Справа № 451/1465/25
18 грудня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Бориславського Ю.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №76646681 від 01.11.2023 у розмірі 9773,75 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, що є предметом позовних вимог.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 09.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Судом скеровано копію ухвали про відкриття провадження у справі сторонам, відповідачу - разом із копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів за адресою реєстрації місця проживання відповідача згідно відповіді з ЄДДР №1720830 від 01.09.2025 року /а.с.49/, що підтверджується матеріалами справи, однак конверт повернуто суду за закінченням терміну зберігання.
У зв'язку із наведеним судом повторно скеровано відповідачу копію ухвали про відкриття провадження із копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів за адресою реєстрації місця проживання відповідача.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 09.12.2025 року продовжено строк розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту в порядку спрощеного провадження без повідомлення /виклику/ сторін на термін не більше двадцяти днів з дня отримання судом відомостей щодо вручення відповідачу поштового відправлення, скерованого судом.
16.12.2025 року до Залізничного районного суду м. Львова повернуто поштове відправлення, скероване судом повторно без вручення відповідачу.
Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам, відповідачу - із позовною заявою та додатками двічі за місцем його реєстрації, однак поштові відправлення повернуто суду.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 Верховний Суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Зазначене також узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 13.05.2024 по справі №755/4829/23.
У встановлений судом строк відзиву на позов відповідач не подав, причин такого не повідомив.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Із змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Судом встановлено, що 01.11.2023 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики № 76646681, відповідно до умов якого відповідач отримав позику у сумі 10000,00 грн., строк договору - 17 днів, дата повернення позики 17.11.2023, сторонами погоджено умови позики, зокрема, сума позики, строк повернення позики, інші умови /а.с.14 зворот - 16, 17/
Відповідно до п. 1 договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Даний договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором 41DhuvYgpU.
Відповідно до долучених до матеріалів справи копій документів, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надав ОСОБА_1 кошти за договором № 76646681 від 01.11.2023 року на суму 10000 грн. на картку № НОМЕР_1 , код авторизації 789100. /а.с.19/
Відповідно до довідки про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України при укладенні договору №76646681, одноразовий ідентифікатор 41DhuvYgpU, 01.11.2023 року /а.с.18/
Згідно листа АТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 09.10.2025, на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 в банку було емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Згідно виписки за договором б/н за період 01.11.2023-01.11.2023 ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.11.2023 зараховано переказ на картку, сума операції 10000 грн.
Таким чином, ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання перед відповідачем за договором позики виконало та надало йому кредит в сумі 10000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
26 червня 2025 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» /клієнт/ та ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» /фактор/ укладено договір факторингу №26/06/25, відповідно до умов якого ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується відступити ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за відповідний Реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №27/06/25 від 27.06.2025 до Договору факторингу №264/06/25 від 26 червня 2025 року, ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 76646681 від 01.11.2023 в сумі 9773,75 грн., з яких: 9773,75 грн. - сума заборгованості за тілом/а.с.27-32/
Також укладення договору факторингу між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» /клієнт/ та ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підтверджується платіжною інструкцією від 08.07.2025 /а.с.32 зворот/
Згідно із ч.2 ст.1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України)
Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 умов договору позики не виконав, допустивши порушення термінів повернення коштів, встановлених таким договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, що підтверджується наявними у справі доказами, відповідачем ОСОБА_1 порушено умови договору позики № 76646681 від 01.11.2023 року в частині своєчасного повернення позики, оскільки відповідачем не проводились платежі по договору позики, а тому суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення із відповідача, як боржника, заборгованості за даним договором позики.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором позики № 76646681 від 01.11.2023 заборгованість ОСОБА_1 становить 9773,75 грн., - заборгованість за основною сумою боргу.
Відповідач не подав суду відзив на позов, заперечення щодо наданого розрахунку заборгованості.
Відтак, суд приходить до переконання, що позов підставний та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Документально підтвердженими витратами позивача на правничу допомогу відповідно до наданих стороною позивача документів, а саме: договору про надання правничої допомоги від 01 листопада 2024 року №01-11/24, укладеного між Адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», витягу від 11.07.2025 з Акта №16-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 року, є 3500 гривень.
Оскільки позовні вимоги задоволено, відповідач заяви про зменшення витрат на правничу допомогу не подав, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 гривень.
Також із відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 526, 543, 549, 554, 612, 615, 625, 1046, 1047, 1049, 1077 Цивільного кодексу України, ст. 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільно-процесуального кодексу України,
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитузадовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 43311346, адреса - 08205, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204) заборгованість за договором позики № 76646681 у розмірі 9773 /дев'ять тисяч сімсот сімдесят три/ гривні 75 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 43311346, адреса - 08205, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ гривні 40 копійок та 3500,00 /три тисячі п'ятсот/ гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в строки та порядку, передбаченому ст. 354, 355 ЦПК України.
Текст судового рішення складений 18 грудня 2025 року.
Суддя: Бориславський Ю. Л.