17 грудня 2025 р.Справа №160/35553/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» про забезпечення позову,
15.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в які позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову від 09.12.2025 про відкриття виконавчого провадження №79733558 винесену заступником начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дніпропетровська обл. ГРИГОРЯН Наріною Альбертівною.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/35553/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Разом із позовною заявою ТОВ «БаДМ» подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:
зупинити виконання Наказу Антимонопольного комітету України № 145-Ю/25 від 26.11.2025 який є виконавчим документом для відкриття виконавчого провадження № 79733558;
зупинити дію постанови про відкриття виконавчого провадження №79733558 винесену на підставі виконавчого документа - наказу Антимонопольного комітету України № 145-Ю/25 від 26.11.2025 до вирішення спору по суті;
зупинити виконавче провадження № 79733558, відкрите на підставі виконавчого документа - наказу Антимонопольного комітету України № 145- Ю/25 від 26.11.2025 до вирішення спору по суті;
заборонити вчиняти будь-які дії державному виконавцю Григорян Наріною Альбертівною щодо примусового стягнення виконавчого збору та розміру мінімальних витрат на виконавчого провадження.
В обгрунтування заяви зазначено, що 31» липня 2025 року Антимонопольний комітет України, розглянувши матеріали справи про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «БаДМ» та СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» законодавства про захист економічної конкуренції, прийняв рішення № 370-р у справі (далі - «Рішення»), яким, зокрема, наклав на ТОВ «БаДМ» штраф у розмірі 2 374 168 475 (два мільярди триста сімдесят чотири мільйони сто шістдесят вісім тисяч чотириста сімдесят п'ять) гривень за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення (пункт 2 Рішення). ТОВ «БаДМ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України № 370-р від 31.07.2025, в частині, що стосується ТОВ «БаДМ». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 прийнято позовну заяву ТОВ «БаДМ» до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12276/25. В свою чергу Антимонопольним комітетом України 23 жовтня 2025 прийнято рішення №697-р (надалі - Рішення №697-р), яке одержано Позивачем тільки 24 жовтня 2025 року за вх №297/25/0044/002-Вхі-Р, яким визнано рішення Антимонопольного комітету України від 31.07.2025 №370-р таким, дія якого не зупиняється у зв'язку з порушенням господарським судом провадження у справі про визнання його недійсним, переглядом відповідного рішення (постанови) господарського суду: визнати рішення Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року № 370-р таким, дія якого не зупиняється у зв'язку з порушенням господарським судом провадження у справі про визнання його недійсним, переглядом відповідного рішення (постанови) господарського суду. Рішення Антимонопольного комітету України від 31 липня 2025 року № 370-р підлягає виконанню у двомісячний строк з дня його одержання незалежно від порушення господарським судом провадження у справі про визнання його недійсним; переглядом відповідного рішення (постанови) господарського суду». 02.12.2025 суддя Господарського суду міста Києва Щербаков С.О. ухвалою у справі № 910/14711/25 задовольнив частково заяву про забезпечення позову, зупинивши виконання рішення Антимонопольного комітету України № 697-р від 23.10.2025 «Про визнання рішення Антимонопольного комітету України від 31.07.2025 № 370-р таким, дія якого не зупиняється» в частині, що стосується ТОВ «БаДМ». Ухвала підлягає негайному виконанню. Внаслідок зупинення рішення № 697-р автоматично відновлюється зупинення дії основного рішення АМКУ № 370-р від 31.07.2025, відповідно, з 02.12.2025 підстави для примусового виконання рішення № 370-р відсутні. В свою чергу Антимонопольним комітетом України 26 листопада 2025 видано наказ №145-ю/25 про припинення порушення, яким на виконання рішення Антимонопольного комітету України від 31.07.2025 №370-р. пунктом 4., наказано ТОВ «БАДМ» та ТОВ «Оптіма - Фарм, ЛТД» припинити порушення, зазначено в п.1. 09.12.2025 Першим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дніпропетровська обл. (надалі також - ВДВС або Відповідач) відкрито виконавче провадження ВП №79733558, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №79733558 від 09.12.2025 (надалі також - Постанова). Як вбачається зі змісту оскаржуваної Постанови її винесено на виконання наказу №145-Ю/25 виданого Антимонопольним комітетом України (АМКУ) 26.11.2025 року (надалі також - Наказ АМКУ або Виконавчий документ). Разом з Постановою, в рамках виконавчого провадження ВП №79733558, державним виконавцем також винесені постанови, про витрати виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору. Також, заступником начальника ВДВС винесено вимогу виконавця №192821 від 09.12.2025 якою вимагається надати на адресу ВДВС інформацію та підтверджуючі документи щодо виконання вимог Наказу №145-Ю/25 виданого 26.11.2025 АМКУ. Слід вказати, що Наказ АМКУ №145-Ю/25 від 26.11.2025 видано на виконання рішення АМКУ №370-р від 31.07.2025.
Позивач зазначає, що державний виконавець не мав законних підстав для прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження, оскільки це порушення частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження, яка передбачає повернення виконавчого документа без виконання у разі, якщо виконання рішення неможливе (зокрема, через зупинення судом), а також частини 9 статті 37 цього Закону державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу у разі, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Відповідно до ч.4 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини четвертої статті 48 цього Закону не визначено інше. Прийняття Антимонопольним комітетом України додаткового рішення №697-р від 23.10.2025, яким визнано, що дія рішення № 370-р від 31.07.2025 не зупиняється у зв'язку з порушенням господарським судом провадження у справі про визнання його недійсним (справа №910/12276/25) та можливим переглядом відповідних судових рішень, зобов'язує Позивача сплатити накладений штраф у розмірі 2 374 168 475 грн у двомісячний строк з дня одержання Рішення № 370-р, тобто до 02.11.2025 включно (з урахуванням дати отримання - 02.09.2025). Невиконання цього обов'язку призводить до нарахування пені у розмірі 1,5 % за кожен день прострочення від суми несплаченого штрафу та надання Відповідачу права звернутися до суду з позовом про примусове стягнення штрафу та пені у розмірі понад 35 млн грн в день, не очікуючи остаточного рішення у справі щодо визнання недійсним рішення № 370-р. Позивач вважає таке додаткове рішення протиправним, оскільки дія рішення № 370-р автоматично зупинена з моменту відкриття провадження (ч. 4 ст. 60 Закону) та у самому рішенні № 370-р відсутнє визначення «інше» за ч. 4 ст. 48 Закону. Також АМКУ не довів наявності суспільних інтересів чи непоправних наслідків для інших суб'єктів (обов'язкова умова ч. 4 ст. 48) та пізніше «відновлення» дії рішення порушує принцип правової визначеності та право на судовий захист. Тому вимога про сплату штрафу та загроза стягнення пені є безпідставними до моменту скасування додаткового рішення № 697-р судом.
В обгрунтування застосування заходів забезпечення позову позивач зазначає, що:
при відкритті виконавчого провадження було порушено вимоги щодо територіальної юрисдикції п. 10) ч.4 ст.4 та ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» (далі також - Закон);
на момент відкриття виконавчого провадження та винесення інших постанов (09.12.2025) - рішення АМКУ (№370-р від 31.07.2025) на виконання якого видано наказ №145-Ю/25 від 26.11.2025 є таким виконання якого зупинено в силу прямої вказівки закону;
відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі винесення судом ухвали про зупинення виконання рішення, на підставі якого видано виконавчий документ;
виконавчий документ не містить заходів примусового виконання рішень, що не відповідає вимогам до виконавчого документа встановленим Законом: наказ АМКУ, на виконання якого було винесено Постанову, не визначає, в якій частині необхідно виконати рішення АМКУ та що саме необхідно зробити Позивачу; наказ АМКУ не містить резолютивної частини рішення, що передбачає бодай якісь заходи примусового виконання рішень а отже не відповідає вимогам п.5 ч.1. ст.4 Закону.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями заяву про забезпечення позову передано судді Кучугурній Н.В.
Розглянувши заяву, суд зазначає про таке.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі №240/37865/21.
Суд установив, що 09.12.2025 заступником начальника Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григорян Н.А. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №79733558 з примусового виконання наказу №145-Ю/25, виданого 26.11.2025 Антимонопольним комітетом України про зобов'язання ТОВ «БаДМ» та Спільного українсько-естонського підприємства у формі ТОВ «Оптіма-Фарм» ЛТД припинити порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення та повідомити Антимонопольний комітет України про виконання цього зобов'язання протягом 5 календарних днів із дня його виконання.
Також, державним виконавцем у виконавчому провадженні №79733558 09.12.2025 були винесені постанови про стягнення з ТОВ «БаДМ» виконавчого збору і про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
У свою чергу у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» (п.5 ч.1) зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Таким чином, постанови про стягнення виконавчого збору і про стягнення витрат виконавчого провадження, в силу вимог Закону України «Про виконавче провадження», є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню.
При цьому, згідно із ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Водночас, до матеріалів заяви по забезпечення позову не надано доказів про те, що постанови про стягнення з ТОВ «БаДМ» виконавчого збору і про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, які були винесені у виконавчому провадженні №79733558, пред'явлені до виконання і в межах виконавчого провадження щодо виконання цих постанов виконавцем здійснюються виконавчі дії.
Крім того, згідно з п.5 ч.3 ст.151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Суд зазначає, що постанови про стягнення з ТОВ «БаДМ» виконавчого збору і про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, які були винесені у виконавчому провадженні №79733558, не є предметом оскарження у позові, до якого приєднана заява про його забезпечення.
Крім того, не є предметом оскарження у поданому ТОВ «БаДМ» позові наказ Антимонопольного комітету України № 145-Ю/25 від 26.11.2025.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову частинах, які стосуються зупинення виконання Наказу Антимонопольного комітету України № 145-Ю/25 від 26.11.2025 який є виконавчим документом для відкриття виконавчого провадження № 79733558 та заборони вчиняти будь-які дії державному виконавцю Григорян Наріною Альбертівною щодо примусового стягнення виконавчого збору та розміру мінімальних витрат на виконавчого провадження.
Відповідно до ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.
Отже, підстави для зупинення виконавчого провадження визначені Законом України «Про виконавче провадження», а зупинення виконавчого провадження, виходячи із норм ч.1 ст.151 КАС України, не є видом забезпечення позову, тому відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову в частині, яка стосується зупинення виконавчого провадження № 79733558, відкритого на підставі виконавчого документа - наказу Антимонопольного комітету України № 145- Ю/25 від 26.11.2025 до вирішення спору по суті.
Крім того, щодо наведених вище вимог заяви про забезпечення позову, а також вимоги заяви про забезпечення позову в частині, яка стосується зупинення дії постанови про відкриття виконавчого провадження №79733558, винесеної на підставі виконавчого документа - наказу Антимонопольного комітету України № 145-Ю/25 від 26.11.2025 до вирішення спору по суті, суд зазначає, що обставини, якими мотивовано застосування зазначених заходів забезпечення позову, підлягають установленню під час розгляду адміністративної справи за позовною заявою, разом із якою подана заява про забезпечення позову, а саме позовної заяви про визнання протиправною і скасування постанови від 09.12.2025 про відкриття виконавчого провадження № 79733558.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 150, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «БаДМ» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили 17.12.2025.
Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Кучугурна