Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 грудня 2025 року Справа№200/6051/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 50 000 грн. за періоди з 29.09.2023 по 05.12.2023, з 23.12.2023 по 19.06.2024, з 26.06.2024 по 02.12.2024, з 21.12.2024 по 20.05.2025 та з 09.06.2025 по 29.07.2025 відповідно до абз. 3 пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 та абз. 14 п. 2 Розділу ХХХIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі 50 000 грн. (з урахуванням фактично виплачених сум) за періоди з 29.09.2023 по 05.12.2023, з 23.12.2023 по 19.06.2024, з 26.06.2024 по 02.12.2024, з 21.12.2024 по 20.05.2025 та з 09.06.2025 по 29.07.2025 відповідно до абз. 3 пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 та абз. 14 п. 2 Розділу ХХХIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач у період з 19.07.2022 по 29.07.2025 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 (далі відповідач). Позивач зауважив, що відповідачем протиправно не виплачувалось додаткова винагорода у розмірі 50 000 грн. всупереч абз. 14 п. 2 Розділу ХХХIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.
Вказує, що з 29.09.2023 та по день виключення його із списків особового складу військова частина НОМЕР_1 здійснювала оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, що підтверджується бойовими наказами (розпорядженнями) оперативно-тактичного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » та “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Військова частина НОМЕР_1 разом із підпорядкованими частинами (А7270, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ) є бойовою частиною і за весь час війни виконувала бойові завдання у першій смузі оборони.
Так, з літа 2022 року до літа 2024 року військова частина НОМЕР_1 безперервно виконувала бойові завдання у першій смузі оборони на Покровському напрямку Донецької області. Всі підпорядковані військові частини виконували бойові завдання у першій лінії оборони. У даний час військова частина НОМЕР_1 разом із підпорядкованими частинами продовжує виконувати бойове завдання на східному фронті на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.
В період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 позивач був залучений до складу сил та засобів оперативно-тактичних угруповань або тактичних груп, які залучаються та беруть безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що підтверджується наказами командира військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, позивач в період з 29.09.2023 по 29.07.2025 (за винятком періодів перебування на лікуванні та у відпустці), а саме в періоди з 29.09.2023 по 05.12.2023, з 23.12.2023 по 19.06.2024, з 26.06.2024 по 02.12.2024, з 21.12.2024 по 20.05.2025 та з 09.06.2025 по 29.07.2025 перебував у складі командування та штабу військової частини НОМЕР_1 , яка здійснювала оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно та має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 50 000 грн. відповідно до абз. 14 п. 2 Розділу ХХХIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначив наступне, що перебування у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 50 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки).
Відповідач просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2025 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача додаткові докази по справі.
У клопотанні про долучення доказів відповідач вказує, що на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2025 у справі №200/6051/25 спрямовуємо на адресу суду витяг з наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.07.2022 №71, від 14.07.2024 №203, від 29.07.2025 №246; витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_1 про нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 позивачу по справі.
Ухвалою суду від 17.10.2025 витребувано у військової частини НОМЕР_1 докази по справі № 200/6051/25, а саме: бойові накази, журнал бойових дій та рапорти повноважних осіб, на підставі яких військовою частиною НОМЕР_1 було прийнято накази про виплату ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі 30 000 грн. за періоди з 29.09.2023 по 05.12.2023, з 23.12.2023 по 19.06.2024, з 26.06.2024 по 02.12.2024, з 21.12.2024 по 20.05.2025 та з 09.06.2025 по 29.07.2025; відомості про здійснення/не здійснення військовою частиною НОМЕР_1 в період із вересня 2023 року по липень 2025 року оборонних дій в першому ешелоні оборони на території Донецької області.
Ухвала суду від 17.10.2025 залишилась не виконаною. Пояснень з цього приводу від відповідача не надходило.
Ухвалою суду від 21.11.2025 повторно витребувати у військової частини НОМЕР_1 вище вказані докази по справі № 200/6051/25.
У додаткових поясненнях у справі від 26.11.2025 відповідач просить розглянути можливість надати додатковий час на збір, підготовку витягів із документів про які йдеться в ухвалі суду з урахуванням того, що доступ до архівів ускладнений, а враховуючи великий обсяг запитуваної інформації у строки визначені судом надати запитувану інформацію не представляється можливим. На виконання ухвали суду надано вказівку організувати поїздку до іншої області для перевірки архівів з чисельною інформацією за 2022 - 2025 роки, яка налічує десятки тисяч документів для пошуку запитуваних судом документів у справі №200/6051/25 в частині, що стосується позивача.
У клопотанні про долучення доказів від 01.12.2025 відповідач вказує, що раніше представником відповідача надавалися пояснення у справі щодо неможливості у визначений строк опрацювати ухвалу суду надавши витребувані судом документи та пояснювались причини затримки. Наразі частина запитуваних судом документів зібрана, у зв'язку з чим просимо суд долучити до матеріалів справи копії рапортів на підставі яких нараховувалась додаткова винагорода позивачу за період часу з лютого 2024 року по травень 2024 року, за жовтень 2024 року та за період часу з березня 2025 року по червень 2025 року. Ухвала суду перебуває на опрацюванні, решта запитуваних документів буде долучена додатково з мотивів та підстав які зазначені в письмових поясненнях.
11.12.2025 від представника відповідача надійшли пояснення по справі де вказано, що ухвали суду відповідача долучив частину рапортів про нарахування додаткової винагороди позивачу по справі. Надання частини документів, запитуваних судом обумовлено тим, що запитувані документи перебувають в архівах на значній відстані від фактичного місцезнаходження військової частини НОМЕР_1 , особовий склад якої задіяний до протидії та відсічі збройній агресії рф проти України в районі ведення бойових дій на території Донецької області. Доступ до архівів ускладнений, а враховуючи великий обсяг запитуваної інформації у строки визначені судом надати запитувану інформацію не представляється можливим. Зазначене виконання ухвали ускладняється низькою укомплектованістю особового складу, що також пов'язано із тривалим часом перебування в умовах бойових дій, відтак кожен військовослужбовець виконує завдання щонайменше за 4 осіб.
Разом з тим, наразі пріоритетним напрямком роботи для відповідача в умовах військової агресії та активних наступальних дій об'єктивно ворога є захист населення та збереження територій країни, що також зумовлює та пояснює затримки при виконанні ухвали суду.
Відповідач не заперечує тієї обставини та підтверджує, що військовою частиною НОМЕР_1 в період із вересня 2023 року по липень 2025 року здійснювалися оборонні дії в першому ешелоні оборони на території Донецької області. Крім цього, в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 до 31.07.2025 перебували військові частини які виконували бойові завдання в районі бойових дій в першому ешелоні оборони (військові частини НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ) протягом 2022-2025 років.
Фактично військовою частиною НОМЕР_1 здійснювалося управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.
Також наголошує, що бойові накази та/або розпорядження запитувані судом не стосуються окремих військовослужбовців, натомість визначають завдання окремих підрозділів (військових частин), служб, груп тощо.
Позивач виконував завдання у складі військової частини НОМЕР_1 за що отримував додаткову винагороду передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 у розмірі 30000 грн. на місяць пропорційно часу фактичного їх виконання.
До цих пояснень долучено копії рапортів відносно позивача про нарахування додаткової винагороди за вересень 2023 року (№11488 від 04.10.2023), за листопад 2023 року (№14522 від 02.12.2023), за грудень 2023 року (№129 від 03.01.2024).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з 19.07.2022 по 29.07.2025 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
З листа військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2025 №1553/9746 вбачається, що в період проходження військової служби з 28.06.2022 по 29.07.2025 у ВЧ НОМЕР_1 позивач при розрахункові грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших видів грошового забезпечення застосовувався розмір прожиткового мінімуму відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб урядового начальницького складу та деяких інших осіб», а саме 1762 грн; Щодо перерахунку грошового забезпечення повідомляю, що виплатаь грошового забезпечення здійснювалась відповідно до чинного законодавства підстав для перерахунку грошового забезпечення немає. Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовця Збройних Сил України та деяких інших особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 визначено механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовця Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Особливості виплати додаткової винагороди у розмірі 50000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу залучення до участі у здійсненні оперативного (бойового) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі витягу із наказів (по стройовій частині).
Враховуючи викладене вище, правові підстави, для виплати вам додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 у розмірі 50000 гривень наразі відсутні.
Як вбачається з наданих до суду наказів про виплату особовому складу ВЧ НОМЕР_1 , позивача виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 30000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, а саме:
з 29.09.2023 по 04.12.2023,
з 22.12.2023 по 31.12.2023,
з 01.01.2024 по 31.01.2024 (у примітках (підстава) вказано - Бойовий наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 05.08.2023 №132Т/УО; Журнал бойових дій ВЧ НОМЕР_1 №32Т від 01.01.2023);
з 01.02.2024 по 29.02.2024,
з 01.03.2024 по 31.03.2024,
з 01.04.2024 по 30.04.2024 (у примітках (підстава) вказано - Бойовий наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 05.08.2023 №132Т/УО; Журнал бойових дій ВЧ НОМЕР_1 №32Т від 01.01.2023, БН командира ВЧ НОМЕР_1 від 19.02.2024 №460т/13т);
з 01.05.2024 по 31.05.2024
з 01.06.2024 по 18.06.2024,
з 26.06.2024 по 30.06.2024,
з 01.07.2024 по 31.07.2024,
з 01.08.2024 по 31.08.2024,
з 01.09.2024 по 30.09.2024 (у примітках (підстава) вказано - Журнал бойових дій ВЧ НОМЕР_1 №32Т від 01.01.2023, БН командира ВЧ НОМЕР_1 від 19.02.2024 №460т/13т);
з 01.10.2024 по 31.10.2024,
з 01.11.2024 по 30.11.2024,
з 01.12.2024 по 01.12.2024,
з 21.12.2024 по 31.12.2024 (у примітках (підстава) вказано - Журнал бойових дій ВЧ НОМЕР_1 №32Т від 01.01.2023, БН командира ВЧ НОМЕР_1 від 19.02.2024 №460т/13т, від 22.10.2024 №3490т/138т);
з 01.01.2025 по 31.01.2025,
з 01.02.2025 по 28.02.2025,
з 01.03.2025 по 31.03.2025,
з 01.04.2025 по 30.04.2025 (у примітках (підстава) вказано - Журнал бойових дій ВЧ НОМЕР_1 №13Т від 01.01.2025, БН командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.01.2025 №1/БН);
з 01.05.2025 по 20.05.2025,
з 09.06.2025 по 30.06.2025 (у примітках (підстава) вказано - Журнал бойових дій ВЧ НОМЕР_1 №13Т від 01.01.2025, БН командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.05.2025 №5/БН).
Також, з наказу командира ВЧ НОМЕР_7 від 29.07.2025 №246 вбачається, що позивачу виплачено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260. додаткову винагороду на період дії воєнного стану в розмірі 30 000 гривень пропорційно дням участі за період з “01» по “29» липня 2025 року.
Витяги з бойових наказів, журналів бойових дій за спірний період, на виконання ухвал суду від 17.10.2025, 21.11.2025, відповідачем надано не було.
Проте разом з тим, представник відповідача у поясненнях від 11.12.2025 стверджує, що військовою частиною НОМЕР_1 в період із вересня 2023 року по липень 2025 року здійснювалися оборонні дії в першому ешелоні оборони на території Донецької області. Крім цього, в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 до 31.07.2025 перебували військові частини які виконували бойові завдання в районі бойових дій в першому ешелоні оборони (військові частини НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ) протягом 2022-2025 років. Фактично військовою частиною НОМЕР_1 здійснювалося управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно.
Вважаючи протиправною невиплату додаткової винагороди до 50000 грн за вказаний період, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
У ч. 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч. 4 ст. 9 цього Закону).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. В подальшому дію воєнного стану в Україні неодноразово продовжено.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 “Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято Постанову № 168.
Так, відповідно до п.1.1 зазначеної постанови військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70 000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.
Так, підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. є:
безпосередня участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
безпосереднє перебування в районах здійснення заходів, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
На виконання п. 2-1 Постанови № 168 Міністерством оборони України уточнено механізм та умови виплати грошового забезпечення, у тому числі додаткової грошової винагороди, військовослужбовцям Збройних Сил України Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Наказ № 260).
Пунктом 2 розділу XXXIV Наказу № 260 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою № 168 виплачується зокрема в таких розмірах:
на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою № 168 виплачується в розмірі 100 000 грн - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до правових висновків викладених в постанові Верховного Суду по справі №400/10311/23 від 06.08.2024: - “Для врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої п.1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав, зокрема, Окреме доручення від 25.03.2022 № 248/1298, Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29 (доведено до відома кожної окремої військової частини (установи) телеграмами).
За пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 (яке діяло до 01.06.2022) під терміном “безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Згідно з п. 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 грн - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
За п.3 Окремого доручення від 25.03.2022 № 248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Згідно з п. 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.
У п.5 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Згідно з п.1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 14 (яке, згідно з п.14, має застосовуватися з 01.06.2022 (крім абз. 3 п. 1, абз. 4 п. 7 та п.п. 9.11 п. 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовуються з 24.02.2022) під терміном “безпосередня участь Військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; .
У п. 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 зазначено: “Райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Генеральному штабу Збройних Сил України довести до військ затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України перелік органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців за формою, наведеною в додатку № 4 до цього доручення».
Верховний Суд звертає увагу, що за приписами ст. 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII “Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII) бойові дії - це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі.
У бойовому наказі вказується: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру.
У бойовому розпорядженні зазвичай командир вказує: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій). За необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання військової частини (підрозділу), сусідів та інші дані.
Бойові (попередні бойові) розпорядження і вказівки, які віддає командир усно, записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому відображається: дата, час і зміст розпоряджень, спосіб їх передачі або отримання, кому вони передані або повинні бути передані, від кого отримані.
[…].
Надаючи оцінку спірним обставинам, Верховний Суд виходить з такого.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди до 100 000 гривень на місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в зазначених бойових діях або заходах.
Документальним підтвердженням такої участі слугують наступні документи: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.
З наведеного слідує, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають “безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.».
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В свою чергу відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив наступне: - “що перебування у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 50 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168.
Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки).
Відповідно до бойового статуту, затвердженого наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.12.2016 № 605 управління підрозділами під час підготовки бою (дій) та у ході його ведення здійснюється через спеціально обладнане та оснащене технічними засобами місце (пункт управління).
Таким чином, аналіз вказаних нормативних актів свідчить про те, що військовослужбовець має право на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 50 000 при одночасному дотриманні наступних умов:
1. обіймають посади визначені штатом у складі командування і штабу військової частини;
2. здійснюють оперативне військове управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть бойові дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом) першого ешелону або наступу до батальйону включно;
3. виконують завдань по оперативно-військовому управлінню на командному пункті військової частини.
Враховуючи вищевикладене, Позивачем не надано доказів на підтвердження того що він був залучений до оперативного (бойового) управління підпорядкованими підрозділами на командному пункті військової частини НОМЕР_1 …[…].».
Разом з тим, суд вказує, що відповідачем також не надано доказів на підтвердження того що він був залучений до оперативного (бойового) управління підпорядкованими підрозділами на командному пункті військової частини НОМЕР_1 , та також не спростовую, що позивач не був залучений до оперативного (бойового) управління підпорядкованими підрозділами на командному пункті військової частини НОМЕР_1 .
Позивач пов'язуючи право на виплату додаткової винагороди у розмірі 50 000 грн. зазначає у своїй позовній заяві: - “[…]. Відповідно до пункту 1 розділу 6 Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України затвердженої наказом Міністерства оборони України 23.03.2017 № 164 під час збройного конфлікту офіцери та працівники юридичної служби Збройних Сил України, помічники командирів військових частин з правової роботи (юрисконсульти військових частин) виконують обов'язки юридичних радників.
Юридичні радники повинні надавати консультації командуванню щодо дотримання норм МГП, правил застосування сили та щодо проведення інструктажу особового складу з їх виконання.
Відповідно до пункту 3 зазначеної Інструкції під час збройного конфлікту юридичний радник зобов'язаний: візувати проекти документів перед прийняттям відповідним військовим командуванням рішення на ведення воєнних дій з точки зору відповідності їх нормам і приписам МГП;
за необхідності брати безпосередню участь у веденні воєнних дій;
знайомитися з планами майбутніх воєнних дій з метою оцінки відповідності їх нормам і вимогам МГП;
Юридичні радники із числа офіцерів та працівників юридичної служби Збройних Сил України відповідних органів управління беруть участь в оперативному (бойовому) плануванні та розглядають проекти службових документів на відповідність їх нормам і приписам МГП.
В період з 29.09.2023 та по день виключення мене із списків особового складу військова частина НОМЕР_1 здійснювала оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, що підтверджується бойовими наказами (розпорядженнями) оперативно-тактичного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » та “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ».».
Підсумовуючи вищенаведене судом встановлено, що також підтверджується наявними доказами в матеріалах справи, що позивачу виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 30000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, а саме
з 29.09.2023 по 04.12.2023, з 22.12.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.01.2024 (у примітках (підстава) вказано - Бойовий наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 05.08.2023 №132Т/УО; Журнал бойових дій ВЧ НОМЕР_1 №32Т від 01.01.2023);
з 01.02.2024 по 29.02.2024, з 01.03.2024 по 31.03.2024, з 01.04.2024 по 30.04.2024 (у примітках (підстава) вказано - Бойовий наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 05.08.2023 №132Т/УО; Журнал бойових дій ВЧ НОМЕР_1 №32Т від 01.01.2023, БН командира ВЧ НОМЕР_1 від 19.02.2024 №460т/13т);
з 01.05.2024 по 31.05.2024, з 01.06.2024 по 18.06.2024, з 26.06.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 31.07.2024, з 01.08.2024 по 31.08.2024, з 01.09.2024 по 30.09.2024 (у примітках (підстава) вказано - Журнал бойових дій ВЧ НОМЕР_1 №32Т від 01.01.2023, БН командира ВЧ НОМЕР_1 від 19.02.2024 №460т/13т);
з 01.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 30.11.2024, з 01.12.2024 по 01.12.2024, з 21.12.2024 по 31.12.2024 (у примітках (підстава) вказано - Журнал бойових дій ВЧ НОМЕР_1 №32Т від 01.01.2023, БН командира ВЧ НОМЕР_1 від 19.02.2024 №460т/13т, від 22.10.2024 №3490т/138т);
з 01.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 28.02.2025, з 01.03.2025 по 31.03.2025, з 01.04.2025 по 30.04.2025 (у примітках (підстава) вказано - Журнал бойових дій ВЧ НОМЕР_1 №13Т від 01.01.2025, БН командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.01.2025 №1/БН);
з 01.05.2025 по 20.05.2025, з 09.06.2025 по 30.06.2025 (у примітках (підстава) вказано - Журнал бойових дій ВЧ НОМЕР_1 №13Т від 01.01.2025, БН командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.05.2025 №5/БН); також, з наказу командира ВЧ НОМЕР_7 від 29.07.2025 №246 вбачається, що позивачу виплачено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від “28» лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від "07» червня 2018 року №260. додаткову винагороду на період дії воєнного стану в розмірі 30 000 гривень пропорційно дням участі за період з “01» по “29» липня 2025 року.
Також, відповідно до пояснень від 11.12.2025 відповідач не заперечує тієї обставини та підтверджує, що військовою частиною НОМЕР_1 в період із вересня 2023 року по липень 2025 року здійснювалися оборонні дії в першому ешелоні оборони на території Донецької області. Крім цього, в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 до 31.07.2025 перебували військові частини які виконували бойові завдання в районі бойових дій в першому ешелоні оборони (військові частини НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ) протягом 2022-2025 років. Вказує, що фактично військовою частиною НОМЕР_1 здійснювалося управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно. Також наголошує, що бойові накази та/або розпорядження запитувані судом не стосуються окремих військовослужбовців, натомість визначають завдання окремих підрозділів (військових частин), служб, груп тощо. Також зазначає, що позивач виконував завдання у складі військової частини НОМЕР_1 .
Враховуючи те, що матеріали справи, які підтверджують, що позивачу виплачувалась додаткова винагорода в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, на підставі бойових наказів командира ВЧ НОМЕР_1 , а також бойових наказів командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у суду немає підстав вважати, що позивач у спірний період не перебував в районах ведення воєнних (бойових) дій та не брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, але знаходилась у групі персоналу військової частини, а тому суд вважає, що позивач має право на виплату йому додаткової винагороди у розмірі 50 000 грн.
Доказів протилежно до матеріалів справи не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1,2 ст. 76 КАС України).
Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення.
Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведе, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд доходить до висновку, що позовні вимоги фактично підлягають задоволенню в частині виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 50 000 грн.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У п.145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 50 000 грн. за періоди з 29.09.2023 по 04.12.2023, з 22.12.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 29.02.2024, з 01.03.2024 по 31.03.2024, з 01.04.2024 по 30.04.2024, з 01.05.2024 по 31.05.2024, з 01.06.2024 по 18.06.2024, з 26.06.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 31.07.2024, з 01.08.2024 по 31.08.2024, з 01.09.2024 по 30.09.2024, з 01.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 30.11.2024, з 01.12.2024 по 01.12.2024, з 21.12.2024 по 31.12.2024, з 01.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 28.02.2025, з 01.03.2025 по 31.03.2025, з 01.04.2025 по 30.04.2025, з 01.05.2025 по 20.05.2025, з 09.06.2025 по 30.06.2025, 01.07.2025 по 29.07.2025, за час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 50 000 грн, за період з 29.09.2023 по 04.12.2023, з 22.12.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 29.02.2024, з 01.03.2024 по 31.03.2024, з 01.04.2024 по 30.04.2024, з 01.05.2024 по 31.05.2024 з 01.06.2024 по 18.06.2024, з 26.06.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 31.07.2024, з 01.08.2024 по 31.08.2024, з 01.09.2024 по 30.09.2024, з 01.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 30.11.2024, з 01.12.2024 по 01.12.2024, з 21.12.2024 по 31.12.2024, з 01.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 28.02.2025, з 01.03.2025 по 31.03.2025, з 01.04.2025 по 30.04.2025, з 01.05.2025 по 20.05.2025, з 09.06.2025 по 30.06.2025, 01.07.2025 по 29.07.2025, за час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд вказує, що вищевказані період було визначено з наданих до матеріалів справи додатків до наказів командира ВЧ НОМЕР_1 , де чітко було визначено період виконання завдань позивачем з бойовими наказами. Тому інші заявлені позивачем спірні періоди не підлягають задоволенню з даних встановлених судом обставин.
Щодо позовних вимог про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, то суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку (у редакції на момент спірних правовідносин) виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, вимоги позивач щодо проведення нарахування та виплати його грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 підлягають задоволенню в межах визначено судом періоду включно.
Таким чином, позовні вимоги підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що позивач відповідно до приписів ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 50 000 грн. за періоди з 29.09.2023 по 04.12.2023, з 22.12.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 29.02.2024, з 01.03.2024 по 31.03.2024, з 01.04.2024 по 30.04.2024, з 01.05.2024 по 31.05.2024, з 01.06.2024 по 18.06.2024, з 26.06.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 31.07.2024, з 01.08.2024 по 31.08.2024, з 01.09.2024 по 30.09.2024, з 01.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 30.11.2024, з 01.12.2024 по 01.12.2024, з 21.12.2024 по 31.12.2024, з 01.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 28.02.2025, з 01.03.2025 по 31.03.2025, з 01.04.2025 по 30.04.2025, з 01.05.2025 по 20.05.2025, з 09.06.2025 по 30.06.2025, з 01.07.2025 по 29.07.2025, за час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 50 000 грн, за період з 29.09.2023 по 04.12.2023, з 22.12.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 29.02.2024, з 01.03.2024 по 31.03.2024, з 01.04.2024 по 30.04.2024, з 01.05.2024 по 31.05.2024 з 01.06.2024 по 18.06.2024, з 26.06.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 31.07.2024, з 01.08.2024 по 31.08.2024, з 01.09.2024 по 30.09.2024, з 01.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 30.11.2024, з 01.12.2024 по 01.12.2024, з 21.12.2024 по 31.12.2024, з 01.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 28.02.2025, з 01.03.2025 по 31.03.2025, з 01.04.2025 по 30.04.2025, з 01.05.2025 по 20.05.2025, з 09.06.2025 по 30.06.2025, з 01.07.2025 по 29.07.2025, за час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового одержаних забезпечення, грошових винагород військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 18.12.2025.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Загацька