Справа № 939/4006/25
18 грудня 2025 рокуселище Бородянка
Слідчий суддя Бородянського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання (скаргу) адвоката ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 , про незаконне позбавлення свободи та про звільнення ОСОБА_3 ,
17 грудня 2025 року до слідчого судді Бородянського районного суду Київської області надійшло клопотання (скарга) в порядку ст. 206 КПК України від адвоката ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 , про незаконне позбавлення свободи та про звільнення ОСОБА_3 , який перебуває в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Своє клопотання (скаргу) адвокат ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що ОСОБА_3 17 грудня 2025 року, о 07-й годині 30 хвилин, чекав міський транспорт на зупинці у населеному пункті Личанка по вул. Садовій щоби дістатись до міста Києва в офіс підприємства, де він працює. Проте, до робочого місця він не зміг дістатись, бо був затриманий поліцейськими і військовослужбовцями та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому під примусом ОСОБА_3 був доставлений до приміщення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 не є порушником правил військового обліку, не перебуває у розшуку ТЦК та СП і не планував 17 грудня 2025 року проходити медичний огляд, у зв'язку з чим не мав із собою медичної документації та медичної картки, які має надати членам ВЛК перед початком медичного огляду для визначення придатності. На момент подання клопотання ОСОБА_3 перебуває в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , де його утримують військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_1 з 07-ї години 30 хвилин 17 грудня 2025 року, що необхідно розцінювати як позбавлення волі за відсутності рішення слідчого судді.
Просила винести ухвалу, якою зобов'язати керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно доставити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи та звільнити ОСОБА_3 , який позбавлений свободи та перебуває у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Бородянським районним судом Київської області при надходженні клопотання (скарги) було направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання інформації про місце перебування ОСОБА_3 .
З ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підписом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , на запит слідчого суді надійшла інформація, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не перебуває на території ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ознайомившись зі скаргою, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Як убачається з поданого клопотання (скарги), до слідчого судді фактично оскаржено дії (бездіяльність) державної установи (її посадових осіб) у сфері мобілізації під час воєнного стану, і ця установа не є суб'єктом кримінально-правової діяльності та знаходиться поза межами кримінального провадження. Можливість оскарження таких дій (бездіяльності) до слідчого судді не передбачена нормами КПК України.
Також слідчий суддя звертає увагу на те, що у разі порушення прав чи інтересів службовими (посадами) особами РТЦК та СП чи військової частини при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаних з мобілізацією, для судового захисту будь-яка особа вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, до правоохоронного органу із заявою про вчинене кримінальне правопорушення в порядку ст. 214 КПК України.
Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, службові (посадові) особи РТЦК та СП чи військові частини не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в межах кримінальної юрисдикції, а тому у даному випадку ОСОБА_3 не може бути затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.
Слідчий суддя приходить до висновку, що у нього відсутні повноваження, визначені КПК України, для з'ясування підстав затримання особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного провадження та розгляду клопотання у порядку ст. 206 КПК України.
Водночас, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Указом Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року оголошено про проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані, зокрема: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадянина на військову службу під час мобілізації не є позбавленням особи права на свободу, а є обов'язком громадянина України і не є незаконним затриманням особи.
У даному випадку належним способом реагування на незаконне, за твердженням адвоката ОСОБА_2 ,. позбавлення особи свободи, може бути звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 4 ст. 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Частиною 3 ст. 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження за клопотанням (скаргою) адвоката ОСОБА_2 про незаконне позбавлення свободи та про звільнення ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України.
Керуючись ст. 303 і 304 КПК України, слідчий суддя
У відкритті провадження за клопотанням (скаргою) адвоката ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 , про незаконне позбавлення свободи та про звільнення ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК Українивідмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_4