про відкриття касаційного провадження
15 грудня 2025 року
м. Київ
справа №420/37905/24
адміністративне провадження №К/990/46509/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року
у справі №420/37905/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладене у листі від 11 листопада 2024 року №30356-29300/С-02/8-1500/24 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського окружного адміністративного суду №03.4.17-112521/24 від 28 жовтня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року, виходячи з розміру суддівської винагороди, зазначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №03.4.17-112521/24 від 28 жовтня 2024 року, виданої Одеським окружним адміністративним судом та виплатити різницю між належними до сплати та фактично виплаченими сумами щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 12 листопада 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2025 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без руху на підставі статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.
Копія ухвали надійшла в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» 25 листопада 2025 року о 20:00.
У межах встановленого судом строку представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області направив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Таким чином, скаржником усунуто недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення її без руху.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX (далі - Закон №3460-IX), та не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 23 травня 2024 року у зразковій справі №380/19324/23 та від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24, та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12 червня 2024 року у справі №120/4595/23, від 20 червня 2024 року у справі №520/9891/23, від 26 травня 2025 року у справі №420/32864/24 та від 31 липня 2025 року у справі №440/10453/24.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення статті 142 Закону №1402-VIII та статті 7 Закону №3460-IX. Скаржник наголошує, що суди дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року в загальному розмірі (3028,00 грн), ігноруючи спеціальну норму закону про державний бюджет, яка встановлює сталий розмір прожиткового мінімуму для розрахунку окладів суддів (2102,00 грн).
Скаржник посилається на неврахування судами висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24, у якій сформовано правову позицію, згідно з якою з 01 січня 2024 року для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до абзацу п'ятого статті 7 Закону №3460-IX, а саме у розмірі 2102,00 грн.
Відповідач вважає, що суди попередніх інстанцій помилково зобов'язали Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок виключно на підставі довідки, виданої Одеським окружним адміністративним судом, без перевірки її відповідності вимогам Закону №3460-IX.
Скаржник також вказує на неврахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 травня 2024 року у зразковій справі №380/19324/23, у якому зазначено, що до повноважень органу, з якого особа звільнена зі служби (суду), не входить призначення, обчислення або здійснення перерахунку пенсії/утримання. Роботодавець не наділений повноваженнями вирішувати, які саме складові та в якому розмірі будуть враховані при перерахунку. Застосування обмежувальних норм та норм законодавства про державний бюджет при обчисленні виплат є виключною компетенцією органів Пенсійного фонду України на етапі перерахунку.
Водночас скаржник посилається на аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12 червня 2024 року у справі №120/4595/23, від 20 червня 2024 року у справі №520/9891/23, від 26 травня 2025 року у справі №420/32864/24 та від 31 липня 2025 року у справі №440/10453/24, у яких зазначено про те, що роботодавець не наділений повноваженнями вирішувати, які саме складові будуть враховані при перерахунку пенсії, та застосовувати будь-які обмежувальні норми. Таким чином, застосування цих норм є виключною компетенцією органів Пенсійного фонду України на етапі безпосереднього проведення перерахунку, в даному випадку з метою обчислення суми довічного грошового утримання судді у відставці, що не враховано судами попередніх інстанцій під час винесення рішень.
На підставі вищенаведеного відповідач просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року, з метою з'ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 142 Закону №1402-VIII, статті 7 Закону №3460-IX та перевірки необхідності врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 23 травня 2024 року у зразковій справі №380/19324/23 та від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24, а також висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12 червня 2024 року у справі №120/4595/23, від 20 червня 2024 року у справі №520/9891/23, від 26 травня 2025 року у справі №420/32864/24 та від 31 липня 2025 року у справі №440/10453/24.
Верховний Суд також вважає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі становить значний суспільний інтерес та може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність електронного кабінету у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд».
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІКС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до Суду з клопотанням, у якому просить зупинити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі №420/37905/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі №420/37905/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
2. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу №420/37905/24.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі №420/37905/24.
6. Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
О.П. Стародуб