Іменем України
10 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 990/293/24
адміністративне провадження № П/990/293/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Дремової П.О.,
представників позивача - адвокатів Козаченко Т.А., Крохмальової Я.Е.,
представника Вищої ради правосуддя - Нарольської Т.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу, за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРЕДМЕТ СПОРУ
1. У вересні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) як до суду першої інстанції із позовом до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП, Рада), в якому просив:
1.1. визнати протиправним і скасувати рішення ВРП від 13.08.2024 № 2452/0/15-24 «Про затвердження висновків членів Вищої ради правосуддя про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя» в частині затвердження висновку ОСОБА_2 за повідомленням голови Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1;
1.2. зобов'язати ВРП повторно розглянути повідомлення голови Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 про втручання в діяльність судді від 04.04.2024 (вх. № 1456/0/6-24);
1.3. зобов'язати ВРП повторно розглянути повідомлення голови Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 про втручання в діяльність судді від 26.04.2024 (вх. № 1456/1/6-24).
2. Позов мотивовано тим, що позивач на підставі частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 № 1402- VIII (далі - Закон № 1402-VIII) звернувся до ВРП та Офісу Генерального прокурора з двома повідомленнями про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя: від 04.04.2024 (вх. № 1456/0/6-24) та від 26.04.2024 (вх. № 1456/1/6-24).
2.1. У повідомленні від 04.04.2024 (вх. № 1456/0/6-24) позивач указав на беззаперечні факти втручання у його діяльність з боку правоохоронних органів, що носять небезпечний характер та становлять загрозу незалежності правосуддя, а саме щодо: тривалого здійснення Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (далі - САП) повного контролю за пересуванням судді, збору і отримання персональної та іншої інформації щодо всіх сфер як приватного, так і професійного життя як судді ОСОБА_1 , так і членів його родини (дружини, доньки та інших родичів судді). Також НАБУ та САП спровокували потужну інформаційну кампанію, яка привертає увагу та формує суспільну думку на підтримку певної позиції, зокрема, про те, що діяння має місце, як доведений факт, а непідтверджені публікації НАБУ та САП на офіційних вебсайтах та сторінках у соціальних мережах про обставини щодо ОСОБА_1 та його близьких набули значного розголосу і носили характер спланованої інформаційної кампанії негативного спрямування та сприяли подальшому поширенню в медіа ряду повідомлень із зазначенням його прізвища, ім'я та іншої інформації.
2.2. Позивач наголосив на тому, що НАБУ та САП продемонстрували відсутність будь-яких меж щодо збору інформації стосовно судді, проігнорувавши той факт, що до судді можуть бути застосовані тільки ті процедури, які мають не менші гарантії незалежності суддівської діяльності, ніж при моніторингу способу життя судді, який може здійснюватися Національним агентством з питань запобігання корупції, що свідчить про факт свавільного втручання правоохоронних органів в приватне життя судді.
2.3. У повідомленні від 26.04.2024 (вх. № 1456/1/6-24) позивач указав на дії правоохоронних органів щодо збору інформації стосовно судді ОСОБА_1 , зокрема, направлення НАБУ 23.04.2024 на адресу Васильківського міськрайонного суду Київської області двох запитів щодо надання інформації та підтверджуючих документів про час тимчасової непрацездатності судді ОСОБА_1 у період з 01.01.2020 по теперішній час та щодо перебування судді у відпустці за вказаний період. У запитах не вказано, які саме підстави для витребування такої інформації й документів, в рамках якого провадження здійснюється перевірка та які саме обставини підлягають перевірці.
2.4. Позивач пояснив, що направленню цих запитів передувало звернення до Васильківського міськрайонного суду Київської області детектива НАБУ Прокопенка Б.О. з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.03.2024 у справі № 991/1945/24, якою надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Васильківського міськрайонного суду Київської області, а саме до матеріалів судових справ про поділ майна, що перебували на розгляді, у тому числі засідання, у яких проводилися з червня по листопад 2023 року (включно), у яких однією із сторін (чоловіком) надано попередній договір купівлі-продажу майна, з можливістю ознайомитися з такими справами, зробити їх копії та вилучити (здійснити виїмку) їх належним чином засвідчених копій.
2.5. Позивач зазначив, що ним як головою Васильківського міськрайонного суду Київської області 10.04.2024 на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.03.2024 у справі № 991/1945/24 за пошуком справ, які відповідали критеріям, визначених в цій ухвалі, детективу другого підрозділу детективів Першого головного підрозділу детективів НАБУ Прокопенку Б.О. повідомлено про можливість тимчасового доступу до матеріалів судових справ, які перебували в провадження Васильківського міськрайонного суду Київської області й розгляд яких завершено, водночас вказано на неможливість втручання у діяльність суддів головою суду та перевірки ним у матеріалах цивільних справ, які перебувають на розгляді у головуючих в справах суддів, наявності попереднього договору купівлі-продажу, наданого однією зі сторін спору. Після чого детективами НАБУ висловлено погрозу про те, що НАБУ буде реагувати на такі дії голови суду ОСОБА_1 .
2.6. Наполягаючи на тому, що НАБУ та САП неправомірно, нехтуючи засадою незалежності судової гілки влади, отримали доступ до справ, які на цей час перебувають на стадії судового розгляду у Васильківському міськрайонному суді Київської області, позивач зауважив, що зазначене свідчить про втручання правоохоронних органів в професійну діяльність судді.
