 2 пункту 10 постанови КМУ № 168 щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Однак, за наслідками апеляційного перегляду названого рішення суду, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 320/8511/23, апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено частково.
Апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України задоволено частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 скасовано в частині та винесено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та нечинним абзацу 2 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500 гривень.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 - залишено без змін.
У той же час, позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації відповідно до постанови КМУ № 168 без обмеження її розміру 1500,00 грн, є безпідставними.
За таких обставин, позовні вимоги у названій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.