Справа №443/1636/25
Провадження №3/443/926/25
іменем України
17 грудня 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Львівській області ДПС України до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , керівника ПП «Б.М.В»
за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП,
Згідно протоколу №1644/13-01-04-04 про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №005094 від 18.11.2025, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, а саме керівником ПП «Б.М.В», несвоєчасно подав платіжне доручення на перерахування належної до сплати суми податку на додану вартість в розмірі 3 254,10 грн, визначеного в декларації з ПДВ за червень 2025 року №9214193502 від 20.07.2025, термін сплати: 31.07.2025, фактично сплачено 26.08.2025, своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився. Подав заяву у якій просить відкласти розгляд справи на квітень 2026 року у зв'язку з тим, що він на даний момент знаходиться за межами території України.
Зважаючи на строки розгляду справи передбачені КУпАП, а саме 15 днів, та строки накладення адміністративних стягнень, передбачених ст. 38 КУпАП, а також те, що ОСОБА_1 не долучено до заяви жодного доказу, який б підтверджував факт перебування останнього поза межами території України, відтак суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відкладення судового засідання слід відмовити та, у відповідності до ст. 268 КУпАП, розгляд справи провести у відсутності останнього.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, доходить такого висновку.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 163-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, вчиненому при вище викладених обставинах, повністю доведена дослідженими доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені суддею з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії №1644/13-01-04-04 про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №005094 від 18.11.2025, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, а саме керівником ПП «Б.М.В», несвоєчасно подав платіжне доручення на перерахування належної до сплати суми податку на додану вартість в розмірі 3 254,10 грн, визначеного в декларації з ПДВ за червень 2025 року №9214193502 від 20.07.2025, термін сплати: 31.07.2025, фактично сплачено 26.08.2025, своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП /а.с.4/;
- актом від 29.08.2025 № 40177/13-01-04-04/25238725 «Про результати камеральної перевірки щодо порушеня термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток ПП «Б.М.В», код ЄДРПОУ 25238725», згідно якого в результаті проведення камеральної перевірки встановлено: несвоєчасну сплату ПП "Б.М.В.", код за ЄДРПОУ 25238725 узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток в зв'язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку. Відповідальність платника за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання передбачена пунктом 124.1. статті 124 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України. За даними ІТС «Управління документами» ГУ ДПС у Львівській області з боку платника податків відсутнє інформування ГУ про обставини, які звільняють від фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань. Отже платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання / а.с.5-6 на звороті/.
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-2 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним несвоєчасне подання ОСОБА_1 платіжного доручення на перерахування належної до сплати суми податку на додану вартість в розмірі 3 254,10 грн, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-2 КУпАП.
Водночас, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Як вбачається із протоколу №1644/13-01-04-04 про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №005094 складеного 18.11.2025, правопорушення вчинено 01.08.2025, матеріали надійшли до суду лише 24.11.2025, а відтак станом на дату надходження справи 24.11.2025 та на дату розгляду справи 17.12.2025 минув трьохмісячний термін для накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності та зважаючи на сплив строку накладення адміністративного стягнення, суд вважає, що розпочате провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 163-2 КУпАП слід закрити у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір»,
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 163-2 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Р.Г. Равлінко