2.7. Обґрунтовуючи підстави визнання протиправним рішення ВРП від 13.08.2024 № 2452/0/15-24, яким затверджено висновок члена ВРП ОСОБА_2 від 01.08.2024 про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням голови Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , позивач наголошував на тому, що, по-перше, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач не урахував порядку дій правоохоронних органів, що свідчать про системне послідовне відстежування конкретного судді, системне ініціювання проти судді різноманітних процедур для подальшого тиску і переслідування, а, по-друге, ВРП не врахувала факту погроз судді під час здійснення ним правосуддя, втручання правоохоронних органів в судовий розгляд справ та безпідставність отримання інформації про відсутність судді на роботі. На переконання позивача, вказані ним факти втручання здатні знищити незалежність системи правосуддя і гарантії судової діяльності в Україні, а тому вважає висновки відповідача такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
2.8. Позивач підкреслив, що підстави звернення судді ОСОБА_1 з повідомленнями про втручання в діяльність судді не є аналогічними, позаяк підставою звернення позивача до ВРП із повідомленням від 04.04.2024 (вх. № 1456/0/6-24) є факти свавільного, необмеженого та несанкціонованого спостерігання та збору інформації НАБУ та САП, зокрема, за переміщенням судді із ідентифікацією днів, часу, адрес, незаконний доступ до банківської таємниці тощо, що свідчить про намагання правоохоронних органів здійснювати контроль над приватним життям судді з метою тиску, натомість підставою звернення до ВРП з повідомленням від 26.04.2024 (вх. № 1456/1/6-24) є втручання правоохоронних органів безпосередньо в професійну діяльність судді: надсилання незаконних запитів до Васильківського міськрайонного суду Київської області, отримання доступу до справ, розгляд яких незавершений, погрози судді у зв'язку з відмовою надати такий доступ задля збереження принципу незалежності гілки судової влади.
2.9. Позивач уважає, що ВРП не врахувала усіх обставин, що зазначені у повідомленнях судді ОСОБА_1 , та необґрунтовано розглянула повідомлення про втручання в діяльність судді від 04.04.2024 та від 26.04.2024 однією справою, а тому оскаржуване рішення ВРП підлягає скасуванню, а повідомлення ОСОБА_1 про втручання в діяльність судді від 04.04.2024 (вх. №1456/0/6-24) та від 26.04.2024 (вх. №1456/1/6-24) - повторному окремому розгляду.
ІІ. ПОЗИЦІЯ ІНШИХ УЧАСНИКІВ
3. Не погодившись із доводами позовної заяви ОСОБА_1 , ВРП подала Суду письмовий відзив, за змістом якого просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
3.1. ВРП зауважила, що відповідно до пункту 2.5 Положення про автоматизовану систему розподілу справ, затвердженого рішенням ВРП 16.11.2017 № 3689/0/15-17 (зі змінами), матеріали за зверненням судді, судів, органів та установ системи правосуддя про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, матеріали, зареєстровані із власної ініціативи за встановленими фактами, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя, із власної ініціативи на підставі доповідної записки члена ВРП розподіляються члену ВРП, на розгляді якого вже перебувають матеріали про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя. Таким чином, на думку ВРП, твердження позивача про необхідність окремого розгляду ВРП повідомлень про втручання в діяльність судді від 04.04.2024 (вх. № 1456/0/6-24) та від 26.04.2024 (вх. № 1456/1/6-24) є безпідставними.
3.2. ВРП повідомила, що під час проведення перевіри цих повідомлень член ВРП ОСОБА_2 надіслав запити до Офісу Генерального прокурора та Державного бюро розслідувань із проханням поінформувати ВРП щодо дій, вчинених за результатами розгляду повідомлень, відповіді яких щодо відсутності підстав для вжиття відповідних заходів враховано, серед іншого, у висновку члена ВРП ОСОБА_2
3.3. Підкреслюючи, що голова Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 пов'язував втручання у його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя із збиранням інформації стосовно нього та членів його сім'ї співробітниками НАБУ та САП, відповідач зауважив, що в ході розгляду вищевказаних повідомлень про втручання в діяльність судді членом ВРП ОСОБА_2 було також встановлено, що обставини, ідентичні за змістом до викладених у повідомленнях, вже були предметом перевірки, в тому числі і ВРП.
3.4. Отже, зважаючи на те, що під час проведення перевірки повідомлень судді ОСОБА_1 членом ВРП ОСОБА_2 не було встановлено обставин, які б свідчили, що службові особи НАБУ та САП вчиняли дії зі збору інформації з метою здійснення впливу на діяльність судді щодо здійснення правосуддя, перешкодити виконанню професійних обов'язків чи вплинути на їх виконання, схилити суддю до ухвалення певних рішень, то, на переконання ВРП, членом ВРП ОСОБА_2 складено обґрунтований висновок від 01.08.2024 про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, який був затверджений ВРП у встановленому законом порядку.
3.5. Підсумовуючи наведене, ВРП наполягала на тому, що оскаржуване рішення ВРП від 13.08.2024 № 2452/0/15-24 відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
4. Заперечуючи проти доводів, наведених ВРП у відзиві, позивач подав письмову відповідь на відзив, у якій зауважив, що обмеження розгляду повідомлення про втручання в діяльність судді лише надсиланням запитів до правоохоронних органів свідчить про небажання відповідача виконувати свої конституційні обов'язки в повній мірі.
4.1. Позивач звернув увагу на те, що у відзиві відповідач не надав жодної інформації щодо перевірки та розгляду повідомлення про втручання в діяльність судді від 26.04.2024 (вх. № 1456/1/6-24), а саме щодо втручання правоохоронних органів безпосередньо в професійну діяльність судді: надсилання незаконних запитів до Васильківського міськрайонного суду Київської області, отримання доступу до справ, розгляд яких незавершений, погрози судді у зв'язку з відмовою надати такий доступ задля збереження принципу незалежності судової гілки влади.
4.2. Також позивач наполягав на тому, що підстави звернення судді ОСОБА_1 з повідомленнями про втручання в діяльність судді не є аналогічними та підлягали окремому розгляду ВРП, яка не врахувала усіх обставин, що зазначені у цих повідомленнях, та необґрунтовано розглянула повідомлення про втручання в діяльність суддів від 04.04.2024 та від 26.04.2024 однією справою.
ІІІ. РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
5. Ухвалою Верховного Суду (далі - Суд) від 20.09.2024 відкрито провадження за цим позовом в адміністративній справі № 990/293/24, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів відповідно до частини четвертої статті 22 та статті 266 КАС України.
6. Ухвалами Суду від 22.10.2024 та від 13.12.2024 заяви представника ВРП та представника позивача - адвоката Козаченко Т.А. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено, забезпечено участь вказаних представників у справі № 990/293/24 в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21.
IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
7. ОСОБА_1 є суддею Васильківського міськрайонного суду Київської області з 15.12.2012 (згідно з Указом Президента України № 394/2012 від 15.06.2012 та Указом Президента України № 429/2018 від 19.12.2018) по теперішній час, був обраний головою Васильківського міськрайонного суду Київської області.
8. 04.04.2024 за вхідним № 1456/0/6-24 до ВПР надійшло повідомлення голови Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 04.04.2024 вказане повідомлення розподілено для перевірки члену ВРП ОСОБА_2 .
10. 26.04.2024 за вхідним № 1456/1/6-24 надійшло повідомлення голови Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, яке на підставі пункту 2.5 Положення про автоматизовану систему розподілу справ, затвердженого рішенням ВРП 16.11.2017 № 3689/0/15-17 (зі змінами), також розподілено для перевірки члену ВРП ОСОБА_2 та приєднано до матеріалів повідомлення № 1456/0/6-24.
11. У повідомленні від 04.04.2024 вх. № 1456/0/6-24 голова Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 указав, що неодноразово звертався з повідомленнями про втручання у його діяльність з боку правоохоронних органів, оскільки факти втручання в приватне життя судді носять небезпечний характер та становлять загрозу незалежності правосуддя.
11.1. Так, детективи НАБУ здійснили збір інформації з бази «Смарт сіті» про переміщення автомобілів судді без отримання належного доступу до інформації, а також НАБУ та САП здійснили запити: до Державної міграційної служби України про персональні дані судді ОСОБА_1 , його батька та тещі; запити до органів РАЦС щодо актових записів про народження, одруження тощо стосовно судді ОСОБА_1 та членів його родини (батька судді, батьків дружини судді); запити на інформацію з Реєстру нотаріальних довіреностей з 2007 року до 2020 року стосовно ОСОБА_1 та членів його родини (включно з батьками, братами і сестрами судді та його дружини тощо), а всього дані по 70 довіреностях за 13 років з колом суб'єктів більше 50 осіб; запити до Державної міграційної служби України щодо інформації про перетин кордону з 2016 року по 2021 рік з вказівкою пунктів пропуску, транспорту, кількості днів перебування за кордоном суддею та членами його родини; запити до Державної фіскальної служби України щодо інформації про доходи за 1998-2020 роки судді, його дружини, яка є адвокатом, їхніх батьків; запити до ТОВ «Рек Альфа» - власника нерухомого майна, а саме квартири і паркомісць в житловому комплексі «Ізумрудний» про надання договорів купівлі квартири, користування паркомісцями, технічних паспортів та щодо входу до будинку судді та членів сім'ї, включно з неповнолітньою дитиною, в'їзду-виїзду автомобілів, даних про оплату комунальних послуг, тощо; запити до банківських установ про отримання інформації щодо операцій, рахунків, вкладів, операцій з цінними паперами, наявність індивідуальних сейфів у банках, виписок про рух коштів та відомостей про осіб, на ім'я яких відкриті рахунки; запити до АТ «Укрпошта» щодо отримання кореспонденції, до інтернет провайдера про наявність договорів про надання послуг Інтернет, до мобільних операторів тощо. Крім того, суддя указав, що НАБУ і САП зібрали дані про все нерухоме та рухоме майно, набуте суддею ОСОБА_1 та членами його родини.
11.2. Суддя ОСОБА_1 стверджував, що порядок збору інформації, без обмеження у часі, предмету перевірки та кола осіб, щодо яких вона збиралася, а також без судового контролю є свідченням того, що САП і НАБУ проводили тривалу системну перевірку (моніторинг життя) судді з метою вишукування підстав, які могли бути використані для тиску на суддю та можливості ініціювання процедур, що можуть призвести до припинення його повноважень. Суддя зазначив, що йому невідома підстава початку моніторингу і збору інформації щодо його життя і життя членів його родини.
11.3. У своєму повідомленні голова Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 зазначив, що є першим суддею в Україні, стосовно якого САП було подано позов про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх вартості в дохід держави, однак наголосив на тому, що предметом повідомлення судді є не позов чи сама справа, а виключно характер дій САП і НАБУ, що були вчинені стосовно судді, членів його родини та інших осіб, в тому числі щодо інформаційної кампанії, в результаті якої дані та обставини справи стали відомі широкому загалу.
11.4. Суддя ОСОБА_1 також зазначив, що 10.08.2022 НАБУ внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України) (декларування недостовірної інформації), а 19.01.2023 йому вручено повідомлення про підозру.
11.5. У повідомленні суддя вказав про порушення процедури вручення йому підозри, яка мала б здійснюватися Генеральним прокурором чи його заступником. Також суддя звертав увагу на те, що йому не було надано можливості конфіденційної зустрічі з захисником для визначення позиції, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, вручення обвинувального акта було призначено на 23.01.2023, а сам обвинувальний акт був роздрукований і підписаний в день вручення підозри. На думку судді, такі дії свідчать про формальність кримінального провадження, яке зареєстровано з метою тиску на нього як суддю.
11.6. На підставі викладеного просив: 1) невідкладно розглянути повідомлення про втручання в діяльність судді ОСОБА_1 та винести рішення щодо вжиття заходів реагування; 2) звернутися до САП та НАБУ щодо припинення дій незаконного збору інформації про суддів без прийняття та затвердження відповідного Порядку притаманного як для здійснення моніторингу життя судді і членів сім'ї судді, узгодженого з органами суддівського самоврядування; 3) надати оцінку викладеним обставинам щодо подальшого ініціювання процедури подання до Конституційного Суду України щодо конституційності норм статті 290 ЦПК України щодо суддів України.
12. У повідомленні від 26.04.2024 суддя ОСОБА_1 поінформував про продовження правоохоронними органами збору інформації стосовно нього, вказавши, що 23.04.2024 до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшло два запити НАБУ щодо надання інформації та підтверджуючих документів про час тимчасової непрацездатності судді ОСОБА_1 у період з 01.01.2020 по теперішній час та щодо перебування судді у відпустці за вказаний період. У запитах не вказано, які саме підстави для витребування такої інформації й документів, в рамках якого провадження здійснюється перевірка, та які саме обставини підлягають перевірці.
12.1. Суддя ОСОБА_1 повідомив, що направленню цих запитів передувало звернення до Васильківського міськрайонного суду Київської області детектива НАБУ Прокопенка Б.О. з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 22.03.2024 у справі № 991/1945/24, якою надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні суду, а саме: до матеріалів судових справ про поділ майна, у яких однією із сторін надано попередній договір купівлі-продажу майна, з можливістю ознайомитись із справами, зробити їх копії та вилучити їх належним чином засвідчені копії.
12.2. На виконання ухвали слідчого судді, 10.04.2024 детективу НАБУ повідомлено про можливість тимчасового доступу до матеріалів судових справ, які відповідали критеріям, викладеним в ухвалі суду, можливість тимчасового доступу до матеріалів справ, які перебували в провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області, та зауважено про неможливість здійснення головою суду перевірки щодо наявності в матеріалах справ, які перебувають на розгляді, договору купівлі-продажу. 17.04.2024 детективу НАБУ Вороніжському Я.В. разом з іншим детективом, який не назвав себе, надано тимчасовий доступ до судових справ, розгляд яких завершено. Того ж дня детективами НАБУ в кабінеті голови суду ОСОБА_1 зауважено про необхідність надання доступу до судових справ, які перебувають на розгляді суддів, на що детективам повторно роз'яснено про неможливість втручання у діяльність суддів головою суду. Після чого детективами НАБУ висловлено погрозу про те, що НАБУ буде реагувати на такі дії голови суду ОСОБА_1 .
12.3. Як вказав суддя ОСОБА_1, через кілька днів на адресу суду надійшли вищезгадані запити за підписом т.в.о. керівника другого відділу детективів В. Шмітька, який входить до групи детективів, яким надано доступ до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді ВАКС у справі № 991/1945/24.
13. 13.06.2024 за вхідним № Г-3292/0/7-24 до ВРП надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 до повідомлення про втручання в діяльність судді від 04.04.2024, надіслані адвокатом, згідно з якими суддя повідомив, що у межах кримінального провадженні № 52022000000000211 від 10.08.2022 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366-2 КК України, детектив НАБУ Прокопенко Б.О. та прокурор САП Панченко О.О. зверталися до слідчого судді з клопотаннями про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні різних банків щодо розкриття банківської таємниці щодо судді, його дружини та неповнолітньої дитини. Проте слідчим суддею ВАКС було відмовлено у їх задоволенні. Не дивлячись на відмову суду, орган досудового розслідування склав тексти рішень про отримання банківської таємниці щодо судді ОСОБА_1 та його близьких родичів. Зазначені рішення були підписані т. в. о. Директора НАБУ Гізо Углавою та направлені до банківських установ, в той час, як згідно з повідомленням від 24.05.2024, розміщеним на офіційному телеграм-каналі НАБУ, останнього усунуто від виконання посадових обов'язків та керівництва.
14. 08.07.2024 за вхідним № 1456/2/6-24 до ВРП надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 до повідомлення про втручання в діяльність судді від 26.04.2024, у яких, серед іншого, суддя ОСОБА_1 звертав увагу на підписання запитів до суду керівниками відділів структурних підрозділів НАБУ, що він уважає перевищенням детективами своїх повноважень, а також повідомив про отримання детективами НАБУ доступу до судових справ, які перебувають на стадії судового розгляду у суді, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.06.2024 у справі № 991/4851/24.
15. 01.08.2024 членом ВРП ОСОБА_2 складено висновок за результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленнях голови Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
16. У висновку зазначено, що під час проведення перевірки повідомлень голови Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, членом ВРП ОСОБА_2 надіслано запит до Офісу Генерального прокурора із проханням поінформувати ВРП щодо дій, вчинених за результатами розгляду повідомлень голови Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 .
17. У відповідь на вказаний запит Офіс Генерального прокурора листом від 16.04.2024 № 31/5/2-37943-23 поінформував, що повідомлення голови Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 скероване для розгляду в межах компетенції до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань та САП, про що поінформовано його автора та роз'яснено, що рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому статтями 303-307 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
18. Державне бюро розслідувань листом від 21.05.2024 № 16603-24/10-2-02-6576/24 поінформувало, що до Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань в межах компетенції надійшло повідомлення голови Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , скероване для розгляду Офісом Генерального прокурора, щодо можливих протиправних дій з боку службових осіб НАБУ та САП. За результатами розгляду повідомлення встановлено, що у ньому не міститься об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення конкретного правопорушення з боку службових осіб НАБУ та САП. За своїм змістом та суттю вказане повідомлення не є заявою про кримінальне правопорушення, оскільки в ньому викладено лише міркування без зазначення будь-яких фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину, що, відповідно до частини п'ятої статті 214 КПК України, мають бути визначальним критерієм для внесення відомостей до ЄРДР. Перевіривши доводи, викладені у наявних матеріалах, слідчим встановлено відсутність достатніх підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
19. САП листом від 22.05.2024 за вх. № 7379/0/8-24 поінформувало, що на розгляді САП перебувало відповідне повідомлення ОСОБА_1 . Зі змісту повідомлення таке втручання, на думку автора, полягає у зверненні прокурора САП до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а також здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні, у якому повідомлено про підозру за частиною першою статті 366-2 КК України. За наслідками розгляду повідомлення судді ОСОБА_1, підстав для вжиття відповідних заходів не встановлено, про що суддю поінформовано. Зокрема, роз'яснено, що, виходячи з аналізу норм чинного законодавства, пов'язаних з реалізацією інституту визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, так званої «цивільної конфіскації», звернення прокурора САП до суду з позовною заявою про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави не є втручанням у діяльність судді в розумінні Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки він діяв у межах наданих повноважень. Аналогічна ситуація щодо здійснення досудового розслідування у формі дізнання, процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні № 52022000000000211 від 10.08.2022, у якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру за частиною першою статті 366-2 КК України (у редакції, чинній до 21.07.2021).
20. Підсумовуючи наведене, член ВРП у висновку від 01.08.2024 констатував, що під час проведення перевірки повідомлень судді ОСОБА_1 не встановлено обставин, які б свідчили, що службові особи НАБУ та САП вчиняли дії зі збору інформації з метою здійснення впливу на діяльність судді щодо здійснення правосуддя, перешкодити виконанню професійних обов'язків чи вплинути на їх виконання, схилити суддю до ухвалення певних рішень.
20.1. У вказаному висновку член ВРП зауважив, що застосування положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є оціночним. У кожному конкретному випадку за результатами розгляду повідомлення судді ВРП пленарним складом приймається рішення про наявність чи відсутність ознак втручання. ВРП аналізує, чи створюють повідомлені суддею факти реальні ризики для незалежності судді під час здійснення ним правосуддя, чи може суддя за їх наявності залишатися неупередженим, чи існує дійсна загроза ухваленню суддею справедливого та безстороннього рішення. Отже, ВРП визначає наявність або відсутність ознак втручання в діяльність судді в аспекті необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
20.2. При цьому, член ВРП у висновку підкреслив, що ВРП не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікація дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюється правоохоронними органами, які є суб'єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів. Перевірку обставин, повідомлених суддею в цій частині було здійснено правоохоронними органами у порядку, визначеному процесуальним законодавством України.
20.3. Стосовно тверджень судді ОСОБА_1 щодо допущених порушень під час вручення підозри у вчиненні кримінального правопорушення, член ВРП зазначив, що межі повноважень органів досудового розслідування на вчинення зазначених дій та їх обґрунтованість можуть бути перевірені лише у спосіб, передбачений КПК України. Аналіз дій правоохоронних органів у кримінальних провадження, а також оцінку зібраних доказів під час досудового розслідування з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку може бути зроблено судом під час судового розгляду кримінального провадження. Водночас, відповідно до вимог статей 303-308 КПК України, рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування можуть бути оскаржені.
20.4. У висновку член ВРП констатував, що під час проведення перевірки повідомлень судді також встановлено, що обставини, ідентичні за змістом до викладених у повідомленнях, були предметом перевірки. Так, за результатами розгляду повідомлення судді ОСОБА_1 рішенням Голови Верховного Суду від 10.01.2023 № 19/0/149-23 відмовлено у вжитті заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, оскільки за результатами перевірки не встановлено підстав для вжиття заходів, зазначених у статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». А також рішенням ВРП від 23.05.2023 № 507/0/15-23 затверджено висновок члена ВРП про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленнями судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 .
20.4. У підсумку за результатами перевірки повідомлень голови Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя член ВРП дійшов висновку, що повідомлені суддею обставини не створюють ризиків для судді під час здійснення правосуддя, не можуть розцінюватися як здійснення впливу чи тиску на суддю з метою перешкодити виконанню професійних обов'язків, спонукання до ухвалення певного судового рішення, а також не містять ознак, які б викликали потребу у вжитті ВРП заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
20.5. Відповідно до зазначеного висновку членом ВРП запропоновано ВРП ухвалити рішення про відмову у вжитті заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленнями голови Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 .
21. Рішенням ВРП від 13.08.2024 № 2452/0/15-24 затверджено, зокрема, висновок члена ВРП ОСОБА_2 про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням голови Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Суд, вивчивши доводи позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними і допустимими доказами, виходить із такого.
23. Предметом спору у цій справі є рішення ВРП про затвердження висновку члена ВРП про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
24. Згідно з частинами першою, другою статті 126, частиною першою статті 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
25. Такі конституційні положення знайшли своє відображення, зокрема, у статті 6 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до частин першої-п'ятої якої здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
25.1. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.
25.2. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
25.3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
25.4. Для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до цього Закону діє суддівське самоврядування.
26. Зміст поняття незалежності судді як елементу його правового статусу та конституційної гарантії розкрито й у нормах статті 48 вищевказаного Закону, за приписами частин першої, четвертої, шостої якої суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
27. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
28. Суддя зобов'язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до ВРП та до Генерального прокурора.
29. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
30. У пункті 7 частини першої статті 131 Конституції України закріплено, що в Україні діє ВРП, яка вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів.
31. Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначає Закон України від 21.12.2016 № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), статтею 1 якого встановлено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
32. Повноваження ВРП визначені статтею 3 вищенаведеного Закону, відповідно до пункту 9 частини першої якої ВРП вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
33. Правова регламентація практичної реалізації таких повноважень міститься у главі 10 розділу ІІ Закону № 1798-VIII (статті 73-74 цього Закону).
34. За правилами вищеназваних статей ВРП з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя:
1) веде і оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та ухвалює відповідні рішення;
2) вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя;
3) вносить на розгляд зборів відповідного суду подання про звільнення судді з адміністративної посади у разі невиконання ним рішення Вищої ради правосуддя;
4) ухвалює та оприлюднює публічні заяви і звернення;
5) звертається до суб'єктів права законодавчої ініціативи, органів, які уповноважені приймати правові акти, із пропозиціями щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя;
6) звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду;
7) готує у співпраці з органами суддівського самоврядування, іншими органами та установами системи правосуддя, громадськими об'єднаннями і оприлюднює щорічну доповідь про стан забезпечення незалежності суддів в Україні;
8) вживає інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
34.1. ВРП вживає заходів, що визначені у частині першій цієї статті, з власної ініціативи, за зверненням судді, судів, органів та установ системи правосуддя.
34.2. Повідомлення судді про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя іншим суддею розглядається в порядку, визначеному цим Законом для розгляду дисциплінарної скарги.
34.3. ВРП співпрацює з Радою суддів України, Громадською радою доброчесності, громадськими об'єднаннями, відповідними органами інших держав, міжнародними організаціями та їхніми органами щодо розроблення та впровадження заходів забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (стаття 73).
35. Подання ВРП з питань, визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 73 цього Закону, є обов'язковим для розгляду відповідним органом чи посадовою особою протягом десяти днів після його отримання, якщо інший строк не встановлено законом.
35.1. Про рішення, ухвалене за результатами розгляду подання ВРП, та вжиті заходи відповідний орган чи посадова особа зобов'язані невідкладно (але не більше ніж протягом трьох днів) повідомити ВРП.
35.2. У разі необхідності здійснення довготривалих заходів ВРП має право у поданні вимагати від відповідного органу чи посадової особи щомісяця інформувати Вищу раду правосуддя про вжиті заходи та досягнуті результати.
35.3. Нерозгляд або несвоєчасний розгляд подання Вищої ради правосуддя, ненадання або несвоєчасне надання відповіді на подання мають наслідком відповідальність, установлену законом (стаття 74).
36. Питання, пов'язані з вжиттям заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя на підставі статей 73, 74 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», урегульовано й норами Регламенту ВРП, затвердженого рішенням від 24.01.2017 № 52/0/15-17 (у новій редакції та зі змінами; далі - Регламент ВРП).
37. Зокрема, глава 24 розділу ІІ Регламенту ВРП містить такі норми щодо вжиттям заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (підпункти 24.1, 24.4, 24.5, 24.9 - 24.12 пункту 24 глави 24 розділу ІІ Регламенту ВРП)
37.1. Питання про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя ВРП розглядає за зверненнями суддів, судів, органів та установ системи правосуддя, а також із власної ініціативи (абзац перший підпункту 24.1 пункту 24 глави 24 розділу ІІ).
37.2. Повідомлення про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя подаються до ВРП в письмовій (паперовій або електронній) формі.
37.3. Отримавши повідомлення, член ВРП здійснює підготовку його до розгляду. Під час підготовки до розгляду повідомлення член ВРП проводить перевірку з метою встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді, а також дій, що несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя (абзаци перший, четвертий підпункту 24.3 пункту 24 глави 24 розділу ІІ).
37.4. За результатами перевірки член ВРП складає висновок, який має містити:
стислий виклад обставин, зазначених у повідомленні;
обставини, встановлені під час перевірки;
висновок про те, чи можуть відомості, викладені в повідомленні та встановлені під час перевірки, свідчити про втручання в діяльність судді під час здійснення правосуддя або що такі відомості несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя;
пропозицію про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя з визначенням виду заходу, передбаченого статтею 73 Закону.
37.5. Якщо член ВРП пропонує вжити інших заходів, необхідних для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (пункт 8 частини першої статті 73 Закону), у висновку має бути зазначено перелік таких заходів та спосіб їх реалізації.
37.6. Якщо під час підготовки питання до розгляду загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя усунуто, а наслідки дій (бездіяльності), зазначені у пунктах 1-3 частини першої статті 73 Закону, не викликають необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, член ВРП складає висновок про відсутність підстав для вжиття таких заходів.
37.7. Висновок члена ВРП про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя затверджується рішенням ВРП.
37.8. Підготовка заходів загального характеру здійснюється за дорученням Голови ВРП її членами, структурними підрозділами секретаріату ВРП. За рішенням ВРП для підготовки заходів загального характеру можуть створюватися тимчасові або постійні робочі групи із членів ВРП та працівників секретаріату ВРП.
37.9. Розгляд на засіданні ВРП питання про вжиття заходів загального характеру починається доповіддю Голови ВРП або за його дорученням - члена ВРП.
37.10. ВРП розглядає питання про вжиття заходів загального характеру та за результатами розгляду ухвалює рішення в порядку, встановленому Законом і Регламентом.
37.11. Повний текст рішення оприлюднюється на офіційному вебсайті ВРП не пізніше ніж на сьомий день із дня його ухвалення та на офіційному вебпорталі судової влади України.
38. Аналіз норм статті 73 Закону № 1798-VIII та відповідних положень пункту 24 глави 24 розділу ІІ Регламенту ВРП засвідчує, що передбачені ними повноваження ВРП як колегіального органу реалізуються нею з метою реагування на факти, які несуть загрозу авторитету правосуддя та/або підривають його, спрямовані на усунення обставин, що це спричинили, та наслідків, які настали або можуть настати внаслідок дії таких обставин.
39. Забезпечуючи конституційні гарантії незалежності суддів та авторитету правосуддя, законодавець вказав, що у суддів та ВРП виникає обов'язок щодо вчинення певних дій, зокрема, у суддів у разі виникнення певних обставин, які вказують на вчинення певними органами або особами дій чи допущення бездіяльності, що порушують гарантії незалежності суддів або підривають авторитет правосуддя, - звернутися до ВРП із відповідним зверненням, а у ВРП - розглянути таке звернення у встановленому законом порядку та ухвалити відповідне рішення, в якому погодитися або не погодитися із доводами, викладеними у такому зверненні.
40. У разі, коли ВРП погоджується із викладеними у зверненні доводами, то вибирає один із видів заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, зокрема, вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя.
41. Реалізація вищезазначених повноважень ВРП покликана досягти загального результату у вигляді забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством (як це закріплено у преамбулі до Закону № 1798-VIII) і не спрямована на те, щоб сприяти вирішенню індивідуальних спорів та здійснювати захист прав конкретних осіб, тим більше, коли розгляд цих питань належить до компетенції відповідних правоохоронних та судових органів і ними здійснюється, за існування відповідних механізмів та наявності у особи реальної можливості ними скористатись.
42. Відповідно до наведеного вище нормативно-правового регулювання питань, пов'язаних із ужиттям ВРП заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів та розглядом відповідних звернень суддів, убачається, що підставою для вжиття Радою згаданих заходів є, зокрема, встановлення (підтвердження) фактів вчинення дій або допущення бездіяльності, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя.
43. У разі, якщо зазначені у зверненні відомості не можуть свідчити про порушення гарантій незалежності суддів або підрив авторитету правосуддя, підстави вчиняти дії з перевірки таких відомостей - відсутні.
44. Верховний Суд у постанові від 27.05.2019 у справі № 9901/158/19 вказував на те, що після отримання звернення - повідомлення судді про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя - здійснюється підготовка його до розгляду.
45. Під час проведення підготовки до розгляду питання член ВРП здійснює перевірку тих відомостей, які можуть свідчити про втручання в діяльність судді, несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя, і має право ініціювати питання про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя тільки у разі підтвердження фактів, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя.
46. Якщо під час підготовки питання до розгляду у повідомленні відсутні відомості, які свідчать про загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя, член ВРП зобов'язаний скласти висновок про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
47. Верховний Суд звертає увагу на те, що як у Законі № 1798-VIII, так і в інших актах національного законодавства не визначено відповідних ознак, факторів та критеріїв, із наведенням конкретного переліку дій (бездіяльності), фактів, відомостей чи обставин, які б становили загрозу авторитету правосуддя або підривали його, й зумовлювали необхідність вжиття передбачених законом заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя.
48. Тобто обставини, які загрожують авторитету правосуддя або підривають його, є оціночною категорією і напряму в законі не визначені.
49. Тож, проводячи перевірку відомостей, наведених у відповідному повідомленні, а також здійснюючи розгляд питання щодо необхідності вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя, члени ВРП у передбаченому законом порядку самостійно визначають, чи свідчать викладені заявником факти та обставини про загрозу або підрив авторитету правосуддя й, керуючись власним переконанням і на власний розсуд, визначають, що саме несе загрозу або підриває авторитет правосуддя, і які конкретні заходи у зв'язку з цим необхідно вжити для припинення дії відповідних обставин й усунення їх наслідків.
50. Висновок про те, що рішення ВРП у пленарному складі приймається за внутрішнім переконанням кожного її члена, наводився й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 800/262/17.
51. Усе вищевикладене дозволяє стверджувати, що ВРП, вирішуючи як колегіальний орган на своєму пленарному засіданні питання стосовно необхідності вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів, діє на власний розсуд й реалізує дискреційні повноваження, які є виключною компетенцією цього конституційного органу.
52. Тому під час розгляду цієї справи Верховний Суд, не підміняючи ВРП й не приймаючи замість неї відповідне рішення, не втручаючись у її виключну компетенцію, реалізовану у спірних правовідносинах, повинен перевірити, чи не є викладені у оскарженому рішенні висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими стосовно фактів, чи не було допущено ВРП, при здійсненні нею дискреційних повноважень, свавільного втручання у права і свободи особи, чи не була надана їй дискреція необмеженою, чи не вийшла вона за межі такої дискреції.
53. У будь-якому випадку спірне рішення ВРП, як і усі інші, прийняті суб'єктами владних повноважень, адміністративні акти, мало відповідати критеріям, встановленим нормами частини другої статті 2 КАС України. Тобто оспорюване у цій справі рішення відповідача не вибуває з-під судового контролю й у разі, якщо адміністративний суд установить, що будь-якій із вищенаведених вимог оскаржений акт ВРП не відповідає, він підлягає скасуванню в судовому порядку.
54. Надаючи оцінку доводам позивача про те, що підстави звернення судді ОСОБА_1 з повідомленнями про втручання в діяльність судді не є аналогічними та підлягали окремому розгляду ВРП, яка не врахувала усі обставини, що зазначені у цих повідомленнях та необґрунтовано розглянула повідомлення про втручання в діяльність судді від 04.04.2024 та від 26.04.2024 однією справою, Суд виходить із такого.
55. Пунктом 2.5 Положення про автоматизовану систему розподілу справ, затвердженого рішенням ВРП 16.11.2017 № 3689/0/15-17 (зі змінами), матеріали за зверненням судді, судів, органів та установ системи правосуддя про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, матеріали, зареєстровані із власної ініціативи за встановленими фактами, які свідчать про загрозу незалежності судді чи авторитету правосуддя, із власної ініціативи на підставі доповідної записки члена ВРП розподіляються члену ВРП, на розгляді якого вже перебувають матеріали про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
56. Матеріалами справи підтвержується, що до ВРП надійшло два повідомлення голови Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 про втручання в діяльність судді від 04.04.2024 (вх. № 1456/0/6-24) та від 26.04.2024 (вх. № 1456/1/6-24), які були зареєстровані як повідомлення про втручання в діяльність судді та розподілені для перевірки члену ВРП ОСОБА_2 , що не суперечить пункту 2.5 Положення про автоматизовану систему розподілу справ.
57. У такому випадку відсутні підстави стверджувати, що спільний їх розгляд був неможливий, жодна норма Закону № 1798-VIII чи положення Регламенту ВРП не містять таких застережень, отже, вимоги позовної заяви в цій частині є необґрунтованими.
58. Надаючи оцінку підставам позову в частині того, чи був здійснений належний розгляд обох повідомлень про втручання в діяльність судді, які мали відмінні підстави, відповідно до вимог Закону № 1798-VIII, Суд виходить із того, що перевірка повідомлення про втручання в діяльність судді на наявність для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя членом ВРП, якому таке повідомлення розподілено, полягає, насамперед, в аналізі змісту самого повідомлення на предмет наявності або відсутності ознак втручання в діяльність судді в аспекті необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених Законом № 1798-VIII, виходячи із обставин та фактів реальних ризиків для незалежності судді під час здійснення суддею правосуддя, викладених у такому повідомленні.
59. Із змісту висновку членом ВРП ОСОБА_2 від 01.08.2024, складеного за результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленнях голови Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, слідує, що член ВРП здійснив аналіз обох повідомлень про втручання в діяльність судді від 04.04.2024 (вх. № 1456/0/6-24) та від 26.04.2024 (вх. № 1456/1/6-24) та виходив з того, що перше з повідомлень стосується дій НАБУ та САП, пов'язаних із зверненням прокурора САП до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (так званої «цивільної конфіскації») та розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення у кримінальному провадженні № 52022000000000211 від 10.08.2022, у якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру за частиною першою статті 366-2 КК України, а друге - дій НАБУ на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 22.03.2024 у справі № 991/1945/24, якою надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Васильківського міськрайонного суду Київської області.
60. У підсумку за результатами перевірки відомостей, викладених у вищевказаних повідомленнях судді ОСОБА_1 , член ВРП ОСОБА_2 зазначив, що ним не було встановлено обставин, які б свідчили, що службові особи НАБУ та САП вчиняли дії зі збору інформації саме з метою здійснення впливу на діяльність судді щодо здійснення правосуддя, перешкодити виконанню професійних обов'язків чи вплинути на їх виконання, схилити суддю до ухвалення певних рішень тощо та дійшов висновку, що повідомлені суддею обставини не створюють ризиків для судді під час здійснення правосуддя, не можуть розцінюватися як здійснення впливу чи тиску на суддю з метою перешкодити виконанню професійних обов'язків, спонукання до ухвалення певного судового рішення, а також не містять ознак, які б викликали потребу у вжитті ВРП заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
61. При цьому член ВРП підкреслив, що ВРП не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них; кваліфікація дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюється правоохоронними органами, які є суб'єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів; аналіз дій правоохоронних органів у кримінальних провадження, а також оцінку зібраних доказів під час досудового розслідування з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку може бути зроблено судом під час судового розгляду кримінального провадження та вказав на наявність у заявника можливості оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування відповідно до вимог статей 303-308 КПК України.
62. Суд не убачає підстав уважати такі висновки свавільними чи помилковими щодо фактів, як не бачить і підстав для визнання порушеним право судді ОСОБА_1 на розгляд ВРП його повідомлень про втручання в діяльність судді.
63. Підсумовуючи наведене, Суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову належить відмовити повністю, тобто як в частині основної (визнання протиправним та скасування рішення), так і похідної (зобов'язання вчинити певні дії) вимог.
64. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, то й питання про розподіл судових витрат Судом не вирішується.
Керуючись статтями 241-246, 250, 255, 257, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
3. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 16.12.2025.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько,
А.В. Жук,
Ж.М. Мельник-Томенко,
О.Р. Радишевська,
В.М. Соколов,
Судді Верховного Суду