№ 755/21102/25
№ 1-кп/755/1827/25
"12" грудня 2025 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110000182 від 11.03.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, маючого дитину 2022 р.н. (зі слів), з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 10.07.2019 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 190 КК України; 16.09.2021 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 289 КК України; 07.10.2022 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 186 КК України; 21.11.2022 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України; 24.11.2022 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України;
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, офіційно не працюючого, з незакінченою вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, однак, відносно нього скеровано до Оболонського районного суду м. Києва обвинувальний акт № 12024100050003640 за ч. 2 ст. 307 КК України;
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Краматорськ, Донецької обл., громадянина України, розлученого, маючого трьох дітей 2019 р.н. та 2022 р.н. (зі слів), офіційно не працюючого, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимий: 06.12.2022 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України; 21.04.2025 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 194 КК України;
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Лубни, Полтавської обл., громадянина України, неодруженого, маючого дитину 2022 р.н. (зі слів), із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , раніше судимий: 24.10.2016 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. ч. 1, 3 ст. 185 КК України; 21.04.2025 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 194 КК України; 09.07.2019 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України; 21.09.2022 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 263 КК України; 01.08.2023 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 71 КК України; 29.09.2023 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 162 КК України; 13.05.2024 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України; 30.10.2024 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 113, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України,-
У проваджені Дніпровського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110000182 від 11.03.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 113, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, що надійшов із Київської міської прокуратури.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , оскільки останнім неодноразово продовжувався строк дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися і продовжують існувати. Обвинувачені можуть переховуватись, оскільки обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, є раніше судимими, окрім обвинуваченого ОСОБА_11 , однак, відносно нього скеровано обвинувальний акт до Оболонського районного суду м. Києва. Також, під час досудового розслідування було вилучено мобільні телефони, які мають значення для кримінального провадження, зокрема, один з телефонів, який не було вилучено та який належить ОСОБА_11 , зник, однак, у ньому наявна інформація, яка може підтвердити його причетність до вказаних кримінальних правопорушень, оскільки це вбачається з інформації, яку було вилучено з інших телефонів, тому, ОСОБА_11 може знищити докази. Крім того, обвинуваченим відомі анкетні дані свідків, тому, останні можуть на них впливати, зокрема, проводились експертизи. Зокрема, обвинувачені можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення, обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, і таке кримінальне правопорушення передбачає застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому, з урахуванням вищенаведеного, прохала задовольнити клопотання, зокрема, не визначати розмір застави.
Захисник ОСОБА_9 заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 , оскільки ризики, на які посилається прокурор, є надуманими, немає жодного підтвердження на їх існування. Прокурор зазначає, що його підзахисний може спотворити чи знищити докази, однак, досудове розслідування завершене і всі докази стороною обвинувачення зібрані та долучені до матеріалів кримінального провадження. Зокрема, прокурор вказує на те, що мобільний телефон ОСОБА_11 можливо містить інформацію про вчинення ним злочину, але можливо, там і не міститься такої інформації, встановлено, що даний телефон належить його підзахисному, однак, його вилучено не було, тому, вказана інформація не підтверджена. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_11 раніше не судимий, наявність обвинувального акту в Оболонському районному суді м. Києва не впливає на ризики. Його підзахисний є студентом КНУ ім. Тараса Шевченка, за місцем проживання характеризується позитивно, тому, прохав змінити останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який здатен буде забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_11 та надав характеризуючі матеріали.
Обвинувачений ОСОБА_11 підтримав думку свого захисника.
Захисник ОСОБА_8 підтримав думку захисника ОСОБА_9 та у зв'язку з відсутністю ризиків, прохав відмовити у задоволенні клопотання та обрати його підзахисному ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_12 підтримав думку свого захисника.
Захисник ОСОБА_7 підтримав думку захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , прохав відмовити у задоволенні клопотання, оскільки, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема, немає необхідності тримати під вартою його підзахисного ОСОБА_10 .
Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав думку свого захисника.
Представник потерпілого ОСОБА_6 щодо заявлених прокурором клопотань поклався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_13 підтримав думку захисників.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши заявлені клопотання, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У вказаному кримінальному провадженні обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 висунуто обвинувачення за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 113, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Як зазначено в п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (рішення у справі «Лабіта проти Італії» ( 980_009 ) (Labita v. Italy), [GC], N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV).
Колегія суддів при вирішенні клопотань прокурора щодо продовження застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 погоджується, що ризики є дійсними і на даний час виключають можливість зміни запобіжних заходів щодо останніх на більш м'який, оскільки обрані запобіжні заходи забезпечують належну їх процесуальну поведінку.
При цьому, колегія суддів враховує суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, суворість можливого призначеного покарання та реальну небезпеку можливості ухилення від правосуддя у разі зміни обраних щодо них запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, наявність ризиків, які не зменшились та існують на даний час.
Зокрема, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Таким чином, підстав для зміни обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає і його дію слід продовжити.
Дане судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини.
Крім того, відповідно до ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 315, 376 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком не більше двох місяців, тобто до 09 лютого 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: