17 грудня 2025 року справа №200/2282/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Бабіч С.І.), складеного в повному обсязі 24 липня 2025 року, у справі № 200/2282/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним і скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якої просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.03.2025 року № 056650010703 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі положень статті 8 "Про підвищення престижності шахтарської праці";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі статті 8 "Про підвищення престижності шахтарської праці", починаючи з дати звернення, а саме - з 21.03.2025 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.03.2025 року № 056650010703 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі положень статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", починаючи з 01.04.2025 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що підстав для зарахуваня до пільгового стажу періоду знаходження на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 21.03.2024 не має
Вважає, що на позивача не поширюються вимоги Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
Позивач отримує пенсію по інвалідності (третьої групи) у зв'язку з професійним захворюванням відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 15.07.2024, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
З 15.07.2024 позивач перебуває на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням (третя група інвалідності, 65% втрати професійної працездатності), що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №772107.
21.03.2025 позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про перерахунок пенсії «Перехід на пенсію за іншим Законом».
До зазначеної заяви позивачем додано заяву довільної форми, в якій він просив перевести виплату його пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
28.03.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області рішенням №056650010703 відмовив ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та зазначив у рішенні, що відповідно до даних електронної пенсії справи стаж позивача за Списком № 1 на підземних роботах складає: 14 років 10 місяців 2 дні.
Не погоджуючись із таким розрахунком пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, з чим погоджується суд апеляційної інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно з частиною першою статті 33 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 24 Закону №1058-IV час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відповідна гарантія встановлена і положеннями частини четвертої статті 9 Закону України «Про охорону праці», якою передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
Згідно з абзацом третім частини першої статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
При цьому, таке право не пов'язано з поданням заяви про перерахунок пенсії, воно також кореспондується з нормою, викладеною у частині першій статті 28 Закону №1058-IV, яка встановлює, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 квітня 2019 року у справі №392/17/17, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до запису №14 копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 28.07.2003, на ім'я ОСОБА_1 , позивача з 21.03.2024 звільнено за станом здоров'я з посади гірничомонтажника підземного 5 розряду з повним робочим днем в шахті у Відокремленому підрозділі «Шахта «Капітальна» Державного підприємства «Мирноградвугілля».
Відповідно до акту від 11.06.2021 розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 24.05.2021 о 03 год. 30 хв. встановлено, що нещасний випадок, що стався 24.05.2021 о 03 год. 30 хв. з гірничомонтажником підземним 5 розряду дільниці МДГО-1 Відокремленого підрозділу «Шахта «Капітальна» Державного підприємства «Мирноградвугілля» ОСОБА_1 , пов'язаний з виробництвом.
Випискою з індивідуальних відомостей про застраховану ОСОБА_1 , форми ОК-5, яка сформована 03 жовтня 2024 року, підтверджено, що з квітня 2024 року відсутні суми заробітку для нарахування пенсії (грн) та страхові внески за позивача не сплачено. Також, з квітня 2024 року відсутній облікований спеціальний стаж за кодом ЗПЗ013А1.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності з 15.07.2024, що відповідає даті встановлення інвалідності.
Із заявою щодо перерахунку пенсії позивач звернувся 21.03.2025.
Оскільки позивач з 15.07.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок професійного захворювання, суд дійшов висновку, що період перебування позивача на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з 15.07.2024 по 31.03.2025 (повний місяць на дату подання заяви) підлягає зарахуванню до його загального страхового та пільгового стажу.
Відтак, відповідачем безпідставно не враховано період перебування позивача на інвалідності з 15.07.2024 по 31.03.2025 до його загального страхового та пільгового стажу за Списком №1.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що рішення від 28.03.2025 №056650010703 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області без дотримання положень статті 2 КАС України та статті 46 Конституції України, отже, є протиправним та підлягає скасуванню із зобов'язанням управління перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 01.04.2025 року.
На підставі викладеного, позовні підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі № 200/2282/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 грудня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Т.Г.Гаврищук
Е.Г. Казначеєв