Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 грудня 2025 року Справа №200/7455/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Київській області від 28.08.2025 № 809125 про невстановлення особи ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області прийняти рішення про встановлення особи ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення про поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 у спосіб, встановлений ч. 1 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і на виконання п. 8 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою КМУ № 299 від 11.02.2025.
03.10.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Судом отримано клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про витребування доказів, в якому відповідач просив суд постановити ухвалу про обов'язковість особистої участі позивача у судовому засіданні для надання пояснень за адміністративним позовом в режимі відеоконференції.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , є особою похилого віку, проживає на тимчасово окупованій території, всі заяви від імені позивача подаються його представником адвокатом Єфімік О.О., з метою забезпечення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вважаємо необхідним провести розгляд справи № 200/7455/25 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та визнати явку позивача до суду обов'язковою.
Розглянувши вищевказане клопотання, вивчивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до норм частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Нормами частини 4 даної статті також встановлено, що суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
На підставі частини першої, четвертої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Згідно з нормами частини четвертої статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Зі змісту поданого відповідачем клопотання не вбачається, що ті докази, які він просить витребувати, стосуються предмета доказування у даній справі, та відповідачем самостійно було вчинено усіх залежних від нього заходів щодо отримання запитуваних доказів. Крім того, відповідачем взагалі не визначено який саме доказ ним не може бути подано.
Щодо посилань відповідача на можливу смерть позивача, суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено обов'язок суду щодо встановлення факту смерті позивача. Крім того, згідно норм КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також, відповідно до статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до положень статті 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною сьомою статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
При цьому, пунктом 2 частини шостої статті 262 КАС України визначено, що якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Виходячи з вищезазначеного, суд, за власним переконанням, оцінює характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі та при відкритті провадження вирішує питання щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається з ухвали суду 03.10.2025 суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, і, відповідно, призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У взаємозв'язку з наведеним суд вважає за доречне також звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ.
Так, у пункті 44 Рішення ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Institut v. Slovenia» проти Словенії зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слуханняв Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розглядівеликою мірою залежить від характеру проблеми,що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valova and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68)або які не несуть певної складності(Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії).
Враховуючи зазначене, суд приходить висновку, про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В свою чергу, суд вважає доцільним зазначити, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не перешкоджає виконанню сторонами вимог частини першої статті 77 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) шляхом викладення доводів в заявах по суті в порядку, передбаченому положеннями статті 261 КАС України.
Крім того, застосування судом принципу офіційного з'ясування усіх обставин справи має здійснюватися судом виключно щодо з'ясування обставин за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Оскільки заявлене відповідачем клопотання не стосується обставин, за яких на думку позивача відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів, то відповідно у суду немає правових підстав для його задоволення та визнання явку позивача до суду обов'язковою.
Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для розгляду даної адміністративної справи з повідомленням осіб та визнання явки позивача обов'язковою.
Крім того, представник відповідача просить суд провести судове засідання в режимі відеоконференції.
Як слідує з вимог частини 2 статті 195 КАС України, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Проте, оскільки справа розглядається за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, проведення судового засідання в режимі відеоконференції не вбачається можливим.
Керуючись статтями 12, 80, 195, 248, 260 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про витребування доказів, розгляд справи у судовому засідання з повідомленням сторін, визнання явки позивача обов'язковою та проведенням судового засідання в режимі відеоконференції - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В.Загацька