17 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/1414/19
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку його пред'явлення у справі за позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Публічного акціонерного товариства виробничо-торгова фірма “Сіверянка» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа №620/1414/19.
10.12.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до суду надійшла заява про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку його пред'явлення.
В силу вимог пунктів 5, 7 частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: підстави заяви (клопотання, заперечення), перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення), інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Водночас, відповідно до статей 72-75 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Особливості визначення шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами та/або рішеннями, зазначеними у частині першій статті 266-1 цього Кодексу, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Особливості визначення шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами та/або рішеннями, передбаченими частиною першою статті 266-2 цього Кодексу, встановлюються Законом України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків".
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
В обґрунтування пропуску строку, позивач посилається на введення воєнного стану на території України, ракетні обстріли, позапланові відключення електроенергії.
Для визнання поважною причиною пропуску процесуального строку через запровадження воєнного стану необхідно враховувати: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість процесуального строку, час після його завершення, наявність об'єктивних перешкод для реалізації права, поведінку особи щодо вжиття розумних заходів для реалізації свого права.
Причини пропуску процесуального строку, які реально існували та загрожували безпеці, життю і здоров'ю, вказують на відсутність зловживань сторони її процесуальними правами і свідчать про поважність причин пропуску строку.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про воєнний стан" від 12.05.2015 №389-VIII (в редакції, чинній на 24.02.2022) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Окрім загальних фраз та посилання на введений воєнний стан, позивач жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану, повітряні тривоги, відключення електроенергії перешкодили звернутись до суду у встановлений КАС України строк.
При цьому організація роботи позивача є суб'єктивним чинником та, за відсутності об'єктивних підстав, що підтверджені належними та допустимими доказами, не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки тривалість процедури оформлення документів безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників і не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку подання позову. У ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не можуть виступати недоліки внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, які перебувають у прямій залежності від волі суб'єкта владних повноважень. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
В контексті вищевикладеного суд вважає також за необхідне вказати на те, що поновлення строку не є обов'язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
Позивачем не наведено наявності поважних підстав несвоєчасного подання заяви, які є об'єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами з дня закінчення строку для пред'явлення виконавчого листа до дня подання заяви.
З урахуванням вказаного, можливість вчасного подання заяви залежала виключно від волевиявлення самого позивача, тобто позивачем не надано доказів наявності об'єктивних підстав для подання заяви про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до п. 18.4 Розділу VII Перехідних положень, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20).
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
При цьому приписи перехідних положень КАС України не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред'явлення цього документа до виконання (пункт 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/19 (провадження № 14-308цс19)).
Видача дубліката виконавчого документа пов'язується з його втратою та можлива в межах строку пред'явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску. У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Єдиною та необхідною підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. Встановлення судом факту пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання і непоновлення його судом є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Таким чином, під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення стягувача до суду з такою заявою обов'язковим та визначальним є питання з'ясування обставин, чи подана така заява заявником у строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року в справі № 1519/2-4707/11, провадження № 14-21цс24).
Отже, видача дубліката виконавчого документа можлива за умови поновлення строку для його пред'явлення з поважних причин, що у даному випадку належними доказами заявником не доведено, тому суд дійшов висновку, що недоліки заяви не дають можливості її розглянути.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (частина друга статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи те, що заяву подано суду без додержання вимог частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України і ці недоліки не дають можливості її розглянути, суд вважає, що дана заява підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись статтями 167, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку його пред'явлення у справі за позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Публічного акціонерного товариства виробничо-торгова фірма “Сіверянка» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 17 грудня 2025 року.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО