15 грудня 2025 року Київ справа №640/14869/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» до Державної казначейської служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України, яка полягає у порушенні строків та у тривалому невиконанні наказу господарського суду м. Києва від 09.07.2020 у справі №910/6655/19;
- зобов'язати Державну казначейську службу України відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» вчинити дії щодо виконання наказу господарського суду м. Києва від 09.07.2020 у справі №910/6655/19;
- зобов'язати Державну казначейську службу України відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» нарахувати та виплатити позивачу компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми (яка на момент подання позову складає 38 401, 00 грн.) починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до Державної казначейської служби України до моменту виконання виконавчих документів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2021 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
19.10.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 19.10.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 вирішено закрити провадження у справі №640/14869/21 за позовом акціонерного товариства «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» до Державної казначейської служби України в частині позовних вимог про зобов'язання Державної казначейської служби України відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» вчинити дії щодо виконання наказу господарського суду м. Києва від 09.07.2020 у справі №910/6655/19.
Таким чином, розгляд справи продовжується щодо позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності Державної казначейської служби України, яка полягає у порушенні строків та у тривалому невиконанні наказу господарського суду м. Києва від 09.07.2020 у справі №910/6655/19;
- зобов'язання Державної казначейської служби України відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» нарахувати та виплатити позивачу компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми (яка на момент подання позову складає 38 401, 00 грн.) починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до Державної казначейської служби України до моменту виконання виконавчих документів.
Свої вимоги позивач мотивує протиправним вчасним невиконання відповідачем наказу господарського суду м. Києва від 09.07.2020 у справі № 910/6655/19.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що у межах спірних правовідносин він діяв у визначених законом межах, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2020, стягнуто з Державного бюджету України на користь АТ «Полтаваобленерго» 2 089 416,12 грн безпідставно стягнутих грошових коштів, 53 065,45 грн 3% річних, 183 941,65 грн інфляційних втрат, 34 896,35 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.
На виконання постанови від 01.07.2020 видано наказ Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі № 910/6655/19.
Позивач (стягувач) звернувся до Казначейства із заявою від 07.08.2020 (вхідний від 10.08.2020 № 06-46206) про прийняття до виконання наказу суду.
13.09.2021 платіжним дорученням №1191901 Державна казначейська служба України перерахувала повністю суму заборгованості, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/6655/19 - 2 361 319, 57 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Стаття 25 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) передбачає, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Згідно з пунктом 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийняти» рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державок» за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює безспірне списання коштів на підставі рішення суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок № 845).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 845 цей акт визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Пункт 6 Порядку № 845 передбачає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі оригіналу виконавчого документа згідно із заявою стягувана.
Відповідно до Порядку № 845 Казначейство та його органи за різними (нетотожними) алгоритмами виконують декілька категорій рішень, зокрема, здійснюють: безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам (механізм виконання регламентований пунктами 35 - 40 розділу «Безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам»);
Поданий позивачем виконавчий документ видано на підставі рішення, якими передбачено право особи на відшкодування коштів безпосередньо за рахунок держави.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що матеріальна та моральна шкода, завдана незаконним рішеннями, д:.ями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок Держави.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 03.10.2001 № 12-рп/2001 у справі про відшкодування шкоди державою вказує таке.
В Основному Законі держави розмежовуються такі поняття, як держава, органи державної влади, посадові і службові особи (статті 3, 5, 6, 13, 38, 55, 56, 62 та інші).
Матеріальна та моральна шкода, завдана громадянам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави.
Державні органи як юридичні особи несуть юридичну відповідальність лише за своїми договірними зобов'язаннями. Держава не відповідає по зобов'язаннях державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов'язаннях держави.
Зокрема, таке розмежування відповідальності за зобов'язаннями держави та створених нею юридичних осіб здійснено у статті 1176 ЦК України
Отже, стаття 56 Конституції України та тотожні їй за змістом і духом норми статей 1173, 1174, 1176 ЦК України регламентують особливий випадок відповідальності безпосередньо Держави Україна, котрий полягає в тому, що саме держава бере на себе зобов'язання здійснити майнове відшкодування на користь фізичних або юридичних осіб за рахунок коштів бюджету.
Алгоритм виконання рішень суду про стягнення шкоди з державного бюджету регламент званий пунктами 35 - 40 розділу «Безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам».
Відповідно до пункту 35 Порядку № 845 Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), зокрема, шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
У разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього порядку стягувані подають документи, зазначені у пункті 6 цього порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду (пункт 36 Порядку).
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету (пункт 38 Порядку № 845).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства.
Аналогічний припис щодо виконання рішення про стягнення коштів державного бюджету винятково в порядку черговості міститься в підпункті 1 пункту 9 розділу VI БК України.
Ані Порядок № 845, ані будь-який інший акт законодавства не встановлюють для Казначейства обов'язку для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно із судовими рішеннями про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Як зазначалося вище, з 10.08.2020 пакет документів у справі № 910/6655/19, передбачений Порядком № 845, надійшов до Казначейства та з цієї дати обліковувався на виконанні за бюджетною програмою КПКВК 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб» (далі - КПКВК 3504030).
Згідно з пунктом 38 Порядку № 845, дня забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідній рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
Статтею 95 Конституції України та пунктом 8 частини першої статті 7 БК України встановлено правило, за яким виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків.
У Законах України про Державний бюджет України на 2020-2021 роки передбачалась спеціальна бюджетна програма КПКЗК 3504030.
У Законі України «Про Державний Бюджет України на 2020 рік» за КПКВК 3504030 передбачено бюджетні призначення: у розмірі 50 млн грн.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.12.2020 № 1598-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству рік», у грудні 2020 року відповідні призначення були, однак, станом на 18.08.2020 (на час надходження наказу суду) на виконанні за КПКВК 3504030 уже перебували судові рішення на загальну суму понад 290 мільйонів гривень, які надійшли на виконання раніше за наказ суду; разом із тим залишок коштів на 2020 рік складав 19,75 млн грн (згідно листа Казначейства на адресу Мінфіну від 18.08.2020 № 5-05-1-06/14407).
У Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» за КПКВК 3504030 передбачено бюджетні призначення у розмірі 150 мільйонів гривень.
Оскільки рішення про відшкодування шкоди, заподіяної державними органами (зокрема, на користь позивача) виконуються за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою КПКВК 3504030, 14.09.2021 на користь позивача здійснено безспірне списання коштів державного бюджету у справі № 910/6655/19 за КПКВК 3504030.
Частиною першою статті 23 БК України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим кодексом.
Як зазначалось відповідачем, станом на час надходження пакету документів про стягнення шкоди на користь позивача, на виконанні за КПКВК 3504030 перебували рішення на загальну суму, що перевищувала відповідні бюджетні призначення.
Пунктом 39 Порядку № 845 передбачено, що коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно но з пунктом 35 Порядку необхідні додаткові кошти понад обсягом відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документі Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету.
Як вбачається з матеріалів справи, Казначейство зверталось до Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності передбачення у Державному бюджеті України достатнього обсягу коштів за КПКВК 3504030, що дозволило б виконувати відповідні судові рішення у максимально стислі законом строки.
Отже, питання виконання судових рішень за КПКВК 3504030 залежить від суми коштів, встановленої у за коні про Державний бюджет України на відповідний рік.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 по справі № 804/2076/17 встановлена така позиції: «сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.
Подання ж відповідачем Мінфіну пропозицій відповідно до пункту 39 Порядку № 845 свідчить про використання наданих йому повноважень задля виконання судового рішення».
Зважаючи на вищевикладене, вбачається Казначейство вжило передбачених законодавством заходів, спрямованих на виконання рішення суду на користь позивача у порядку та спосіб, визначені законодавством України.
Частина перша статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» про гарантії передбачає, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Отже, законодавець визначив вичерпний перелік рішень, виконання яких здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Як зазначалось вище, механізм виконання рішень, на які поширюється дія Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», регламентований путчами 33, 47 - 52 розділу «Безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів» Порядку № 845.
Зокрема, зазначена у статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» бюджетна програма у Законах про Державний бюджет має найменування КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані держаною».
Отже, Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлює строк для виконання та визначає підстави для нарахування компенсації у вигляді 3% річних за рішеннями суду про стягнення коштів з державного органу.
Однак, поданий позивачем наказ суду передбачає стягнення шкоди з Державного бюджету України, а не з державного органу.
Виконання судових рішень про відшкодування за рахунок Держави шкоди, завданої незаконними діями державних органів, здійснюється не підставі Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а згідно із нормами спеціально затвердженого акта - Порядку № 845 (прийнятий відповідно до пункту 9 розділу VI БК України).
Порядок № 845 та БК України на встановлюють для Казначейства строку для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно із судовими рішеннями про відшкодування шкода Державою.
Отже, відсутні підстави вважати, що Казначейство могло допустити прострочення виконання судового рішення про відшкодування шкоди Державою, оскільки в силу припасів підпункту 1 пункту 9 розділу VI БК України та пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державною бюджету виконуються у порядку черговості надходження виконавчих документів до органів Казначейства.
Відтак, суд не вбачає правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.