Справа № 355/2313/25
Провадження № 3/355/738/25
09 грудня 2025 року суддя Баришівського районного суду Київської області Чальцева Т.В., ознайомившись з матеріалами справ про адміністративні правопорушення, які надійшли із ВП №1 Броварського РУП ГУНП Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Баришівського районного суду Київської області надійшов протокол ААД №790943 від 25.10.2025 року за ст. 130 ч. 1 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №790943 від 25.10.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 25.10.2025р. о 09.00 год. по вул. Вереснева, 19 в с. Власівка Броварського району Київської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SUBARU IMPREZA» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову, порушення мови.
Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на відеореєстратор нагрудний, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явися, повідомлявся належним чином.
В судовому засіданні захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, Чередніченко Н.В., надала суду клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Підставою для закриття вважає численні порушення норми чинного законодавства при складанні протоколу, збиранні письмових доказів, а також самої процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Заслухавши клопотання захисника, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління і зв'язку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень КУпАП, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №204/2352/16-а).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме ст. 256 детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення. Також ці питання врегульовані і галузевими Нормативно-правовим актами, органу які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, вданому випадку Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року №1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853.
Відповідно до положень ст.255 КУпАП, складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП, віднесено до компетенції органів внутрішніх справ (Національної поліції), які на виконання вимог ст. 256 КУпАП, повинні перевірити та зазначити в протоколі відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно до роз'яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2003 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, судам при розгляді справ необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247 і 280 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Наведене дає підстави стверджувати те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які вказують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому та його об'єктивної сторони зокрема.
Однак. сам по собі протокол про адміністративне проавопорушення не є беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом його вчинення. Такий протокол по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду вже зафіксованого правопорушення.
Необхідно зауважити, що порядок збору та процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом.
При цьому слід враховувати, що у справі цей протокол є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ - акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху на всій території України (ст. 254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Порядок огляду на стан сп'яніння встановлений ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
Так, відповідно до п.6 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 за №1452/735, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Так, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП наявність двох свідків є обов'язковою.
Однак, як вбачається з матеріалів відеофіксації , ознаки сп'яніння у нього ніхто не перевіряв.
Як вбачається з відеозапису подій, ОСОБА_1 поводився адекватно, відповідав на запитання поліцейських, орієнтувався в просторі та часі, зберігав критичне мислення, на відеозаписі спостерігається нормальний рівень активності, включаючи моторику та мовлення, координація рухів не порушена в цілому, колір обличчя не змінювався.
Також відеозаписом спростовується факт наявності наведених вище ознак сп'яніння.
Вказані обставини свідчать про те, що ознаки, які начебто були виявлені у ОСОБА_1 поліцейськими, є цілком надуманими.
Отже, дії поліцейських свідчать лише про умисел на складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, відеофайли, що міститься в матеріалах справи є неналежним та недопустимим доказом в межах даної справи, зважаючи на те, що відеозапис не є безперервним, а протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено на який пристрій велася зйомка, та не вказно його серійний номер.
В розумінні правової позиції, висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду №489/4827/16а від 15.04.2020 року вбачається, що свідчення службової особи - інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, тому і вказаний рапорт працівника поліції не можна вважати доказом винуватості водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Слід зазначити, що направлення в заклад охорони здоров'я ОСОБА_1 взагалі не вручалось.
Тому, якщо водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні. Більш того, як вбачається з відеозапису, йому навіть на пропонувалось пройти такий огляд в медичному закладі.
Оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку, пункт 6 розділу ІХ Інструкції.
Проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.
І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні.
Як вбачається з матеріалів відео фіксації ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння лише на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора «Драгер».
Після відмови останнього, як вказав поліцейський, хоча на відеозапису не вбачається чіткої відмови від огляду на місці, йому не було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров'я та відразу були складені адміністративні матеріали.
За таких обставин ОСОБА_1 не міг порушити п.2.5 ПДР України, оскільки поліцейський не вимагав від нього проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
Суд звертає увагу на те, що водія, всупереч вимогам ч.1 ст.266 КУпАП не було відсторонено від керування транспортним засобом у встановленому законом порядку.
У відповідності до вимог ст.265-2 КУпАП при тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання ТЗ, форма якого визначена Порядком тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1102.
Однак, що матеріали справи не містять акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, ані запису про відсторонення мого підзахисного від керування ТЗ.
Відповідно до ч.5 та 6 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
В матеріалах справи наявний диск з відеозаписом, зміст якого суперечить Інструкції «Про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер / відеореєстраторів / працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», відповідно до якої запис на нагрудну камеру поліцейського здійснюється з моменту зупинки безперервно до закінчення спілкування.
Так, для попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні (п. 1 ч.1 ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію»).
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 5 розділу II Наказу МВС від 18.12.2018 №1026, включення портативного відеореєстpaтора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення.
В порушення зазначених вимог, працівники поліції не вели безперервної відеозйомки, а наданий ними відеозапис є фрагментований, з якого неможливо однозначно прийти до висновку про дотримання працівниками поліції вимог Закону при освідуванні ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, при складанні протоколу та зачитуванні.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За вище викладених обставин суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зважаючи на істотні порушення при проведенні огляду на стан сп'яніння водія, суд визнає протокол, складений за результатами огляду, та додані до нього матеріали недопустимими доказами, як такі, що отримані з істотним порушенням вимог КУпАП та Інструкції й за відсутності інших належних, допустимих і достовірних доказів, які б вказували на наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закриває провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене та керуючись ст. 130, ст.ст. 247, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Суддя Баришівського районного суду Тетяна ЧАЛЬЦЕВА