Справа № 358/2354/25 Провадження № 2/358/1229/25
про залишення позовної заяви без руху
18 грудня 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Одноволик Ірини Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Одноволик І.В., звернулася до Богуславського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просить:
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку поділу спільного майна подружжя на 1/2 частку квартири загальною площею (кв.м): 63,0, житлова площа (кв.м): 39,6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності в порядку поділу спільного майна подружжя на 1/2 частку квартири загальною площею (кв.м): 63,0 житлова площа (кв.м): 39,6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь позивачки витрати по сплаті судового збору.
12.12.2025 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали цивільної справи передані судді Романенко К.С.
Вивчивши матеріали справи встановлено, що заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Суд звертає увагу на те, що позивачем у позовній заяві не вказано ціну позову.
При цьому, у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна. Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.
Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Суд не наділений правом визначати ціну позову, у зв'язку з чим позивач повинен надати суду оцінку (висновок про вартість) майна на день подачі позову, та сплатити відповідний судовий збір.
Позивач ОСОБА_1 , заплативши судовий збір в розмірі 1211,20 грн. послалася на те, що згідно Договору купівлі-продажу, серія та номер: 529, виданий 28.07.2015 року видавник: Білик Марина Василівна, приватний нотаріус Богуславського районного нотаріального округу Київської області вартість спірної квартири складає 127000,00 грн., тому на день звернення до суду та враховуючи заявлення вимоги на 1/2 частину майна (квартира), сплатила 1/2 його частину, що складає 63500,00 грн. (127000,00 грн : 1/2).
Однак, Договір купівлі-продажу, виданий 28.07.2015 не є нормативно-правовим актом з оцінки майна станом на день звернення до суду, тому в порушення вказаних вимог закону в доданих до позовної заяви в матеріалах відсутній документ про грошову оцінку квартири на момент звернення до суду, що в свою чергу унеможливлює перевірку судом правильності визначення ціни позову та розміру судового збору, належного до сплати відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»
З огляду на те, що позовна заява не містить ціну позову та відсутні докази на підтвердження її розміру (звіт про оцінку майна), у суду відсутня можливість перевірки розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду із вимогою про поділ майна подружжя.
Таким чином, позивачу слід надати звіт про оцінку майна, який підтверджує дійсну вартість майна, з приводу якого у сторін виник спір та відповідно вказати ціну позову.
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 260-261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву адвоката Одноволик Ірини Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Головуючий: суддя К. С. Романенко