Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 грудня 2025 року Справа№200/8404/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
30.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не розгляді заяви про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , розглянути заяву про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» про що видати довідку за формою з додатку 6 до Постанови КМУ від 16 травня 2024 року № 560 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».
Позивачем було надано квитанцію № 5780-21Е5-275Е-205К від 22.10.2025 року про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що є військовозобов'язаним громадянином і перебуваю на військовому обліку у Відповідача, що підтверджується відповідними записами в моєму кабінеті в додатку Резерв +. Позивач вважає що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». З метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, Позивач, у відповідності до порядку, встановленого Постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560 звернувся з заявою на відстрочку до Відповідача. Заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації була подана засобами поштового зв'язку Укрпошта 11.09.2025 року і отримана Відповідачем 16.09.2025 року.
У відповідь на вказану вище заяву Відповідач повідомив наступне: “Відповідно до п. 56. Порядку Проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року: Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Відповідно до п. 56. Порядку Проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560: 58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. З огляду на вище наведене Вами не надано можливості голові та членам комісії ознайомитися з оригіналами документів, надані документи надано не в повному обсязі. Прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу можливо в РТЦК та СПІ за місцем фактичного Вашого проживання, де відповідно звернутися особисто с заявою про взяття Вас на військовий облік, з подальшим зверненням про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивач не погоджуюся з таким рішенням, вважає протиправною бездіяльність Відповідача, що полягає у не розгляді його заяви на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Позивач вважає, що для розгляду його заяви не передбачено обов'язку особистого відвідування, у зв'язку з чим, звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без виклику сторін).
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що відповідно державного реєстру призовників, до даних Єдиного військовозобов'язаних та резервістів (надалі - Реєстр) громадянин ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання м. Донецьк, Донецька область. В однак час відповідно до Реєстру, має фактичне місце проживання у м. Київ. Відповідно до приписів ст..37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: Призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік.
Згідно Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки формуються та виконують завдання та функції на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 28.02.2025 № 376, 100% території ІНФОРМАЦІЯ_4 та більшість територій Донецької області визначено такими, що знаходяться в зоні активних бойових дій. В зв'язку з цим, та, керуючись статтею 4 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»,- на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Громадянин ОСОБА_1 не має реєстрації на території не України не окупованої ворогом, якщо він дійсно проживає у м. Київ, у нього виникає обов'язок задекларувати місце проживання та стати на військовий облік в РТЦК та СП за місцем фактичного проживання.
26.05.2025 року громадянина ОСОБА_1 узято на облік ІНФОРМАЦІЯ_5 рішенням вищого штабу (шляхом внесення інформації до Реєстру) в ході виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, але і в подальшому ОСОБА_1 ігнорує обов'язок встати на військовий облік, будучі військовозобов'язаним громадянином України.
З огляду на надані копії документів та обставини, що до невиконання військового обов'язку, ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянуто заяву ОСОБА_1 , про надання відстрочки від призову на військову службу та рекомендовано встати на військовий облік у не окупованій частині України де в подальшому, після перевірки дійсності його документів та підтвердження місця проживання, вирішувати можливість отримання відстрочки від призову на військову службу, під час особливого періоду.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_3 .
Відповідно до витягу з військово-облікового документа Резерв+, ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Адреса проживання: АДРЕСА_3 .
09 вересня 2025 року Позивач засобами поштового зв'язку звернувся із заявою на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій просив оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
До заяви було додано наступні документи: нотаріально завірена копію паспорту та рнокпп на ім'я ОСОБА_1 ; ВОД з додатку Резерв + на ім'я ОСОБА_1 ; нотаріально завірена копія паспорту та рнокпп на ім'я ОСОБА_2 ; нотаріально завірена копія свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_1 ; нотаріально завірена копія повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження на ім'я ОСОБА_1 ; нотаріально завірена копія довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 307452; нотаріально завірена копія індивідуальної програми реабілітації інваліда № 576/431-б; нотаріально завірена копія пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 ; нотаріально завірена копія Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу; нотаріально завірена копія Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища; нотаріально завірена копія повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу; нотаріально завірена копія свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_5 ; заява з додатку 15 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначений як особа, яка буде утримувати (доглядати) свою матір, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ).
Вказана заява разом з додатками була направлена засобами поштового зв'язку Укрпошта 11.09.2025 року і отримана ІНФОРМАЦІЯ_3 16.09.2025 року.
Листом від 18 вересня 2025 року № ЩТ/1638, у відповідь на вказану вище заяву ІНФОРМАЦІЯ_3 зокрема повідомив, що у ІНФОРМАЦІЯ_5 будь яких облікових документів на громадянина ОСОБА_1 не формувалося. Для законодавчого врегулювання порушеного питання рекомендуємо ІНФОРМАЦІЯ_9 за місцем фактичного проживання, де відповідно стати на військовий облік. Оскільки Ви на військовий облік за місцем проживання не взятий, відносно Вас неможливо проведення будь яких заходів.
Водночас, відповідно до п. 56. Порядку Проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року:
Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до п. 56. Порядку Проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560:
58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
З огляду на вище наведене Вами не надано можливості голові та членам комісії ознайомитися з оригіналами документів, надані документи надано не в повному обсязі. Прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу можливо в РТЦК та СПІ за місцем фактичного Вашого проживання, де відповідно звернутися особисто с заявою про взяття Вас на військовий облік, з подальшим зверненням про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), який закріплює загальні засади проходження в Україні військової служби.
За вимогами ст. 1 Закону №2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає, у тому числі, проходження військової служби.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р., у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє на теперішній час.
Згідно з ч.2 ст.2 Закону №2232-ХІІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Приписами ч. 1-3, 5, 7, 10 ст.1 Закону № 2232-XII передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
У відповідності до ч.1, 3 ст.22 Закону №3543-ХІІ, громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися, зокрема військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, зокрема відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Суд звертає увагу, що з 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, оскільки внесені зміни до ст. 23 Закону №3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Так, у відповідності до пунктів 56, 57 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
За наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).
Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, суд виснує, що комісію відповідача наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Як встановлено судом з наявних у справі доказів, відповідачем фактично не розглянуто по суті заяву позивача від 09 вересня 2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка є опікуном особи, визнаної судом недієздатною, та не прийнято за результатами такого розгляду вмотивованого рішення про надання відстрочки або про відмови в її наданні.
Суд зауважує, що відповідач - до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або вмотивовану відмову в цьому, адже відстрочка/відмова у відстрочці передбачає її письмове оформлення.
Індивідуальний акт державного органу - це юридична форма рішення суб'єкта владних повноважень, виданого (прийнятого) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк і цей акт породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Разом з цим, відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів, направив йому лист від 18 вересня 2025 року №ЩТ/1638, який на переконання суду є лише відповіддю на звернення щодо надання відстрочки та носить інформативний характер і не є рішенням щодо надання/ненадання відстрочки, що також не заперечується сторонами по справі та підтверджується наявними доказами в матеріалах справи.
Суд зазначає, що у даних правовідносинах відповідач не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
В свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Відповідача щодо не розгляду по суті заяви Позивача від 09 вересня 2025 року, про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суд зауважує, що предметом даного позову не є встановлення наявності у позивача права на відстрочку, не розглядається питання документального підтвердження такого права, не є предметом даного позову оскарження відмови відповідача у наданні позивачу відстрочки. В рамках даної справи оскаржується (розглядається) саме бездіяльність відповідача, щодо неналежного розгляду заяви позивача та не прийняття відповідного рішення про надання відстрочки, або про відмову у наданні відстрочки відповідно до Додатку 7, Постанови № 560 в редакції на момент подання заяви позивачем.
Суд також зазначає, що в даному випадку до спірних правовідносин застосовуються нормативно-правові акти - положення Порядку № 560, в якому чітко зазначено, що для вирішення питання про надання відстрочки від призову військовозобов'язаний звертається до Р(М)ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку.
Суд, не приймає до уваги посилання відповідача на ч. 4 ст. 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу якою передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України), оскільки позивач не зареєстрований як внутрішньо-переміщена особа, не реєструвався на облік в м. Київ, продовжує перебувати на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Вказана обставина підтверджується копією витягу з військово-облікового документа Резерв+, в якому зокрема зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Доказів наявності у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи сторонами не надано.
Також, суд зауважує, що відповідач при визначенні наявності умов для надання позивачу відстрочки від призову за мобілізацією повинен встановити обґрунтованість підстав для такого, що вирішується у кожному випадку з урахуванням усіх необхідних умов передбачених законом.
Однак, як слідує з наявних у справі матеріалів, заява позивача та додані до неї документи, всупереч вимогам Порядку №560, по суті поставленого позивачем питання комісією фактично не розглянута, а прийняте рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки заява та документи, що підтверджують право на відстрочку або копій таких документів, засвідчених в установленому порядку, подані не особисто позивачем, а тому на думку відповідача позивачем не дотримано порядку звернення щодо особистої подачі заяви.
Суд зазначає, що згідно вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, рішення про "надання" або "відмову у наданні" відстрочки комісія ухвалює на підставі розгляду отриманих документів та оформляє таке рішення протоколом. Водночас, вказаним Порядком не визначено можливість прийняти рішення "про відмову у наданні відстрочки" - без розгляду заяви та доданих до неї документів по суті, як це зроблено відповідачем у спірному випадку.
При цьому суд наголошує суб'єкту владних повноважень, що обов'язок "особисто подати", не є тотожним обов'язку "особисто прибути", оскільки ні Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", ні Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ні Порядок №560 не зобов'язують військовозобов'язаного особисто прибувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для реалізації права на відстрочення від призову під час мобілізації з підстав, передбачених статтею 23 Закону №3543-ХІІ.
З огляду на викладене, суд відхиляє як безпідставні і необґрунтовані доводи відповідача щодо недодержання позивачем визначеного Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 порядку подання документів, оскільки, як слідує із матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, позивачем направлено відповідачу особисту заяву позивача від 09.09.2025 року про надання відстрочки з додатками, засобами поштового зв'язку, яка зареєстрована відповідачем, що ним не заперечується.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд вважає, що порушене право позивача на належний розгляд його заяви слід захистити, зобов'язавши відповідача повторно розглянути цю заяву та прийняти за нею рішення. При повторному розгляді питання відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації про що видати довідку, суд зазначає, що відповідачем не було розглянуте по суті питання надання такої відстрочки, тому суд вважає такі вимоги передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не розгляді заяви про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 09.09.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення по суті про надання або відмову у наданні відстрочки, з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., та враховуючи характер задоволених вимог, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в повному розмірі 600,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не розгляді заяви про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 09.09.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення по суті про надання або відмову у наданні відстрочки, з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), судовий збір у розмірі 600 (шістсот) гривень 00 копійок.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 18 грудня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров