Справа № 357/11589/25
Провадження № 2/357/5118/25
16 грудня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Сомок О.А.,
секретар судового засідання - Пугач В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2025 року ТОВ «Коллект Центр» (далі - «позивач») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - «відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 29199,08 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступні обставини.
01.08.2021 між ТзОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №1582997, відповідно до умов якого Товариство строком на 15 днів надало відповідачу кредит у розмірі 4000 грн., а відповідач зобов'язалась повернути наданий кредит та сплатити відсотки за користування таким у розмірі та в строки, передбачені договором.
29.11.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 29/11-1, згідно умов якого право грошової вимоги в т.ч. за договором № 1582997 перейшло до ТзОВ «Вердикт Капітал», у свою чергу, останнє згідно договору № 10-03/2023/01 від 10.13.2023 відступило право грошової вимоги в т.ч. за спірним договором - ТзОВ «Коллект Центр». Отже, відповідач свої зобов'язання за договором № 1582997 від 01.08.2021 належним чином не виконала, через що у неї перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 7944,13 грн, з яких 4000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 3174,00 - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги; 600,00 грн - заборгованість за комісією; 141,53 грн - інфляційні збитки; 28,60 грн. - нараховані 3% річних.
Окрім того, 24.07.2021 між ТзОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №3528942, згідно умов якого Товариство строком на 15 днів надало ОСОБА_1 3000 грн. кредиту, шляхом перерахування коштів на реквізити платіжної картки, а відповідач зобов'язалася повернути наданий кредит та сплатити відсотки за користування таким у розмірі та в строки, передбачені договором.
29.11.2021 між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 29-11-102, згідно умов якого ТзОВ «Мілоан» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3528942 у свою чергу, останнє згідно договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 відступило право грошової вимоги в т.ч. за спірним договором - ТзОВ «Коллект Центр». Відповідач свої зобов'язання за договором №3528942 від 24.07.2021 належним чином не виконала, через що у неї перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 21254,95 грн., з яких 2309,00 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 18375,95 - заборгованість за нарахованими відсотками за користування таким; та 570,00 грн. - комісія.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №1582997 від 01.08.2021 та договором №3528942 від 24.07.2021 в загальному розмірі 29199,08 грн.
Оскільки відповідач не погасила заборгованість у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Сомок О.А.
26.08.2025 ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.146-147).
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглядати справу без його участі, а у разі неявки належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, провести заочний розгляд справи (а.с.11).
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явилася про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, відзиву або будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від неї не надходило (а.с.149,153).
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами і ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, і, в даному конкретному випадку за наявних у справі доказів за одночасного існування передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України умов ухвалює заочне рішення.
У зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
01.08.2021 між ТзОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1582997, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000 грн 00 коп., строком на 15 днів, з кінцевим терміном повернення 16.08.2021, зі сплатою відсотків згідно п. 1.5 договору. Відповідач особисто підписала заявку на отримання кредитів, Кредитний договір, Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів, які є Додатком 1 до Кредитного договору, чим засвідчила ознайомлення із умовами кредитування.
Відповідно до касового чеку № ІД37615055 від 01.08.2021 року відповідач отримала кредитні кошти у сумі 4000 грн 00 коп. згідно умов Договору №1582997.
29.11.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 29/11-1, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором №1582997 укладеним між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору № 29/11-1 від 29.11.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 7944,13 грн, з яких 4000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 3174,00 - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги; 600,00 грн - заборгованість за комісією; 141,53 грн - інфляційні збитки; 28,60 грн. - нараховані 3% річних.
В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» 10.01.2023 уклало з позивачем договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» (Первісний кредитор) відступає шляхом продажу ТОВ «Коллект Центр» (Новому кредитору) належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору.
Згідно витягу з Реєстру Боржників до договору відступлення прав вимоги 10-01/2023 від 10.01.2023, сума заборгованості ОСОБА_1 за договором № 1582997 складає 7944,13 грн, з яких 4000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 3174,00 - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги; 600,00 грн - заборгованість за комісією; 141,53 грн - інфляційні збитки; 28,60 грн. - нараховані 3% річних.
Крім того 24.07.2021 між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3528942. Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно п.1.2, 1.3, 1.4 договору сума кредиту становить 3000,00 грн, кредит надається строком на 15 днів з 24.07.2021 та термін повернення кредиту 08.08.2021.
Кредитний договір про споживчий кредит №3528942, анкета-заявка на кредит №3528942 , паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Z69818.
ТзОВ «Мілоан» здійснило переказ кредиту на картку відповідача зазначену у договорі в сумі 3000,00 грн, що підтверджується довідкою ФК «Елаєнс» щодо переказу коштів в сумі 3000 грн на картку відповідача відкриту в АТ «Ощадбанк».
29.11.2021 було укладено договір №29-11-102, відповідно до якого ТзОВ «Мілоан» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3528942.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3528942.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №3528942 станом на 10.01.2023 становить 21254,95 грн., з яких 2309,00грн. - заборгованість за основним зобов'язанням; 8331,80 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 570,00 грн. - заборгованість за комісією; 10044,15 грн. - нараховані відсотки згідно з кредитним договором.
Мотиви, з яких виходить суд та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог закону та умов договору.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За правилами ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд зауважує, що протягом розгляду справи відповідач жодних пояснень не подала та не скористалася своїм правом на подачу відзиву на позов. Будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17).
Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.
Висновки суду.
З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними та такими, що підлягають задоволенню.
Доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини матеріали справи не містять.
Таким чином, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми коштів.
Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у загальному розмірі 29199,08 гривень.
Судові витрати.
Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, що підтверджується матеріалами справи (а.с13).
Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000, 00 гривень.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 2, 3 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст.137 ЦПК України).
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс»; заявка на надання юридичної допомоги №88 від 02.06.2025, витяг до акту про надання правової допомоги від 30.06.2025, згідно з яким адвокатське об'єднання надало правову допомогу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №1582997, №3528942 на загальну суму 13000 грн.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 року у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію даної справи, яка є малозначною та типовою, зважаючи, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, а також, враховуючи витрачений час та обсяг виконаних робіт, засади розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу інформації, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність цієї справи.
Таким чином, з урахуванням положень ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу адвоката розміром 3000,00 грн. Також, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору розміром 2422,40 грн за подання позовної заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договорами №1582997 від 01.08.2021, №3528942 від 24.07.2021 у розмірі 29199,08 гривень (двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять гривень нуль вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень, а всього стягнути 5422,40 гривень (п'ять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вулиця Меснікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133, код ЄДРГПОУ 44276926.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне рішення суду складене 16 грудня 2025 року.
Суддя Білоцерківського міськрайонного
суду Київської області Олена СОМОК