Справа № 712/14737/25
Провадження № 2/712/5429/25
18 грудня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - Марцішевська О.М.,
при секретарі - Безруковій Д.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та аргументів учасників справи
24 жовтня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 14 жовтня 2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) було укладено Договір надання коштів у кредит № 73256149 (далі - Кредитний договір).
27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу №27/03/25 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «І БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №2 від 27.03.2025 до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 27104 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1920.00грн. - сума заборгованості за відсотками: 15984 грн. - сума заборгованості за пенею; 1200 грн. - комісія за надання Кредиту.
Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за Кредитним договором № 73256149 в розмірі 27 104 грн, з яких: 8000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1920.00грн. - сума заборгованості за відсотками: 15984 грн. - сума заборгованості за пенею; 1200 грн. - комісія за надання Кредиту та понесені судові витрати.
09 грудня 2025 року відповідач скерував відзив на позовну заяву. Відзив мотивує тим, що у відповідності до умов Договору про надання коштів у кредит № 73256149 від 14.10.2024 року, ним були отримані: кредитні кошти в сумі - 8 000,00 грн.; на строк - 24 дні (з 14.10.2024 року по 06.11.2024 року включно); денна процентна ставка за даним договором становить - 0,794%.
Тобто, строк кредитування був погоджений сторонами та становив саме 24 дні.
Доказів того, що позичальником було ініційовано продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали позову не містять. Таким чином, загальні витрати за споживчим кредитом за весь час дії вищевказаного договору становлять 1 524,48 грн.: 8 000,00 грн. (тіло кредиту) х 24 дні (строк позики) х 0,794% (денна процентна ставка).
Вказана сума відсотків за користування кредитом, як належна до повернення вказана
у п.2.3 Договору. З урахуванням вказаного, загальна вартість кредиту (основне тіло + відсотки за користування кредитними коштами) становить 9 524, 48 грн.: 8 000,00 грн. + 1 524,48 грн.
Просить суд взяти до уваги, що така загальна вартість кредиту передбачена самим Договором від 14.10.2024 року, а також вказана в Додатку № 1 до Договору від 14.10.2024 року, в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, який долучений Позивачем до матеріалів справи. Вказана сума визнається Відповідачем, як законна та така, що передбачена умовами кредитного договору № 73256149 від 14.10.2024 року.
Відповідно до Реєстру боржників №2 від 27.03.2025 року до Договору факторингу
№27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 27 104,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 920,00 грн. - сума заборгованості за відсотками: 15 984,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 1 200,00 грн. - комісія за надання Кредиту.
В даному контексті слід зазначити, що нарахування ТОВ «Фінансова компанія
«Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості Відповідачу по відсоткам та пені в значно більшому розмір здійснено поза межами кінцевого строку кредитування та за відсутності правової підстави на це.
В контексті даного спору слід також констутувати, що Законом України «Про споживче кредитування» нормативно врегульовано, що максимальна сума пені, штрафів
за прострочення споживачем кредитних зобов'язань по споживчому кредиту, не може
перевищувати подвійної суми, по договору кредитування, та не може бути збільшена.
В позовній заяві ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначає, що загальний розмір заборгованість Відповідача за кредитним договором №73256149 від 14.10.2024 року становить 27 104,00 грн. (8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 920,00 грн. - сума заборгованості за відсотками: 15 984,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 1 200,00 грн. - комісія за надання Кредиту), що значно перевищує подвійну суму по договору кредитування.
Прошить суд взяти також до уваги, що Законом України № 2120 внесено зміни до ЦК України, а також до Закону № 1734, які передбачають, що починаючи з 24 лютого 2022 року та у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов?язання за відповідним договором, до позичальника не можуть бути застосовані штрафні санкції за таке прострочення. Відтак, громадяни не несуть відповідальність перед фінансовою (кредитною) установою, якщо прострочать зобов'язання за кредитом: у випадку прострочення зобов?язань за кредитом не буде нараховано штрафні санкції, зокрема штраф, пеня та інші платежі, які вказані у кредитному договорі; кредитор не має права підіймати процентну ставку за користування кредитом у випадку невиконання зобов?язань. За винятком, коли договір передбачає встановлення змінюваної процентної ставки, всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов?язань за кредитним договором, підлягають списанню. А тому нарахування Позивачем заборгованості за пенею в сумі 15 984,00 грн. є неправомірним.
Не визнає Відповідач також розмір судових витрат, які просить стягнути Позивач, в частині витрат, що пов?язані з розглядом справи, а саме: з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів - в розмір
0.5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 514,00 грн.), оскільки зазначені витрати є необгрунтованими та документально не підтверджені. Позивач не надав жодних належних і допустимих доказів фактичного понесення витрат на витребування доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням чи забезпечення доказів, а також не довів необхідність та розмір таких витрат. Відповідно до вимог ЦПК України, судові витрати підлягають відшкодуванню лише за умови підтвердження їх реального понесення та зв?язку з розглядом даної справи. У зв?язку з цим Відповідач вважає заявлену суму судових витрат у розмірі 1 514,00 грн. необгрунтованою та такою, що не підлягає стягненню.
Відповідач просить суд позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково на суму 9 524, 48 грн.
В судове засідання сторони не з'яивились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, скерували до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Хід розгляду справи, заяви, клопотання, процесуальні дії
30 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
2. Мотивувальна частина
14 жовтня 2024р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит № 73256149.
Згідно п.2 Договору № 73256149 від 14.10.2024 року сума кердиту - 8 000, 00 грн., строк кредитування - 24 дні, процентна ставка на день - 0,169 %, комісія за надання кредиту 15% від суми наданого кредиту - 1 200,00 грн. Відповідно до п. 2.3. загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії Договору - 1524,48 грн.
27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «І БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 27.03.2025 до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 27104 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1920.00грн. - сума заборгованості за відсотками: 15984 грн. - сума заборгованості за пенею; 1200 грн. - комісія за надання Кредиту.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання.
Частиною першою ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Мотивована оцінка суду аргументів учасників справи та позиція суду з питання порушення, не визнання або оспорення права, свободи чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду
Оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення договору кредиту, отримання відповідачем позичених грошових коштів та їх неповернення кредитору, тобто невиконання відповідачем умов укладених договорів, у зв'язку з чим, враховуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення Закону, якими вони регулюються суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитними договорами в сумі 10 724,48 грн., що складається з: 8 000,00 грн - по тілу кредиту, 1524,48 грн. - заборгованість по відсотками, 1200,00 грн. - заборгованість за комісією. В цій частині вимоги обґрунтовані на законі та відповідають умовам кредитного договору.
Здійснений позивачем розрахунок свідчить, що відсотки на суму понад 1524,48 грн. нараховувались після визначеного періоду кредитування, що не відповідає умовам договору, а даних про застосування процедури пролонгації матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення із відповідача процентів за кредитом, нарахованих унаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, після спливу строку кредитування є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
При цьому суд враховує, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту після прострочення виконання грошового зобов'язання нараховуються проценти за порушення грошового зобов'язання у розмірі, визначеному законом або договором (ч. 2 ст. 625 ЦК України), проте таких вимог у межах даної справи пред'явлено не було.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.
Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень ст. 625 ЦК України.
У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Суд також вразовує, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту після прострочення виконання грошового зобов'язання нараховуються проценти за порушення грошового зобов'язання у розмірі, визначеному законом або договором (ч. 2 ст. 625 ЦК України), проте таких вимог у межах даної справи пред'явлено не було.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.
Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень ст. 625 ЦК України.
У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Отже, проценти за «користування кредитом» нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржником правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов'язання.
В частині стягнення пені позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки в цій частині суперечать п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якими передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи викладене, позов підлягає до часткового задоволення.
Питання про судові витрати
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028 грн., позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1198,11 гривень судового збору за пред'явлення позову.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення в справі, що передбачено ст. 280 ЦПК України.
Керуючись ст. 6, 12, 137, 141, 261, 268, 279-282, 352-354 ЦПК України, ст. 15, 526, 611, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд -
Позовні вимоги задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товарситва з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 73256149 від 14.10.2024 р. в сумі 10 724, 48 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 8 000,00 грн., заборгованості за відсотками - 1 524,48 грн., заборгованості за комісією - 1 200,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товарситва з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1 198,11 грн.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 35625014).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Дата складення повного тексту рішення 18 грудня 2025 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.