Провадження № 11-кп/821/640/25 Справа № 705/2877/25 Категорія: ч. 2 ст. 307 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
11 грудня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретарки - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченої - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_8 та прокурора Уманської окружної прокуратури Черкаської обл. ОСОБА_9 зі змінами на вирок Уманського міськрайсуду Черкаської обл. від 23.06.2025 р. у кримінальному провадженні № 12025250320000178 від 25.01.2025 р., -
Зазначеним вироком ОСОБА_8 , яка народилася
ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Умань, Черкаської обл., громадя-
нин України, українка, має середню освіту, одруже-
на, на утриманні має двох дітей ОСОБА_10 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
не працює, раніше не судима, проживає
АДРЕСА_1 ,
визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено їй покарання, з урахуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судових експертиз у сумі 4377,45 грн.
Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту взяття ОСОБА_8 під варту після набрання вироком законної сили.
Питання про речові докази судом вирішені відповідно до вимог КПК України.
У вироку суд встановив, що згідно обвинувального акту, 25.01.2025 р. у невстановлений час ОСОБА_8 , перебуваючи в невстановленому місці у м. Умань Черкаської обл., з метою передачі наркотичного засобу ОСОБА_12 , який відбуває покарання в ДУ «Старобабанівська ВК (№ 92)» за вироком суду, помістила прихованим способом, придбаний нею наркотичний засіб, до пачки від цигарок марки Rothmans, упакувала її, після чого придбала у торгівельних закладах міста продукти харчування та помістила вказану пачку цигарок з наркотичним засобом в пакет з продуктами харчування.
Реалізуючи свій злочинний план на передачу наркотичного засобу до установи виконання покарань, 25.01.2025 р. ОСОБА_8 перевезла передачу з наркотичним засобом автомобілем під керуванням ОСОБА_13 в с. Старі Бабани Уманського р-ну Черкаської обл. та прибула до «Старобабанівської ВК (№ 92)».
В цей день після письмового попередження останньої працівниками колонії про кримінальну та адміністративну відповідальність за ст. ст. 307, 309 КК України та ст. 188 КУпАП за приховану передачу для ув'язнених заборонених для передачі засудженим предметів, речей та речовин, умисно, приблизно о 14:02 год., перебуваючи в кімнаті прийому та видачі передач «Старобабанівської ВК ( № 92)» в с. Старі Бабани Уманського р-ну Черкаської обл. по вул. Шевченка, 110, передала передачу з наркотичним засобом працівнику колонії. В подальшому, у відповідності до ст. 102 КВК України та п. 1 розділу ХІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом МЮ від 28.08.2018 р. № 2823/5, молодшим інспектором відділу нагляду та безпеки «Старобабанівської ВК (№ 92)» ОСОБА_14 , здійснено огляд передачі, що принесла ОСОБА_8 , в ході якого, у пачці від цигарок марки Rothmans виявила згорток з кристалічною речовиною білого кольору в середині, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/2548-НЗПРАВП від 24.02.2025 р., є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадоном, маса якого складає 0,628 г, які ОСОБА_8 , незаконно придбала, зберігала, перевозила та передала до установи виконання покарань.
Дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів та передача наркотичних засобів у місця позбавлення волі.
Також, 28.02.2025 р. у невстановлений час ОСОБА_8 , за місцем свого проживання, з метою повторної передачі наркотичного засобу ОСОБА_12 , який відбуває покарання в ДУ «Старобабанівська ВК (№ 92)» помістила до презервативу, який заховала у спідній білизні, що була на ній. Реалізуючи свій злочинний план на передачу наркотичного засобу до установи виконання покарань на тривалому побаченні із засудженим ОСОБА_12 , 28.02.2025 р. ОСОБА_8 повторно перевезла наркотичний засіб автомобілем під керуванням ОСОБА_13 в с. Старі Бабани Уманського р-ну Черкаської обл. та прибула до Старобабанівської ВК-92.
В цей день приблизно об 11:58 год. ОСОБА_8 прибула на тривале побачення із засудженим ОСОБА_12 до КПП по пропуску людей № 2 «Старобабанівської ВК (№ 92)», та разом із працівником колонії прослідувала до кабінету молодших інспекторів кімнати тривалих побачень колонії, де у відповідності до ст. 102 КВК України та п.1 розділу XV та п. 1 розділу Глави ХXIV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом МЮ України від 28.08.2018 р. № 2823/5, молодшим інспектором відділу нагляду та безпеки «Старобабанівської ВК (№ 92)» ОСОБА_15 приблизно об 11:10 год. здійснено особистий огляд ОСОБА_8 та виявлено у спідній білизні, яка була на останній, презерватив із згортком із 8 таблетками всередині, які відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № CE-19/124-25/3445-НЗПРАП від 11.03.2025 р. містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон масою 0,158 г, які ОСОБА_8 , незаконно придбала, зберігала та перевозила з метою передачі до установи виконання покарань.
Такі дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів та передача наркотичних засобів у місця позбавлення волі, вчинені повторно.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачена ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок суду стосовно неї та ухвалити новий вирок у справі, яким призначити їй на підставі ст. 69 КК України, більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, не пов'язане з позбавленням волі, у вигляді штрафу, або громадських робіт, або пробаційного нагляду.
Апеляційні вимоги мотивує тим, що оскаржуваний вирок винесений за результатами неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, неналежного застосування судом вимог ст. ст. 66, 69 КК України, з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, а тому підлягає до скасування з постановленням нового, більш м'якого вироку, що підтверджується наступним.
При ухваленні вироку суд не надав правильної та належної оцінки повній відсутності обтяжуючих вину обставин та наявності цілої сукупності обставин, що пом'якшують відповідальність. Отже, суд, встановивши та закріпивши в тексті вироку як повну відсутність обтяжуючих обставин, так і сукупність обставин, що пом'якшують відповідальність, неналежним чином врахував ці дані при винесенні вироку, що повинно тягнути за собою його скасування з постановленням нового, більш м'якого вироку по справі.
Вважає, що є однобічним та таким що не відповідає дійсним обставинам справи твердження суду в оскаржуваному вироку про те, що вона за місцем свого проживання характеризуюсь умовно позитивно. На підтвердження долучила до апеляційної скарги характеристику з місця проживання, згідно якої вона характеризується та письмові клопотання сусідів - мешканців м. Умані Черкаської обл.і, які проживають біля неї і знають її та родину понад 20 років.
Також вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваному вироку не надав належної оцінки тому факту, що вона як одинока мати самостійно виховує та утримує двох синів, один із яких є неповнолітнім, навчається в загальноосвітній школі та здобуває базову середню освіту, а старший син незважаючи на досягнення 18-річного віку продовжує навчання на денній формі вищого навчального закладу та у зв'язку з цим потребує догляду та допомоги.
Просить також суд апеляційної інстанції додатково врахувати в якості пом'якшуючих обставин вчинення злочину вперше, а також той факт, що вона раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалась.
Крім того, зазначає, що у даному кримінальному провадженні існують всі підстави для застосування судом при призначенні покарання положень ст. 69 КК України з призначенням покарання не пов'язаного з позбавленням волі, що, виходячи із принципу гуманізму та принципу економії мір кримінального переслідування як принципів кримінального права України, підлягає застосуванню при призначенні їй покарання.
Прокурор Уманської окружної прокуратури Черкаської обл. ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання через неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та ОСОБА_8 вважати засудженою до покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 років позбавлення волі, без застосування конфіскації.
Апеляційні вимоги мотивує тим, що з матеріалів кримінального провадження убачається, що ні досудовим слідством, ні судом наявності у ОСОБА_8 корисливого мотиву при перевезенні до установи виконання покарань наркотичного засобу не встановлено: злочини вона вчинила в інтересах свого чоловіка без отримання матеріальних благ та наміру їх отримати. Тому застосування у даному випадку додаткової міри покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді конфіскації майна навіть за умови, що воно передбачено санкцією цієї статті як обов'язкове, є безпідставним, що підтверджується правовим висновком Верховного Суду від 21.02.2024 р. у справі № 686/11385/21.
Однак, суд першої інстанції зазначені вимоги кримінального закону не врахував та ухвалив вирок із недотриманням вимог закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 59 КК України.
8.12.2025 р. прокурором Уманської окружної прокуратури Черкаської обл. подані зміни до апеляційної скарги прокурора, поданої 22.07.2025 р., в яких прокурор просить вирок суду скасувати через істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, та призначити новий розгляд кримінального провадженні в суді першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з вироку, суд розглянув матеріали кримінального провадження та визнав ОСОБА_8 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Однак, всупереч вимогам ч. 3 ст. 374 КПК України, суд не виклав формулювання обвинувачення, яке визнав доведеним, натомість лише зазначив, що вважає встановленими в судовому засіданні обставини вчинення злочину визначені стороною обвинувачення, і які ніким не оспорюються та навів обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_16 обвинувачується органом досудового розслідування.
Крім того вважає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги правову позицію суду касаційної інстанції щодо дотримання в цій частині положень ст. 374 КПК України, викладену в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2.11.2016 р. у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_17 , у якій вказано на істотне порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог ч. 3 ст. 374 КПК України, оскільки у мотивувальній частині вироку не викладено обвинувачення, визнане судом доведеним, а апеляційним судом вказану обставину залишено без належного реагування.
Таким чином, суд першої інстанції допустив істотне порушення кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки власних висновків щодо висунутого ОСОБА_8 обвинувачення не зробив, чим позбавив суд апеляційної інстанції можливості перевірити правильність висновків про доведеність обвинувачення в ході апеляційного перегляду вироку.
Заслухавши доповідь судді, обвинувачену ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченої та просили задовольнити її з наведених у ній мотивів, натомість заперечували проти задоволення зміненої апеляційної скарги прокурора, прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу зі змінами подану прокурором та просила задовольнити її із вказаних у ній мотивів, але заперечувала проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_8 , вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що змінена апеляційна скарга прокурора ОСОБА_9 підлягає до задоволення, а апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_8 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції не дотримався цих вимог закону при ухваленні вироку у даному кримінальному провадженні.
На переконання апеляційного суду, допущені судом порушення кримінального процесуального закону, які відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, є істотними і такими, що перешкодили суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 412 КПК України, підставою для скасування вироку є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Пунктом 2 частини 3 ст. 374 КПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 р. визначено, що мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів. У цій частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного судом доведеним, а також обставини, які визначають ступінь винуватості кожного з обвинувачених, їх роль у вчиненні злочину, а після цього - докази, покладені судом в обґрунтування своїх висновків.
Ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_8 , суд першої інстанції не дотримався наведених вимог закону.
Як вбачається з мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції у ній виклав не формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України, яке визнав доведеним, а зазначив лише обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_8 обвинувачувалась органом досудового розслідування згідно обвинувального акта. Зокрема, суд вказав, що згідно обвинувального акту 25.01.2025 р. в невстановлений час ОСОБА_8 , перебуваючи в невстановленому місці у м. Умань Черкаської обл. з метою передачі наркотичного засобу ОСОБА_12 , який є наркозалежним та відбуває покарання в ДУ «Старобабанівська ВК (№ 92)» Міністерства юстиції України, розташованій в с. Старі Бабани Уманського р-ну Черкаської обл. по вул. Шевченка, 110 за вироком Святошинського райсуду м. Києва від 17.12.2020 р. за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 років позбавлення волі, помістила прихованим способом придбаний нею наркотичний засіб до пачки від цигарок марки Rothmans, упакувала її, після чого придбала у торгівельних закладах міста продукти харчування та помістила вказану пачку цигарок з наркотичним засобом в пакет з продуктами харчування. Реалізуючи свій злочинний план на передачу наркотичного засобу до установи виконання покарань, 25.01.2025 р. ОСОБА_8 перевезла передачу з наркотичним засобом автомобілем під керуванням ОСОБА_13 в с. Старі Бабани Уманського р-ну Черкаської обл. та прибула до «Старобабанівської ВК (№ 92)». В цей день після письмового попередження останньої працівниками колонії про кримінальну та адміністративну відповідальність за ст. ст. 307, 309 КК України та ст. 188 КУпАП за приховану передачу для ув'язнених заборонених для передачі засудженим предметів, речей та речовин, умисно біля 14 год. 2 хв., перебуваючи в кімнаті прийому та видачі передач «Старобабанівської ВК (№ 92)» в с. Старі Бабани Уманського р-ну Черкаської обл. по вул. Шевченка, 110, передала передачу з наркотичним засобом працівнику колонії. В подальшому, у відповідності до ст. 102 КВК України та п. 1 розділу ХІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 28 серпня 2018 року № 2823/5, молодшим інспектором відділу нагляду та безпеки Старобабанівської ВК-92 ОСОБА_14 , здійснено огляд передачі, що принесла ОСОБА_8 , в ході якого у пачці від цигарок марки Rothmans виявила згорток з кристалічною речовиною білого кольору в середині, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/2548-НЗПРАВП від 24.02.2025 р., є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадоном, масою якого складає 0,628 га, які ОСОБА_8 , незаконно придбала, зберігала, перевозила та передала до установи виконання покарань.
Такі дії ОСОБА_8 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів та передача наркотичних засобів у місця позбавлення волі.
Також, 28.02.2025 р. в невстановлений час ОСОБА_8 , за місцем свого проживання, з метою повторної передачі наркотичного засобу ОСОБА_12 , який є наркозалежним та відбуває покарання в державній установі «Старобабанівська ВК (№ 92)» Міністерства юстиції України розташованій в с. Старі Бабани Уманського р-ну Черкаської обл. по вул. Шевченка, 110 за вироком Святошинського райсуду м. Києва від 17.12.2020 за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 років позбавлення волі, помістила до презервативу, який заховала у спідній білизні, що була на ній. Реалізуючи свій злочинний план на передачу наркотичного засобу до установи виконання покарань на тривалому побаченні із засудженим ОСОБА_12 , 28.02.2025 р. ОСОБА_8 повторно перевезла наркотичний засіб автомобілем під керуванням ОСОБА_13 в с. Старі Бабани Уманського р-ну Черкаської обл. та прибула до «Старобабанівської ВК (№ 92)». В цей день біля 11 год. 58 хв. ОСОБА_8 прибула на тривале побачення із засудженим ОСОБА_12 до контрольно-пропускного пункту по пропуску людей № 2 «Старобабанівської ВК (№ 92)» та разом з працівником колонії прослідувала до кабінету молодших інспекторів кімнати тривалих побачень колонії, де у відповідності до ст. 102 КВК України та п. 1 розділу XV та п. 1 розділу Глави ХXIV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 28.08.2018 р. № 2823/5, молодшим інспектором відділу нагляду та безпеки Старобабанівської ВК-92 ОСОБА_15 біля 11 год. 10 хв., здійснено особистий огляд ОСОБА_8 та виявлено у спідній білизні, яка була на останній, презерватив із згортком із 8 таблетками всередині, які відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № CE-19/124-25/3445-НЗПРАП від 11.03.2025 р. містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 0,158 г, які ОСОБА_8 , незаконно придбала, зберігала та перевозила з метою передачі до установи виконання покарань.
Такі дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів та передача наркотичних засобів у місця позбавлення волі, вчинені повторно.
Суд у вироку вказав, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів та передача наркотичних засобів у місця позбавлення волі, вчинені повторно.
При цьому судом, всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, не виклав формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, що є істотним порушення вимог кримінального процесуального закону.
Виходячи із встановлених ст. ст. 7 та 9 КПК України загальних засад кримінального провадження, змісту ст. ст. 409, 412 та 415 КПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвалений вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, в межах повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду скарги на вирок, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України.
При не встановленні судом фактичних обставин провадження визнаних доведеними, апеляційний суд позбавлений можливості оцінити доведеність винуватості ОСОБА_8 , достовірність наявних в провадженні доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність, правильність та відповідність призначеного покарання, тому апеляційні вимоги сторони захисту не розглядаються.
Порушення судом першої інстанції вищенаведених вимог кримінального процесуального закону не відноситься до передбаченого в ч. 1 ст. 415 КПК України переліку безумовних підстав призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Проте, відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Апеляційний суд вважає, що такими загальними засадами кримінального провадження у цьому випадку є верховенство права та законність, дотримання яких не було забезпечено судом під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 .
Враховуючи зазначені обставини та з метою забезпечення загальних засад кримінального провадження, апеляційний суд вважає за необхідне повністю задовольнити змінену апеляційну скаргу прокурора, та частково обвинуваченої, а вирок скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Скасовуючи вирок суду, апеляційний суд не входить в обговорення всіх доводів апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_8 в частині можливості призначити їй на підставі ст. 69 КК України більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, та яке не пов'язане з позбавленням волі у виді штрафу, або громадських робіт, або пробаційного нагляду, а тому суд апеляційної інстанції ці доводи не перевіряє, оскільки апеляційний суд не має права наперед вирішувати вищевказані питання відповідно до вимог ч. 2 ст. 415 КПК України, однак вважає, що вони підлягають перевірці під час нового судового розгляду.
Призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 415 КПК України, не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому при новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно встановити фактичні обставини справи, належним чином дати оцінку доказам, наявним в матеріалах кримінального провадження, ретельно перевірити доводи сторони захисту, дати їм оцінку в сукупності з іншими доказами та в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення, відповідно до ст. 370 КПК України.
При новому судовому розгляді необхідно усунути порушення, зазначені у цій ухвалі, повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, створити сторонам необхідні умови для забезпечення рівних прав у наданні доказів на підтвердження своїх позицій і доведенні перед судом їх переконливості та ухвалити рішення, яке відповідає вимогам закону.
Тому при новому розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції необхідно перевірити доводи апеляційних скарг, зокрема ті, на які звертають увагу апелянти та дати їм оцінку. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно прийняти до уваги наведене, усунути допущені порушення та з додержанням вимог ст. ст. 370-374 КПК України ухвалити у справі законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за апеляційною скаргою на вирок суду першої інстанції має право скасувати вирок суду і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 404, 405, 407, 409, 412, 415 та 419 КПК України, апеляційний суд, -
Вирок Уманського міськрайсуду Черкаської обл. від 23.06.2025 р. стосовно ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307 КК України - скасувати.
Призначити новий судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307 КК України в суді першої інстанції в іншому складі суду.
Апеляційну скаргу прокурора Уманської окружної прокуратури Черкаської обл. ОСОБА_9 зі змінами - задовольнити.
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді