Справа № 358/2061/25 Провадження № 2/358/1079/25
18 грудня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Тітова М.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду, без фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами у порядку ч. 2 ст.247 ЦПК України, в м. Богуславі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської міської ради Обухівського району Київської області про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки, -
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Чайка О.В. у жовтні 2025 року звернулася до суду із позовом, у якому просила усунути позивачці перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,0059 га., кадастровий номер 3220687600:05:003:0012, що розташована на території Хохітвянської сільської ради Обухівського (бувшого Богуславського) району Київської області; - скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0059 га., кадастровий номер 3220687600:05:003:0073, що розташована на території Хохітвянської сільської ради Обухівського (бувшого Богуславського) району Київської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Свої вимоги представник позивачки обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_2 . Після його смерті вона прийняла у спадок вищевказану земельну ділянку, яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №412165, виданого Богуславською районною державною адміністрацією 29.12.2012 року. З часу реєстрації права власності на земельну ділянку позивачка відкрито нею користувалася, здавала в оренду сільськогосподарському підприємству. Одного разу, передивляючись документи батька, позивачка виявила Державний акт про право власності на земельну ділянку серії КВ №115046 від 09.11.2004 року та копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.04.2014 року, якими передбачено, що земельна ділянка площею 2,0059 га., з кадастровим номером 3220687600:05:003:0073, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хохітвянської сільської ради Богуславського (нині Обухівського) району Київської області, належить ОСОБА_2 .
Восени вона звернулася до відділу Держгеокадастру, щоб звірити кадастрові номери земельних ділянок, дізналася, що її земельна ділянка повністю перетинається із суміжною земельною ділянкою площею 2,0059 га., з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 3220687600:05:003:0073, що належить померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії КВ №115046 від 09.11.2004 року. Також позивачці було повідомлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220687600:05:003:0073 перебуває в оренді ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Олімпік-Агро».
Таким чином, вбачається, що земельна ділянка позивачки накладається на іншу, тобто земельна ділянка з кадастровим номером 3220687600:05:003:0073, яка належить померлому ОСОБА_2 , повністю сформована в межах, що на 100 % співпадають на накладаються на земельну ділянку з кадастровим номером 3220687600:05:003:0012, яка належить позивачці, яку вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_2 . Тому позивачка вважає, що під час формування вищезазначеної земельної ділянки було порушено порядок набуття її у власність, що призвело до позбавлення її права володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою у повному обсязі, а відтак змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Згідно ухвали Богуславського районного суду Київської області від 3 листопада 2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.
У підготовче засідання позивачка та її представник не з'явилися, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, просили позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 також у підготовче засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає та проти задоволення позову не заперечує.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 322687600:056003:0012, площею 2,0059 га., цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Київська область, Богуславський район (нині Обухівський), Хохітвянська сільська рада, на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 24.06.2017 року приватним нотаріусом Богуславського районного нотаріального округу Дошкою Л.А., що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.20).
Дана земельна ділянка належала батькові позивачки - ОСОБА_2 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №412165, виданого на підставі розпорядження Богуславської районної державної адміністрації №272 від 07.07.2004 року (а.с.21).
Також згідно Державного акту серії КВ № 115046, виданого на підставі цього ж розпорядження Богуславської райдержадміністрації від 07.07.2004 року №272, ОСОБА_2 був власником земельної ділянки площею 2,01 га., кадастровий номер: 3220686200 цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Розкопанецької сільської ради Богусласького (нині Обухівського) району Київської області (а.с.25).
Як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3202317392014 від 22.04.2014, земельна ділянка з кадастровим номером 3220687600:05:003:0073, площа 2,0059 га., розташована за адресою: Київська область, Богуславський район, Хохітвянська сільська рада, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі державного акту від 09.11.2004 року КВ 115046 (а.с. 26).
Аналізуючи плани меж земельної ділянки кадастровий номер 3220687600:05:003:0012 та земельної ділянки кадастровий номер 3220687600:05:003:0073, які містять графічне зображення їх меж із зазначенням поворотних точок та лінійних розмірів між ними, вбачається, що їх межі співпадають.
