Справа №461/3830/25
17 грудня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді: Мисько Х.М.,
за участю секретаря судового засідання Козака Ю.Р.,
представника відповідача Процик Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові заяву представника позивача - адвоката Вуйцік Ольги Богданівни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом адвоката Вуйцік Ольги Богданівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення коштів в порядку спадкування,-
адвокат Вуйцік О.Б. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом адвоката Вуйцік О.Б. в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення коштів в порядку спадкування.
В обґрунтування заяви покликається на те, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24.11.2025 року позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення коштів в порядку спадкування - задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману пенсію у розмірі 57 254 грн. 66 коп. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 збір у розмірі 968 грн. 80 коп.
Представник зазначає, що судом не вирішено питання про стягнення, понесених позивачем судових витрат, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 12.05.2025 року, платіжною інструкцією №4832896, відповідно до якої ОСОБА_1 сплачено 10 000, 00 гривень на виконання договору про надання правової допомоги від 12.05.2025 року, актом виконаних робіт до Договору про надання правничої (правової допомоги) від 12.05.2025 року, рахунок №17/01/1 від 17.02.2025 року, рахунок №17/02/2 від 17.02.2025 року. Зважаючи на вказані обставини представник позивача просить заяву задовольнити.
17.12.2025 року представник відповідача ГУПФ України у Львівській області Проциг Г.М. скерувала на адресу суду заперечення на заяву про розподіл судових витрат.
В обгрунтування заперечень покликається на те, що враховуючи категорію справи, її складність, кількість судових засідань та обсяги матеріалів справи, предмет спору, принцип співмірності та розумності судових витрат, вважаємо, що заявлений представником позивачів розмір витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн. є завищеним. За наведених підстав, просить у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити.
Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Представник позивача ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
Представник відповідача Процик Г.М. у судовому засіданні проти задоволення вимог заяви про стягнення судових витрат заперечила, просила таку залишити без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24.11.2025 року позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення коштів в порядку спадкування - задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоотриману пенсію у розмірі 57 254 грн. 66 коп. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 збір у розмірі 968 грн. 80 коп.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2, 3, 5 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 4 частини першої "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість,за якою одна сторона(адвокат,адвокатське бюро,адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист,представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту)на умовах і в порядку,що визначені договором,а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 цього Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст.1 наведеного Закону.
Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи,кваліфікація і досвід адвоката,фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та АО «Вуйцік та Парнери» укладено договір про надання правничої допомоги від 12.05.2025 року.
Відповідно до п.1.1 Договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги з юридичного представництва під час підготовки та розгляду справи про стягнення суми недоотриманої пенсії.
Згідно із п.2.1. Договору, вартість послуг визначається за домовленістю сторін.
Відповідно до п.2.3. Договору, оплата здійснюється, шляхом сплати Замовником на рахунок Виконавця коштів. Аванс становить 50% від вказаної у п.2.1. Договору суми та сплачується замовником у день підписання Договору.
Крім того, між позивачем ОСОБА_5 та Адвокатом Вовчак Р.Я. (Адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги № 19/06/01 від 19.06.2024.
З акту виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги від 12.05.2025 року вбачається, що у цивільній справі №461/3830/25 позивачу було надано правову допомогу у формі: юридичного консультування, оформлення та подання позовної заяви, представництва інтересів у суді у формі участі у судових засіданнях. Загальна вартість робіт (наданих послуг) за цим актом становить 10 000,00 гривень.
Відповідно платіжної інструкції №4832896, ОСОБА_1 сплачено 10 000,00 гривень на виконання умов Договору про надання правової допомоги від 12.05.2025 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2, 3, 5 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Як встановлено ч. ч. 1 3 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання,яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 4 частини першої "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість,за якою одна сторона(адвокат,адвокатське бюро,адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист,представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту)на умовах і в порядку,що визначені договором,а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 цього Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст.1 наведеного Закону.
Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи,кваліфікація і досвід адвоката,фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, а тому такі витрати підлягають до стягнення з Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 .
Дослідивши додані представником позивача до заяви документи суд дійшов висновку, що розмір витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу є документально обґрунтованим.
Враховуючи викладене суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення.
Керуючись ст.270 ЦПК України, суд, -
заяву представника позивача - адвоката Вуйцік Ольги Богданівни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом адвоката Вуйцік Ольги Богданівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення коштів в порядку спадкування - задовольнити.
Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 гривень.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення складено 17.12.2025 року.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
Відповідач:
Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області (юридична адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ:13814885)
Суддя Х.М.Мисько