17 грудня 2025 року
м. Київ
справа №240/18190/24
адміністративне провадження № К/990/45679/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року
у справі № 240/18190/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та щодо невиплати компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити середній заробіток за 565 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 13 лютого 2023 року по 30 серпня 2024 року включно, обчислений шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати розрахунку при звільненні;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення 101109,00 грн за весь час затримки виплати - за період з 30.05.2022 по день фактичної виплати 31.08.2024.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні за період із 13.02.2023 по 30.08.2024, обчислений шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на 185 днів (шість місяців).
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за час затримки виплати грошового забезпечення.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки його виплати з 30 травня 2022 року по день фактичної виплати 31 серпня 2024 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року залишено без руху та запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити ді залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати підстави для поновлення строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року відмовлено. Визнано неповажними причини пропуску Військової частини НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити ді залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року визнано неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити ді.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 18 червня 2025 року, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при його ухваленні; документу про сплату судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2025 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 240/18190/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - повернуто скаржнику.
06 листопада 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга у новій редакції.
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2025 касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
27 листопада 2025 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла заява про усунення недоліків.
В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що вперше військова частина НОМЕР_1 звернулася 23.07.2025 року із касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі 240/18190/24 у визначений КАСУ процесуальний строк для касаційного оскарження, однак через відсутність фінансування за видатками 2800 "Інші видатки" касаційну скаргу було повернуто без розгляду згідно ухвали Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 23.09.2025 року. В подальшому військова частина НОМЕР_1 06 листопада 2025 року звернулася повторно із касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі 240/18190/24 із додаванням платіжної інструкції про сплату судового збору. З урахуванням наведеного, скаржник вказує на те, що в період з дня первинного звернення із касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі 240/18190/24 і до фактичного отримання коштів на казначейський рахунок коштів для сплати судового збору за розгляд касаційної скарги у відповідача не було можливості звернутися із касаційною скаргою, яка відповідала би змісту і формі визначених КАСУ. Обмежене фінансування видатків за КЕКВ 2800 "Інші видатки" у 2025 році зокрема підтверджується листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/ВихЗПІ/744 від 02.10.2025 року.
Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Суд звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, зазначає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини другої статті 332 КАС України у системному зв'язку із частиною восьмою статті 169 КАС України, зі змісту яких слідує, що скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 18 червня 2025 року, а вперше касаційна скарга до суду касаційної інстанції надійшла 23 липня 2025 року, однак ухвалою Верховного Суду 11 серпня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху. Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2025 року касаційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги. 06 листопада 2025 року скаржник повторно звернувся з касаційною скаргою, але 26 листопада 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з неподанням заяви про поновлення строку.
Сам по собі факт повернення касаційної скарги не свідчить про наявність дійсно істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення процесуальних дій, які не залежать від волевиявлення особи. При вирішенні питання про поважність наведених позивачем причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги.
Суд зауважує на періоді часу, у якому відбувалося повторне звернення відповідача із повторною касаційною скаргою, що свідчить про допущення ним необґрунтованих зволікань щодо реалізації права на повторне звернення до суду. Так, загальний строк, що минув з дати постановлення ухвали апеляційного суду і до дати звернення із цією касаційною скаргою становить більше чотирьох місяців, що виходить за межі строку, встановленого КАС України для касаційного оскарження судових рішень.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
При цьому поновлення строку не є обов'язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін. У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Суд наголошує, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження, а та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
Отже, враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, яка подає клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником не зазначено об'єктивних причин його пропуску та не надано доказів, що це підтверджують.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними наведені Військовою частиною НОМЕР_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 240/18190/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 240/18190/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
Л. О. Єресько