Так, згідно Державного акту КВ №115046 межі земельної ділянки по межі Б суміжні із земельною ділянкою ОСОБА_4 , по межі В землі сільради (городи), по межі Г землі сільради (неугіддя) та по межі А належать ОСОБА_5 (а.с.27).
Водночас згідно кадастрового плану земельну ділянку 3220687600:05:003:0012 вбачається, що межі земельної ділянки по межі від А до Б належать ОСОБА_4 , від Б до В землі сільради (городи), від В до Г землі сільради (неугіддя), від Г до А належать ОСОБА_5 (а.с.27 зі з/б).
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів суд робить висновок, що ОСОБА_2 належала одна земельна ділянка (пай), на яку було виготовлено два різних Державних акти, та присвоєно різні кадастрові номери.
Той факт, що земельна ділянка площею 2,0059 га., кадастровий номер 3220687600:05:003:0012, розташована на території Хохітвянської сільської ради Обухівського (бувшого Богуславського) району Київської області та земельна ділянка площею 2,0059 га., кадастровий номер 220687600:05:003:0073, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є однією і тією ж ділянкою є однією земельною ділянкою
також підтверджується довідкою ПП «Ал-Маз», з якої вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у виготовлені технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у зв'язку із тим, що земельна ділянка площею 2,0059 га., кадастровий номер 3220687600:05:003:0012, з цільовим призначенням - для ведення товарного с/г виробництва, розташована на території Хохітвянської сільської ради Богуславського району Київської області, що перебуває у її власності, сформована у межах, що на 100% співпадає із земельною ділянкою площею 2,0059 га., кадастровий номер 3220687600:05:003:0073, з цільовим призначенням - для ведення товарного с/г виробництва, розташована на території Хохітвянської сільської ради Богуславського району Київської області, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту КВ 115046 від 09.11.2004 (а.с. 33).
Зі змісту ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
За змістом ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно її позбавлений, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом
свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник майна згідно до ст. 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно п. 5 ст. 116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
За нормами ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об'єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до «Про Державний земельний кадастр», не було зареєстровано протягом року з вини заявника.
У ч. 13 ст. 79-1 ЗК визначено, що земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об'єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», не було зареєстровано протягом року з вини заявника.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
За змістом ст. 16 Закону України «Про державний земельний кадастр», земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Згідно ст. 24 Закону, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Згідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності); замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву).
Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 25 Закону України «Про державний земельний кадастр», поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до пунктів 60, 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 передбачено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Окрім того, варто звернути увагу на те, що постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», встановлено, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.
У пункті 57 вищезазначеного Порядку, вказано, «Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку». Частиною 3 п. 114 цього Порядку, передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд встановив, що позивачка стала власником земельної ділянки у порядку спадкування після смерті батька на земельну ділянку площею 2,0059 га., кадастровий номер 3220687600:05:003:0012, що розташована на території Хохітвянської сільської ради Обухівського (бувшого Богуславського) району Київської області на підставі Державного акту. Водночас на вказану земельну ділянку зареєстровано ще один державний акт, з іншим кадастровим номером, що створює перешкоди для реалізації права власності позивача та користування земельною ділянкою, а тому незаконність державної реєстрації є підставою для скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 2,0059 га., кадастровий номер 3220687600:05:003:0073, що розташована на території Хохітвянської сільської ради Обухівського (бувшого Богуславського) району Київської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України в межах позовних вимог сторона позивача під час судового провадження відповідно до ст. 263 ЦПК України змогла належним чином обґрунтувати свої позовні вимоги, а тому позов підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 8, 21, 22, 55 Конституції України, ст.ст. 90, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 16, 1216, 1218, 1225 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,0059 га, кадастровий номер 3220687600:05:003:0012, що розташована на території Хохітвянської сільської ради Обухівського (бувш. Богуславського) району Київської області.
Скасувати Державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0059 га., кадастровий номер 3220687600:05:003:0073, що розташована на території Хохітвянської сільської ради Обухівського (бувшого Богуславського) району Київської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов