15 грудня 2025 року Київ справа №640/21059/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому позивач просить суд:
- визнання дії посадових осіб Національного агентства з питань запобігання корупції під час здійснення повної перевірки Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України - протиправними;
- визнання бездіяльності посадових осіб Національного агентства з питань запобігання корупції щодо неприйняття у встановлені чинним законодавством строки рішення за результатами повної перевірки Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України - протиправною;
- визнання протиправним та скасувати Рішення №2996 від 13.09.2019 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2019, суддею Балась Т.П. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2020 визнано заявлений позивачем відвід судді Балась Т.П. від розгляду справи №640/21059/19 (заява від 07.08.2020) обґрунтованим. Заяву представника позивача про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П. в адміністративній справі №640/21059/19 задоволено. Адміністративну справу передано до відділу документального забезпечення (канцелярії) для здійснення подальшого повторного автоматизованого розподілу справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний адміністративний позов 10.08.2020 передано судді Патратій О.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2021 справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Головань О.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2021 справу №640/21059/19 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
26.08.2024 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 26.08.2024 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 справу прийнято до провадження, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на допущених відповідачем порушеннях вимог законодавства при здійсненні перевірки поданої позивачем декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до частини першої статті 8, абзацу другого частини першої статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), підпункту 1 абзацу десятого пункту 2 розділу III Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.02.2017 № 56, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.02.2017 за № 201/30069 (далі - Порядок №56) Національним агентством прийнято рішення від 12.04.2019 № 1025 «Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
ОСОБА_1 станом на 31.12.2016 - народний депутат України. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 50 Закону, обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Згідно із приміткою до статті 50 Закону, посаду народного депутату України віднесено до посад службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Декларації таких осіб підлягають обов'язковій повній перевірці.
Рішеннями Національного агентства від 07.06.2019 № 1600 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» продовжено на 30 календарних днів з 12 червня 2019 року.
За результатами проведення повних перевірок декларацій позивача Національне агентство прийняло рішення від 13.09.2019 № 2996 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України».
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Згідно з Порядком №56 повна перевірка декларації проводиться за рішенням Національного агентства.
У пункті 1 розділу ПІ Порядку №56 визначено, що складовими предмета повної перевірки декларації є:
з'ясування достовірності задекларованих відомостей;
з'ясування точності оцінки задекларованих активів;
перевірка на наявність конфлікту інтересів;
перевірка на наявність ознак незаконного збагачення.
Пунктом 4 розділу III Порядку визначено, що Національне агентство під час проведення повної перевірки декларації проводить перевірку всіх відомостей, які підлягають декларуванню відповідно до статті 46 Закону.
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 56, недостовірність задекларованих відомостей - невідповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб'єкта декларування, що встановлюється на підставі відомостей, отриманих Національним агентством у встановленому Законом порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації.
В той же час достовірність задекларованих відомостей - відповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб'єкта декларування, у разі не встановлення Національним агентством недостовірності задекларованих відомостей у встановленому Законом порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації.
Механізм проведення повної перевірки декларації встановлено, зокрема, розділом III Порядку №56.
Пунктом 6 розділу III Порядку №56 визначено джерела інформації, які Національне агентство використовує під час повної перевірки декларацій, серед яких:
відомості, отримані з реєстрів, баз даних, інших інформаційно- телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, баз даних іноземних держав, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації;
відомості, надані суб'єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом Національного агентства щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей;
відомості, що надходять (отримані) від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань, а також від державних та інших компетентних органів влади іноземних держав.
Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку під час проведення повної перевірки декларації та прийняття рішення про результати здійснення повної перевірки декларації використовується лише інформація, отримана у законний спосіб.
Крім того, абзацом 6 пункту 6 розділу III Порядку встановлено, що при проведенні повної перевірки декларації Національне агентство зобов'язане забезпечити використання лише достовірної інформації, одержаної від суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань, із засобів масової інформації, мережі Інтернет.
Це кореспондується з визначеними Порядком №56 принципами достовірності і повноти інформації, що використовується Національним агентством, правомірності одержання та використання такої інформації, за якими здійснюється повна перевірка декларації'.
Таким чином, зазначені у декларації недостовірні відомості - це задекларовані відомості, які не відповідають відомостям, отриманим Національним агентством у встановленому Законом порядку шляхом здійснення повної перевірки декларації.
Так, під час проведення повної перевірки декларації позивача за 2016 (виправленої) Національним агентством встановлено факти подання у деклараціях недостовірних відомостей:
у розділі 3 «Об'єкти нерухомості»;
у розділі 8 «Корпоративні права»;
у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування».
Загалом, під час здійснення повної перевірки декларації позивача, Національним агентством встановлено 42 факти декларування недостовірних відомостей у зазначених вище розділах декларації.
Зокрема, позивач не погоджується з висновками Національного агентства щодо недекларування земельних ділянок, які перебувають на праві власності та в оренді позивача.
Зокрема, позивач не зазначив відомості про земельні ділянки розташовані за адресою: Автономна республіка Крим, які належать йому на праві власності та оренди, що підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру, зокрема:
земельна ділянка загальною площею 19 999,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0426, набуту ним у власність. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 19 999,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0425, набуту ним у власність. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 19 999,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0428, набуту ним у власність. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 20 000,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0427, набуту ним у власність. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 20 000,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0250, набуту ним у власність 26.02.2008. Відповідно до наявних відомостей з Державного земельного кадастру остання грошова оцінка даної земельної ділянки (нормативна грошова оцінка) становить 380 970,00 гривень;
земельна ділянка загальною площею 20 000,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0252, набуту ним у власність 26.02.2008. Відповідно до наявних відомостей з Державного земельного кадастру остання грошова оцінка даної земельної ділянки (нормативна грошова оцінка) становить 380 970,00 гривень;
земельна ділянка загальною площею 20 000,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0291, набуту ним у власність. Відповідно до наявних відомостей з Державного земельного кадастру остання грошова оцінка даної земельної ділянки (нормативна грошова оцінка) становить 200 000,00 гривень;
земельна ділянка загальною площею 20 000,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0256, набуту ним у власність 21.03.2008. Відповідно до наявних відомостей з Державного земельного кадастру остання грошова оцінка даної земельної ділянки (нормативна грошова оцінка) становить 3 80 970,00 гривень;
земельна ділянка загальною площею 10 000,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0255, набуту ним у власність 21.03.2008. Відповідно до наявних відомостей з Державного земельного кадастру остання грошова оцінка даної земельної ділянки (нормативна грошова оцінка) становить 190 485,00 гривень;
земельна ділянка загальною площею 20 000,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0292, набуту ним у власність. Відповідно до наявних відомостей з Державного земельного кадастру остання грошова оцінка даної земельної ділянки (нормативна грошова оцінка) становить 200 000,00 гривень;
земельна ділянка загальною площею 20 000,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0290, набуту ним у власність. Відповідно до наявних відомостей з Державного земельного кадастру остання грошова оцінка даної земельної ділянки (нормативна грошова оцінка) становить 200 000,00 гривень;
земельна ділянка загальною площею 20 000,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0293, набуту ним у власність. Відповідно до наявних відомостей з Державного земельного кадастру остання грошова оцінка даної земельної ділянки (нормативна грошова оцінка) становить 200 000,00 гривень;
земельна ділянка загальною площею 20 000,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0295, набуту ним у власність. Відповідно до наявних відомостей з Державного земельного кадастру остання грошова оцінка даної земельної ділянки (нормативна грошова оцінка) становить 200 000,00 гривень;
земельна ділянка загальною площею 20 000,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0297, набуту ним у власність. Відповідно до наявних відомостей з Державного земельного кадастру остання грошова оцінка даної земельної ділянки (нормативна грошова оцінка) становить 200 000,00 гривень;
земельна ділянка загальною площею 20 000,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0296, набуту ним у власність. Відповідно до наявних відомостей з Державного земельного кадастру остання грошова оцінка даної земельної ділянки (нормативна грошова оцінка) становить 200 000,00 гривень;
земельна ділянка загальною площею 20 000,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0253, набуту ним у власність 21.03.2008. Відповідно до наявних відомостей з Державного земельного кадастру остання грошова оцінка даної земельної ділянки (нормативна грошова оцінка) становить 190 485,00 гривень;
земельна ділянка загальною площею 20 000,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0251, набуту ним у власність. Відповідно до наявних відомостей з Державного земельного кадастру остання грошова оцінка даної земельної ділянки (нормативна грошова оцінка) становить 9 936,00 гривень;
земельна ділянка загальною площею 20 000,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0254, набуту ним у власність. Відповідно до наявних відомостей з Державного земельного кадастру остання грошова оцінка даної земельної ділянки (нормативна грошова оцінка) становить 72 000,00 гривень;
земельна ділянка загальною площею 85 510,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0017, набуту ним в оренду 15.10.2011. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 109 549,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0067, набуту ним в оренду 15.10.2011. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 81 186,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0030, набуту ним в оренду 15.10.2011. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 99 320,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0016, набуту ним в оренду 15.10.2011. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 101 049,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0036, набуту ним в оренду 24.09.2012. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 82 413,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0059, набуту ним в оренду 27.06.2012. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 76 798,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0038, набуту ним в оренду 07.07.2012. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 76 798,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0039, набуту ним в оренду 13.07.2012. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 76 798,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0009, набуту ним в оренду 27.06.2012. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 76 568,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0079, набуту ним в оренду 15.10.2011. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 32 015,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0006, набуту ним в оренду 18.10.2011. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 96 093,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0005, набуту ним в оренду 18.10.2011. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 83 986,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0002, набуту ним в оренду 18.10.2011. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 41 648,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0004, набуту ним в оренду 18.10.2011. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена;
земельна ділянка загальною площею 471 945,00 м2, кадастровий номер 0125681100:06:001:0003, набуту ним в оренду 18.10.2011. Вартість земельної ділянки на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою під час перевірки не встановлена.
