17 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1043/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить (з урахуванням адміністративного позову в новій редакції) :
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів провадження трудової діяльності;
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області за №241670075608 від 27.08.2024 року у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди трудової діяльності з 01.09.1982 - 23 липня 1983, 11.07.1983 - 12.09.1983 р., з 17.10.1983 - 20.09.1985, з 16.10.1985 по 01.02.1994, з 01.02.1994 по 09.11.1998. з 03.04.2006 по 17.06.2016, з 03.10.2019 по момент винесення судового рішення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.05.2024 року про виплату пенсії та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у рішенні правової оцінки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію з 10.06.2024 року.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКАМ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що досягнувши 60 років звернувся до відповідача із заявою, про призначення пенсії за віком, при цьому до заяви додані всі необхідні і достатні документи для призначення пенсії.
Разом з тим, за результатами розгляду заяви відповідачем відмовлено в призначенні пенсії позивачеві, підставою відмови зазначено те, що до страхового стажу не зараховується періоди роботи по трудовій книжці, бо виправлення на титульній сторінці зроблено на підставі свідоцтва про народження (прізвище ОСОБА_2 та ім'я ОСОБА_3 , а не ОСОБА_4 ), також не можливо зарахувати навчання.
Позивач вважає, що такі дії/бездіяльність є протиправними та таким, що порушують її право на соціальних захист.
Крім того, зверталась увага суду на те, що згідно рішення Садгірського районного суду м.Чернівці встановлено факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (російське ОСОБА_6 ) є однією і тією ж особою.
2. Відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області) подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову зазначив, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, Головним управлінням проведено перерахунок розрахунок стажу позивачу згідно вимог чинного законодавства, таким чином в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за віком від 21 до 31 року.
3. Відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) правом на подання відзиву передбаченим ст. 162 КАС України не скористався та відзиву не подав.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою в якій просив призначити пенсію за віком.
2. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 241670075608 від 27.08.2024 відмовлено у призначенні пенсії за віком.
Зі змісту рішення встановлено, що до страхового стажу не зараховані періоди по трудовій книжці, оскільки виправлення на титульній сторінці зроблено на підставі свідоцтва про народження (прізвище ОСОБА_7 та ім'я ОСОБА_8 , а не ОСОБА_4 ). Також не можливо зарахувати навчання (у свідоцтві про шлюб ОСОБА_9 ). Стаж становить лише 14 років 11 місяців 06 днів.
3. Судом досліджена трудова книжка ОСОБА_10 серії НОМЕР_1 від 16.08.1983 року; диплом Державного комітету Української РСР по професійно - технічній освіті № 394700 виданий на ім'я ОСОБА_11 .
4. Згідно рішення Садгірського районного суду міста Чернівці від 05.03.2025 року в справі № 726/341/25 встановлено юридичний факт, що є однією й тією ж особою ОСОБА_1 , згідно даних паспорту серії НОМЕР_2 та ОСОБА_5 (російське ОСОБА_6 ), згідно даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 21 січня 1981 року Атюрьевским райбюро ЗАГС Мордовской АССР (українською мовою Атюр'євським районним бюро РАЦС Мордовської АРСР).
Встановлено факт належності правовстановлюючого документа - свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 21 січня 1981 року Атюрьевским райбюро ЗАГС Мордовской АССР (українською мовою Атюр'євським районним бюро РАЦС Мордовської АРСР).
Встановлено факт належності диплому № НОМЕР_4 , виданого 23.07.1983 року Державним комітетом Української РСР по професійно - технічній освіті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Встановлено факт належності трудової книжки серії НОМЕР_6 з виправленнями на її титульній сторінці - на підставі свідоцтва про народження НОМЕР_3 , виданого 21 січня 1981 року Атюрьевским райбюро ЗАГС Мордовской АССР (українською мовою Атюр'євським районним бюро РАЦС Мордовської АРСР) та на підставі свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_7 , що видане 27 лютого 1992 року міським відділом ЗАГС, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
2. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
За нормами статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року від 21 до 31 року.
3. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
4. Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).
5. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов'язаних з заявником спільною роботою.
6. Як вже встановлено судом, позивачеві не зараховано до страхового стажу періоди роботи, а саме: з 01.09.1982 по 23.07.1983, 11.07.1983 - 12.09.1983 р., з 17.10.1983 - 20.09.1985, з 16.10.1985 по 01.02.1994, з 01.02.1994 по 09.11.1998, з 03.04.2006 по 17.06.2016 та з 03.10.2019 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 16.08.1983 року, оскільки наявні виправлення в прізвищі позивача на титульній сторінці трудової книжки.
Надаючи оцінку наведеним вище твердженням відповідача , суд зазначає наступне.
Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженоїнаказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі -Інструкція № 58).
Пунктом 2.4 Інструкції № 58, визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до пункту 2.6 Інструкції, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаий надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Згідно з пунктами 2.11. та 2.12. Інструкції, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підпису є особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1Інструкції № 58).
Системний аналіз вищезазначених положень, дає підстави дійти обґрунтованого висновку, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
7. Більше того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" № 301відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
8. Судом досліджено копію трудової книжки, оформленої на позивача та встановлено, що розділ відомості про роботу трудової книжки позивача містить записи щодо її трудової діяльності у спірні періоди. Записи про прийняття та звільнення з роботи містять дати прийому, звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, а також завірені підписом відповідальної особи та за необхідності скріплені печаткою, не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень, а тому не викликають сумнівів.
Таким чином, доводи відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду трудової діяльності із наведених вище підстав, є безпідставними, оскільки відповідальність за правильність ведення трудових книжок покладена на власника підприємства, установи чи організації або уповноважений ним орган, а не на працівника.
У даному випадку слід застосувати правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 06.04.2022 у справі № 607/7638/17, який полягає у наступному.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.
Також, суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а та від 10.12.2020 у справі №195/851/17 (2-а/195/161/17).
Відтак, періоди роботи позивача зазначені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 16.08.1983 року, з 01.09.1982 - 23.07.1983, 11.07.1983 - 12.09.1983 р., з 17.10.1983 - 20.09.1985, з 16.10.1985 по 01.02.1994, з 01.02.1994 по 09.11.1998. з 03.04.2006 по 17.06.2016, з 03.10.2019 на різних роботах повинні бути зараховані до її страхового стажу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до переконання, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області протиправно не зараховано зазначені періоди до страхового стажу позивача.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії від 27.08.2024 року №241670075608 є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.
9. Водночас, визначаючись щодо способу захисту порушеного права позивача у межах даних спірних відносин, з огляду на те, що спірним у даній справі є питання не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи згідно записів його трудової книжки, а також виходячи зі змісту доводів, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, враховуючи надану судом оцінку обставинам, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, та висновок про його протиправність в частині, з огляду на зміст повноважень суду, визначених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 09.05.2024 року та з доданими до неї документами з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні та прийняти рішення про призначення пенсії позивачеві з 10.06.2024 року.
На переконання суду, саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об'єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
10. Щодо позовних вимог з приводу зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити пенсію позивачеві з 10.06.2024 року, суд зазначає, що відповідно правової позиції Верховного Суду, яка наведена в постанові від 08.02.2024 по справі № 500/1216/23, дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачеві пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області, відтак позовні вимоги спрямовані до ГУ ПФУ у Чернецькій області задоволенню не підлягають.
11. Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
12. Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем в частині доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідачів в частині є безпідставними і не свідчать про законність оскаржуваного рішення в повній мірі.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за №241670075608 від 27.08.2024 року, про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
3.Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів провадження трудової діяльності.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди трудової діяльності з 01.09.1982 - 23.07.1983, 11.07.1983 - 12.09.1983, з 17.10.1983 - 20.09.1985, з 16.10.1985 по 01.02.1994, з 01.02.1994 по 09.11.1998, з 03.04.2006 по 17.06.2016 та з 03.10.2019 по фактично відпрацьований час.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.05.2024 року, з урахуванням висновків суду та прийняти рішення, про призначення пенсії за віком з 10.06.2024 року.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_5 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ: 40329345).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ: 21910427 ).
Суддя О.В. Боднарюк