Справа №461/9195/25
Провадження №2/461/4294/25
12 грудня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Басараб Д.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-
10.11.2025 позивач АТ «Ідея Банк» через систему Електронний Суд звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 57376,89 грн, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 27.01.2025 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №S20.34642.011572005, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 64960 грн зі сплатою 0,01% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені кредитним договором, графіком щомісячних платежів.
Зазначає, що банк у повному обсязі виконав свої зобов'язання згідно умов кредитного договору.
Відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений кредитним договором термін та не сплатив нараховані відсотки та інші платежі за кредитним договором.
Останню сплату відповідачем/зарахування по кредитному договору здійснено 07.07.2025, у зв'язку із чим сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 24.10.2025 становить: прострочений борг - 54133,12 грн, прострочені проценти - 2,27 грн, прострочена плата за обслуговування кредиту - 3241,5 грн, а всього - 57376,89 грн.
Заборгованість відповідача підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ) та довідкою - розрахунком заборгованості станом на 24.10.2025.
Відтак, у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань від 02.09.2025. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідача було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до відповідача будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір банку.
Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 13.11.2025 прийнято до розгляду даний позов та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
03.12.2025 представником відповідача - адвокатом Зачепіло З.Я. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з наступних підстав. Вважає, що позивачем не надано належного розрахунку заборгованості, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами кредитного договору, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов'язок доказування. Надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені робітниками банку - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Звертає увагу, що АТ «Ідея Банк» не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжних доручень, меморіальних ордерів, розписок, чеків, та ін.), відтак, відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними. Зазначає, що сторони не обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді пені та комісії за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. Окрім цього, вважає, що при укладенні договору між ОСОБА_1 та AT «Ідея Банк» не дотримано вимоги, передбачені частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Представник позивача АТ «Ідея Банк» в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у позовній заяві просить проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Зачепіло З.Я. в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача подала заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі відповідача та його представника.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 27.01.2025 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №S20.34642.011572005.
Відповідно до п.1 кредитного договору, банк надає клієнту кредит на споживчі цілі, а клієнт отримує його на наступних умовах: тип кредиту - NST ІДЕЯ (п.1.1. договору), сума кредиту - 64960 грн (п.1.2. договору), процентна ставка - 0,01% річних (фіксована) (п.1.3. договору), строк кредиту - 12 місяців (п.1.4. договору).
Відповідно до п.1.8. договору, дата повернення кредиту - по 27.01.2026 включно. Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок НОМЕР_1 , відкритий у банку відповідно до порядку повернення кредиту, згідно додатком №1.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується платіжними інструкціями №8716950 від 27.01.2025, №8716948 від 27.01.2025, №8716946 від 27.01.2025, та випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ).
Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У відповідності до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань від 02.09.2025. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, позивач вказує, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, заборгованість відповідача станом на 24.10.2025 становить: прострочений борг - 54133,12 грн, прострочені проценти - 2,27 грн, прострочена плата за обслуговування кредиту - 3241,5 грн, а всього - 57376,89 грн.
У відповідності до вимог ст.76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем фактично було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористався кредитними коштами, але свої зобов'язання за договором виконав не у повному обсязі.
Однак позивачем, в розмір заборгованості, заявленої у позові, крім простроченого боргу, прострочених процентів, включена прострочена плата за обслуговування кредиту в сумі 3241,5 грн.
Згідно п.1.6.1. договору кредиту №S20.34642.011572005 від 27.01.2025, плата за обслуговування кредитної заборгованості - 4,99% (фіксована) сплачується позичальником щомісячно від початкової суми кредиту, зазначеної у п.1.2., починаючи з 7 платежу.
Згідно п.2.4. договору кредиту, нанесенням власноручного підпису під цим договором, позичальник акцептує Публічну пропозицію про приєднання до ДКБОФО, та погоджується з тим, що ДКБОФО, Тарифи, які є невід'ємною частиною ДКБОФО та Графік щомісячних платежів (додаток 1 до договору) є невід'ємними складовими цього договору та зобов'язується виконувати їх умови.
Відповідно до п.п.9.8.2., п.9.8. Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за користування кредитом позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно до закінчення строку договору кредиту, в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку за договором кредиту.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
Разом з тим, відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 12.09.2023 у цивільній справі №204/224/21 констатуючи відсутність виключної правової проблеми з приводу встановлених банками різного роду комісій у кредитних договорах, які є нікчемними, наголосила на тому, що сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов'язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає, передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі (а) за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи (б) за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи (в) за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Для кваліфікації умови кредитного договору як оспорюваної чи нікчемної має значення не назва комісії, а її зміст, тобто перелік дій банку, за які він цю комісію передбачив. Вказане однаково стосується й установленої у кредитному договорі комісії за обслуговування кредиту, до якої, ймовірно включена плата за РКО.
Встановивши в договорі кредиту №S20.34642.011572005 від 27.01.2025 умову про щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості, банк не повідомив, які конкретно послуги за вказану плату надаються позичальнику. Розмір такої плати, з огляду на обставини справи, вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що оспорювані умови кредитного договору є несправедливими.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх із споживачем при укладенні вказаного кредитного договору, то положення договору щодо обов'язку позичальника сплачуватищомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частину 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Враховуючи наведені правові висновки, позовна вимога АТ «Ідея Банк» про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати простроченої плати за обслуговування кредиту є необґрунтованою і в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Щодо покликань представника відповідача на те, що банком не долучено до матеріалів справи належних доказів на підтвердження заборгованості відповідача, суд вважає такі безпідставними, оскільки на підтвердження заборгованості відповідача позивачем долучено до матеріалів справи виписку по особовому рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ) та довідку-розрахунок заборгованості станом на 24.10.2025.
Не погоджуючись з розрахунком заборгованості, долученим представником банку до позовної заяви, стороною відповідача на підтвердження своєї позиції не надано жодного альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором чи доказів відсутності такої, а тільки безпідставно ставиться під сумнів розрахунок заборгованості, наданий банком.
Суд вважає безпідставними покликання представника відповідача на те, що АТ «Ідея Банк» не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту, оскільки позивачем на підтвердження видачі кредиту ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи платіжні інструкції №8716950 від 27.01.2025, №8716948 від 27.01.2025, №8716946 від 27.01.2025 та виписку по особовому рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ).
Також суд не приймає до уваги твердження представника відповідача щодо того, що сторони не обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, оскільки в п.1.3. договору кредиту №S20.34642.011572005 від 27.01.2025, сторони визначили, що процентна ставка становить 0,01% річних (фіксована).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційну задоволеним вимогам суму сплаченого АТ «Ідея Банк» судового збору в розмірі 2285,54 грн.
Керуючись ст.2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту №S20.34642.011572005 від 27.01.2025 у розмірі 54135,39 грн (п'ятдесят чотири тисячі сто тридцять п'ять гривень тридцять дев'ять копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 2285,54 грн (дві тисячі двісті вісімдесят п'ять гривень п'ятдесят чотири копійки) судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 17.12.2025.
Учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11;
представник позивача: Заставна Ольга Василівна, 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, офіційна електронна адреса: www.ideabank.ua, адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер засобу зв'язку НОМЕР_3 ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , номер телефону: НОМЕР_5 .
Суддя Ольга КРОТОВА