Відповідно до наданих позивачем пояснень, на його думку, вищезазначені земельні ділянки є такими, що вилучені з цивільного обороту та не відповідають визначенню приватної власності в розумінні приписів цивільного законодавства України, а отже відсутні підстави для їх декларування.
Крім цього, надання позивачем документів стосовно вищезазначених земельних ділянок неможливо, оскільки вони залишилися на анексованій Російською Федерацією територією.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону у декларації зазначаються відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:
дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;
у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державний земельний кадастр» (далі - Закон про ДЗК) державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб.
Державний земельний кадастр базується на основних принципах, зокрема принципі об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону про ДЗК відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 20 Закону про ДЗК встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.
Частиною 9 статті 21 Закону про ДЗК визначено, що відомості про розподіл земель між власниками та користувачами вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, інформація з державного земельного кадастру, на підставі якої Національне агентство встановило факт подання недостовірних відомостей позивачем, є офіційним джерелом достовірних відомостей.
На думку суду, позивач мав технічну можливість перевірити інформацію про власників земельних ділянок, з вище зазначеними кадастровими номерами, до заповнення декларації, з метою надання у декларації достовірних відомостей.
Відповідно до пункту ї) частини 1 статті 36 Закону про ДЗК на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру, зокрема інші відомості про земельні ділянки, передбачені статтею 15 та частиною другою статті 30 цього Закону, крім відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, дату народження фізичної особи, які є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 36 Закону про ДЗК перегляд, копіювання та роздрукування інформації, зазначеної у пункті "ї" частини 1 цієї статті, здійснюються за умови ідентифікації особи (фізичної або юридичної), яка отримує доступ до інформації, з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи.
Частиною 1 статті 38 Закону про ДЗК встановлено, що відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:
витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;
довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;
викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
Таким чином, позивач у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» відобразив недостовірні відомості про кадастровий номер земельної ділянки, яка належить йому на праві власності та зазначив недостовірні відомості про відсутність у нього у власності та оренді земельних ділянок, що відрізняється від достовірних на загальну суму 3 205 816 грн, чим не дотримав вимоги пункту 2 частини першої статті 46 Закону.
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги щодо протиправності дій, бездіяльності посадових осіб Національного агентства та визнання протиправним оскаржуваного рішення №2996 від 13.09.2019 тим, що Національне агентство самостійно провело оцінку земельних ділянок, а тому, всі розрахунки вартості земельних ділянок, зроблених Відповідачем у пункті 1.4 Рішення, на думку позивача, є протиправними.
Оцінюючи такі доводи позивача, суд виходить з такого.
Як зазначалося вище, пунктом 6 розділу III Порядку №56 визначено джерела інформації, які Національне агентство використовує під час повної перевірки декларацій, серед яких:
відомості, отримані з реєстрів, баз даних, інших інформаційно- телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, баз даних іноземних держав, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації;
відомості, надані суб'єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом Національного агентства щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей;
відомості, що надходять (отримані) від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань, а також від державних та інших компетентних органів влади іноземних держав.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державний земельний кадастр» (далі - Закон про ДЗК) державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб.
Державний земельний кадастр базується на основних принципах, зокрема принципі об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.
Статтею 20 Закону про ДЗК встановлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону у декларації зазначаються відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Отже, під час перевірки декларації позивача за 2016 рік, Національне агентство використовувало офіційні джерела інформації, зокрема інформацію з Державного земельного кадастру.
Відповідно до наявних відомостей з Державного земельного кадастру щодо останньої грошової оцінки даних земельних ділянок (нормативна грошова оцінка) Національне агентство і встановило вартість земельних ділянок, які належать позивачу. При цьому, Національне агентство не здійснювало самостійно оцінку земельних ділянок, як про це стверджує позивач, а використало інформацію з Державного земельного кадастру, який є офіційним джерелом інформації.
А тому, суд вважає доводи позивача у цій частині необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам у справі.
Згідно із частиною 1 статті 5 Закону Національне агентство є колегіальним органом, до складу якого входить п'ять членів.
Частиною 1 статті 8 Закону визначено, що основною формою роботи Національного агентства є засідання, що проводяться не рідше одного разу на тиждень. Порядок денний засідань затверджується Національним агентством.
Рішення Національного агентства приймаються більшістю голосів від його загального складу.
Регламент Національного агентства, а також розподіл функціональних обов'язків між заступником Голови та членами Національного агентства за відповідними напрямами щодо виконання покладених на нього функцій затверджуються рішенням Національного агентства, а також визначений у статті 5 Закону.
Відповідно до пункту 2.1 розділу II Регламенту Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням Національного агентства від 12.04.2016 № 1 (у редакції рішення Національного агентства від 05.04.2018 № 611, яке було чинним на момент прийняття оскаржуваних рішень) (далі - Регламент), Національне агентство є колегіальним органом, до складу якого входить п'ять членів. Національне агентство є правомочним з моменту призначення більше половини його загального кількісного складу. Принцип колегіальності у роботі Національного агентства полягає у спільному (колективному) обговоренні та прийнятті рішення з питання, яке винесено у встановленому порядку на засідання Національного агентства.
Згідно із пунктом 7.1 розділу VII Регламенту, основною формою роботи Національного агентства як колегіального органу є засідання, які проводяться щоп'ятниці (чергові засідання).
Пунктом 2 розділу III Порядку визначено, що початком здійснення повної перевірки декларації є наступний за днем прийняття рішення про проведення перевірки робочий день. Тобто прийняття рішення про початок проведення перевірки не включається в строк проведення такої перевірки.
Відповідно до пункту 12 розділу III Порядку повна перевірка декларації здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів.
Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку №56 повна перевірка декларації передбачає такі дії:
1) аналіз відомостей про об'єкти декларування (об'єкти нерухомості; об'єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов'язання; видатки та правочини суб'єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб'єкта декларування; членство суб'єкта декларування в об'єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб'єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування, які мають відображатися в декларації;
2) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8-11 цього розділу;
3) направлення Національним агентством відповідному суб'єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу.
Порядком №56 не встановлено строк для прийняття рішення про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто не передбачено, що рішення про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування повинно бути прийнято Національним агентством протягом 60 або 90 днів з моменту прийняття рішення про проведення перевірки суб'єкта.
Таким чином, системний аналіз положень Порядку свідчить, що відповідний перелік дій лише визначає набір дій, які має вчинити Національне агентство для проведення повної перевірки декларації, але жодним не визначає, що у строк, визначений для перевірки декларації, мають бути прийняті рішення про початок проведення перевірки та про затвердження її результатів.
Відповідно, суд вважає твердження позивача стосовно порушення Національним агентством вимог Порядку щодо строків проведення повної перевірки декларації позивача за 2016 безпідставними.
Суд враховує доводи відповідача про те, що з огляду на вкрай великий об'єм інформації та документів отриманих Національним агентством під час повної перевірки декларації позивача, складання проекту рішення та його прийняття на засіданні Національного агентства 13.09.2019 здійснювалось протягом розумного строку.
Розумні строки є оцінними поняттями, встановленими адміністративним судом для вчинення процесуальних дій. У пункті 8 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально- процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) вказано на оцінний характер юридичної категорії, тобто її визначення в кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин, включаючи обсяг і складність справи. У § 47 рішення у справі «Бараона проти Португалії», § 18 рішення у справі «Міласі проти Італії» Європейський суд з прав людини встановив, що категорія «розумність» діє в ракурсі доцільності тривалості з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критерію комплексності справи (в аспекті оцінки її складності з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть юридичні наслідки), поведінки позивача та суб'єктів владних повноважень.
Отже, доводи позивача про протиправність рішення Національного агентства спростовані із посиланням на відповідні норми матеріального права, а оскаржуване рішення, на думку суду, не підлягає скасуванню, оскільки прийняте без порушення вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішення, дій та бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.