15 грудня 2025 року Київ справа №640/9023/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення дипломатичної постанови Міністерства закордонних справ України посольство/генеральне консульство в Україні (Об'єднані Арабські Емірати) від 23.10.2019 та апеляції від 27.11.2019 про відмову у видачі візи громадянину Сирії ОСОБА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2021 прийнято адміністративну справу №640/9023/20 провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
27.08.2024 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 27.08.2024 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 справу прийнято до провадження, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на відсутності правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2019 громадянин Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_2 звернувся до Консульства України в Дубаї (далі також - Консульство) із клопотанням щодо отримання довгострокової візи типу Л-14 для в'їзду в Україну (мета в'їзду - возз'єднання сім'ї з громадянами України) та надав відповідний пакет документів, зокрема, свідоцтво про шлюб з громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ'янському районах у місті Харкові, головного територіального управління юстиції у Харківській області від 23 січня 2019 року за номером актового запису 37.
За результатами проведення 23 жовтня 2019 року співбесіди з позивачем та з урахуванням Консульством було прийнято рішення щодо відмови громадянину Сирії ОСОБА_2 в оформленні візи для в'їзду в Україну з огляду на подання ним завідомо неправдивих відомостей та відсутністю доказів, що підтверджували б мету його запланованого перебування в Україні.
27.11.2019 уповноваженою особою дипломатичної установи Міністерства закордонних справ України залишено без задоволення апеляцію позивача на рішення від 23 жовтня 2019 року.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Порядок в'їзду в Україну та виїзду з України іноземців та осіб без громадянства, а також правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, визначено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі також - Закон).
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Відповідно до статті 10 Закону правила оформлення іноземцям та особам без громадянства візи та перелік документів, необхідних для її отримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Рішення щодо оформлення візи приймається в установленому порядку дипломатичним представництвом або консульською установою України, Міністерством закордонних справ України або представництвом Міністерства закордонних справ України на території України.
Зокрема, детально порядок оформлення віз регламентовано Правилами оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 118 (далі - Правила № 118), Вимогами до організації роботи з оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, затвердженими наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 3 0.10.2017 №469/897/605, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2017 за № 143 2/313 00 (далі - Вимоги № 469/897/605).
Відповідно до пункту 3 Правил № 118, довгострокова віза позначається літерою П, у машинозчитуваній зоні - УЛ. Довгострокова віза оформляється іноземцям та особам без громадянства для в'їзду в Україну з метою оформлення документів, що дають право на перебування або проживання в Україні на строк, що перевищує 90 днів. Довгострокова віза оформляється закордонною дипломатичною установою України як багаторазова на 90 днів, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства може в'їхати в Україну, та строк перебування на її території зазначається у візовій етикетці.
Абзацом 7 пункту 4 Правил № 118 визначено, що довгострокові візи оформлюються закордонними дипломатичними установами України.
Позивач обґрунтовує свої вимоги наданням усіх документів, необхідних для отримання візи типу О.
Однак, подача документів, зазначених у Правилах № 118 (пункт 5 та підпункт 1 пункту 8 Правил № 118), є підставою лише для прийняття закордонною дипломатичною установою України візового клопотання до розгляду, що і мало місце 19.04.2018.
Втім, аналіз правових норм Правил № 118 свідчить про те, що жодне з положень законодавства не зобов'язує уповноважений орган автоматично приймати рішення про оформлення іноземцю чи особі без громадянства візи для в'їзду в Україну у кожному випадку надання заявником усіх передбачених Правилами № 118 документів для оформлення візи того чи іншого типу.
Так, у ході опрацювання візової справи іноземця та відповідно до абзацу 7 пункту 3 та додатку 3 Вимог №469/897/605 від 30 жовтня 2017 року, консульською посадовою особою було проведено співбесіду з заявником, як громадянином країни зі списку країн міграційного ризику, оформлення віз яким здійснюється після проведення особистої співбесіди.
Перелік згаданих вище держав встановлено Додатком 3 до Вимог № 469/897/605. З огляду на те, що Сирійська Арабська Республіка входить до зазначеного переліку (відповідно до поданих документів Позивач є громадянином зазначеної країни), вимоги щодо обов'язкового проведення співбесіди, а також здійснення погодження з уповноваженими державними органами мають враховуватися при прийнятті рішень за клопотаннями про оформлення віз для в'їзду в Україну громадян цієї держави.
У зв'язку з цим прийняттю рішення щодо оформлення візи ОСОБА_2 в обов'язковому порядку мало передувати проведення особистої співбесіди.
Особисту співбесіду з позивачем було проведено 23.10.2019.
У процесі співбесіди Позивач, зокрема, повідомив:
- що є резидентом ОАЕ з 1994 року, проживає у м. Аджман, має трьох дітей та був одружений на громадянці Сирії, яка загинула;
- що працює супервайзером у місцевій компанії «Fawaz Refrigeration and Air-condition Company»;
- що спонсором його резидентської візи в ОАЕ є громадянка Сирії ОСОБА_4 , яка є дружиною його брата;
- що метою отримання ним довгострокової візи типу D-14 для в'їзду в Україну, є бажання отримати посвідку на проживання в Україні.
Разом з тим, за результатами аналізу документів, які подавалися позивачем у серпні 2016 року та листопаді 2018 року під час оформлення короткострокових віз для в'їзду в Україну було встановлено, що ним власноруч у візових анкетах у графі сімейний стан зазначалося «одружений».
Під час співбесіди з консульською посадовою особою позивач повідомив, що був одружений на громадянці Сирії, яка загинула. При цьому, офіційного документу що підтверджує факт розірвання ним шлюбу з вказаною громадянкою Сирії, свідоцтво чи довідку про її смерть, або рішення суду про визнання її померлою, позивач на підтвердження зазначеного не надав.
Крім того, позивач будучи одруженим на громадянці Сирії, у листопаді 2018 року отримав короткострокову візу для в'їзду в Україну з приватною метою та 23 січня 2019 року на території України уклав шлюб з громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив законодавство України, яким не передбачається можливість одночасного укладання декількох шлюбів (відповідно до cm. 25 Сімейного кодексу України, в Україні діє принцип одношлюбності. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Право на повторний шлюб надається лише після припинення попереднього шлюбу).
Не відповідає повідомлена в ході співбесіди інформація про його роботу супервайзером у місцевій компанії «Fawaz Refrigeration and Air-condition Company», адже у наданому для оформлення довгострокової візи типу D-14 пакеті документів позивач зазначив, що є безробітним.
Також, повідомлена в ході співбесіди інформація вказує про порушення позивачем імміграційно-візового та трудового законодавства ОАЕ, оскільки останній є власником резидентської візи без права працевлаштування в країні.
Надана позивачем інформація про те, що спонсором його резидентської візи в ОАЕ є громадянка Сирії ОСОБА_4 (дружина брата) не може розглядатися як достовірна, оскільки, відповідно до законодавства ОАЕ спонсорами резидентських віз для членів сімей іноземних громадян можуть бути лише чоловік, дружина, батьки або діти.
Аналіз отриманої в ході вивчення поданих матеріалів для отримання ним довгострокової візи типу D-14 для в'їзду в Україну та проведення співбесіди інформації, свідчить про неодноразове подання позивачем завідомо неправдивих відомостей.
Таким чином, на думку суду, за результатами проведення 23 жовтня 2019 року співбесіди з позивачем та з урахуванням п. 12, п. 5, п. 8. та п. 28 Правил № 118, Консульством було правомірно прийнято рішення щодо відмови громадянину Сирії ОСОБА_2 в оформленні візи для в'їзду в Україну з огляду на подання ним завідомо неправдивих відомостей та відсутністю доказів, що підтверджували б мету його запланованого перебування в Україні.
З огляду на наведене, відсутні підстави як для задоволення вимоги про скасування рішення дипломатичної постанови Міністерства закордонних справ України посольство/генеральне консульство в Україні (Об'єднані Арабські Емірати) від 23.10.2019, так і для похідної вимоги про скасування рішення про розгляд апеляції позивача від 27.11.2019.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.