16 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2608/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 05.03.2024 року № 00000/2069/Ж10/24-13- 24-04, № 00000/2073/Ж10/24-13-24-04, рішення від 05.03.2024 року № 00000/2075/Ж10/24-13-24-04 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2024 року № Ф-00000/2074/Ж10/24-13- 24-04.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про протиправність дій податкового органу щодо порядку визначення оподатковуваного доходу. Так, з 01.01.2017 року по 27.02.2017 року та з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року позивач перебував на загальній системі оподаткування, а з 01.06.2018 року по 26.07.2018 року здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 2 групи), що підтверджується і матеріалами перевірки.
Позивач вважає, що в акті перевірки податковими інспекторами зроблений помилковий висновок про те, що ним занижено суму одержаного доходу на загальній системі оподаткування за період з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року на суму 535439,45 грн, у зв'язку з чим останньому донараховано податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний внесок.
Розбіжність в сумі 535439,45 грн аргументується в акті перевірки тим, що згідно інформаційних баз ДПС встановлено, що у період з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року він здійснював зовнішньоекономічну діяльність з нерезидентом SC RITCOM SRL, Республіка Румунія, м. Дорохой, повіт Ботошань, а саме експорт деревного вугілля неагломерованого, з деревини твердолистяних порід, розфасоване в поліпропіленових мішках, призначене для розпалювання грілей та камінів на загальну суму 535439,45 грн.
Однак, у травні 2018 року позивач не отримував жодних доходів, що підтверджується банківською випискою за період з 01.01.2018 року по 26.07.2018 року, а також відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2018 року.
На думку позивача, визначаючи загальний оподатковуваний дохід на загальній системі оподаткування та зазначаючи у акті перевірки твердження про інформацію у базі даних ДПС України є недостатнім і повинно здійснюватися шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження обставин, що дають підстави для висновку про порушення платником податку вимог податкового законодавства.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду відзив на позовну заяву, в якому посилалося на безпідставність та необґрунтованість заявлених позивачем вимог.
В обґрунтування відзиву на позовну заяву, відповідач вказував, що посадові особи контролюючого органу при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Викладені в акті перевірки порушення встановлені з урахуванням фактичних обставин, тому оскаржувані рішення є законними та такими, що не підлягають скасуванню.
Не погоджуючись із відзивом на позовну заяву, позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначав, що відповідач повністю ігнорує той факт, що у травні 2018 року він не отримував жодних доходів, що підтверджується банківською випискою за період з 01.01.2018 року по 26.07.2018 року, а також відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2018 року. Першу оплату за поставлений товар він отримав на рахунок тільки 07.06.2018 року, вже перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.
Крім цього, відповідач в порушення норм податкового законодавства визначає дохід датою поставки товару (експорту деревного вугілля моєму контрагенту SC RITCOM SRL), а не датою надходження коштів за поставлений товар на мій розрахунковий рахунок.
Наголошував на тому, що в матеріалах перевірки немає жодних письмових чи електронних доказів, на підставі яких відповідач встановив, що він отримував дохід від контрагента- покупця SC RITCOM SRL у період з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.5, 78.1.7 пункту 78.1, пункту 78.2 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 р.ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, п. 2 ч. 1 ст.13 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-У1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями), Закону України “Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законів щодо підтримки платників податків за період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533-ІХ (із змінами внесеними згідно із Законом від 13 травня 2020 року № 591-IX) та Закону України “Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» від 14.07.2020 №786-ІХ, наказу ГУ ДПС у Чернівецькій області № 1571-п від 20.12.2023 р., посадовими особами відповідача, на підставі заяви про припинення підприємницької діяльності номер державної реєстрації припинення -20280050001002590 від 26.07.2018 року, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (60510, Чернівецький район, с. Лунка, номер державної реєстрації - № 20280000000000061 від 18.10.2004 р. та № 20280000000002590 від 03.05.2018 р.) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів за період з 01.01.2017 року по 27.02.2017 року, та з 03.05.2018 року по 26.07.2018 року, з питань обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 27.02.2017 року, та з 03.05.2018 року по 26.07.2018 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.
Документальною позаплановою невиїзною перевіркою платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 встановлено порушення:
- п.п.164.1.1, п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.177.1, п.177.2, пп.177.4.1, пп.177.4.2, пп.177.4.4, пп.177.4.5,п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за період з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року в сумі 96231,67 грн.;
-пп.49.18.5 , п.49.18 ст.49, п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в частині неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік (1 шт);
- п.44.1, п.44.3, п.44.6,. п.44.7, ст.44 пп.296.1.1 п.296.1 ст.296, п. 177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VI (зі змінами та доповненнями) - платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 не збережено та не представлено для перевірки в повному обсязі документів пов'язаних із формуванням показників податкової звітності;
- п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 не повідомлено контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП;
- п.2 ч.1 ст.7, ст.8, ч.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) та в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальну суму 11466,84 грн.
- пп.1.2, 1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), з урахуванням змін, внесених Законом №71-ІІІ Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 р. не нараховано та не утримано військовий збір з оподатковуваного (чистого доходу) за період з 03.05.2018р. по 31.05.2018р. на загальну суму 8019,31 грн.
На підставі акта перевірки № 1087/Ж 5/24-13-24-04/2207314598. від 06.02.2024 р. податковим органом прийнято 06.03.2024 р. податкові повідомлення-рішення:
від 05.03.2024 року № 00000/2073/Ж10/24-ІЗ-24-04 в сумі 10024,14 грн за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
від 05.03.2024 року № 00000/2069/Ж10/24-13-24-04 в сумі 120289,59 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування
від 05.03.2024 року № 00000/2071/ж10/24-13-24-04 в сумі 1020,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції
від 05.03.2024 року № 00000/2070/ж 10/24-13-24-04 в сумі 340,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування
від 05.03.2024 року № 00000/2072/ж 10/24-13-24-04 в сумі 340,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції
Разом з цим, 05.03.2024 року податковим органом прийнято рішення № 00000/2075/Ж10/24-13-24-04 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 5733,42 грн
Також 05.03.2024 р. податковим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-00000/2074/ж10/24-13-24-04 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 11466,84 гривень.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомлення рішеннями позивач подав скаргу до ДПС України.
Рішенням за результатами розгляду скарги від 23.05.2024, скаргу позивача залишено без задоволення, а рішенням відповідача - без змін.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача, прийнятими за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з п. 16.1 ст. 16, п. 36.1 ст. 36, п. 38.1 ст. 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Судом встановлено, що позивач у період з 01.01.2017 року по 27.02.2017 року, та з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року перебував на загальній системі оподаткування, обліку і звітності, а з 01.06.2018 року на спрощеній системі оподаткування.
У період з 24.01.2024 по 30.01.2024 року, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів за період з 01.01.2017 року по 27.02.2017 року, та з 03.05.2018 року по 26.07.2018 року, з питань обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 27.02.2017 року, та з 03.05.2018 року по 26.07.2018 року.
06.02.2024 року податковим органом складено акт №1087/Ж5/24-13-24-04/2207314598, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:
- п.п.164.1.1, п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.177.1, п.177.2, пп.177.4.1, пп.177.4.2, пп.177.4.4, пп.177.4.5, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за період з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року в сумі 96231,67 грн.;
-пп.49.18.5 , п.49.18 ст.49, п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в частині неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік (1 шт);
- п.44.1, п.44.3, п.44.6,. п.44.7, ст.44 пп.296.1.1 п.296.1 ст.296, п. 177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VI (зі змінами та доповненнями) - платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 не збережено та не представлено для перевірки в повному обсязі документів пов'язаних із формуванням показників податкової звітності;
- п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 не повідомлено контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП;
- п.2 ч.1 ст.7, ст.8, ч.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) та в результаті чого донараховано єдиний внесок на загальну суму 11466,84 грн.
- пп.1.2, 1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), з урахуванням змін, внесених Законом №71-ІІІ Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 р. не нараховано та не утримано військовий збір з оподатковуваного (чистого доходу) за період з 03.05.2018р. по 31.05.2018р. на загальну суму 8019,31 грн.
На підставі вказаних порушень було прийнято оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення.
Щодо правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення від 05.03.2024 року № 00000/2069/Ж10/24-13-24-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, суд зазначає наступне.
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено порушення позивачем п.п.164.1.1, п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.177.1, п.177.2, пп.177.4.1, пп.177.4.2, пп.177.4.4, пп.177.4.5,п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України та встановлено заниження суми одержаного доходу за період з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року всього на суму 535439,45 грн.
Перевіркою встановлено, що позивачем занижено показники у колонці 4 додатку Ф2 Декларацій про майновий стан та доходи за період з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року всього на 535439,45 грн. Розбіжність в сумі виникла внаслідок наступного.
Перевіркою питань щодо здійснення самозайнятою особою зовнішньоекономічної діяльності, згідно інформаційних баз ДПС встановлено, що у періоді з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року, платник податків-фізична особа ОСОБА_1 здійснював зовнішньоекономічну діяльність з нерезидентом SC RITCOM SRL, Республіка Румунія, м. Дорохой, повіт Ботошань, а саме експорт деревне вугілля неагломероване, з деревини твердолистяних порід, розфасоване в поліпропіленових мішках, призначене для розпалювання грілей та камінів на загальну суму 535439,45 грн.
Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2017 року по 27.02.2017 року, та з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року, що підлягає сплаті до бюджету платником податків фізичною особою ОСОБА_1 встановлено заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 96231,67 грн, в тому числі за період з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року в сумі 96231,67 грн, внаслідок порушень.
Дане заниження виникло у зв'язку із невірним визначенням платника податків- фізичної особи ОСОБА_1 сум доходів, чим порушено п. 177.2 ст. 177 ПК України - невірне визначення суми чистого (оподатковуваного) доходу за період з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року.
Таким чином, податковий орган дійшов висновку про те, що позивачем створено удавано, цілеспрямовано умови, які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог, а саме не подання податкової декларації про майновий стан і доходи та не включення суми отриманого доходу. Вина платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 полягає у тому, що міг дотриматися правил і норм визначених Кодексом, однак вказаного не здійснив та не виконав свого податкового обов'язку, зокрема за рахунок не включення до податкової декларації про майновий стан і доходи суми отриманого доходу.
Відповідно до п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Пунктом 163.1 ст.163 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є:
- 163.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
- 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
- 163.1.3 іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними згідно з Кодексом.
Згідно з п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
Пунктом 164.3 ст.164 ПК України визначено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
Порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено статтею 168 ПК України.
Так, згідно з п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Так, судом встановлено, що позивач в період з 01.01.2017 року по 27.02.2017 року, та з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року господарську діяльність здійснював на загальній системі оподаткування.
Як свідчать обставини справи, за період з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року, позивач отримував дохід за експорт деревне вугілля неагломероване, з деревини твердолистяних порід, розфасоване в поліпропіленових мішках, призначене для розпалювання грілей та камінів.
Так, відповідно до п.177.1 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
За правилом п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, визначено п.177.4 ст.177 ПК України.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що у травні 2018 року останній не отримував жодних доходів, що підтверджується банківською випискою за період з 01.01.2018 року по 26.07.2018 року, а також відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2018 року.
Оцінюючи доводи позовної заяви вбачається, що вони зводяться виключно до незгоди позивача з висновками акту перевірки, які зроблені на підставі даних контролюючого органу.
Суд констатує, що документальну позапланову невиїзну перевірку позивача відповідач провів на підставі інформації отриманої згідно відомостей, які містяться в інформаційних базах даних “ІС» Податковий блок, інформації ЦБД ДРФО, ЄДР.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивачем під час перевірки податковому органу надавались пояснення щодо не отримання жодного доходу на вказаний у акті перевірки період та не задано жодних доказів на підтвердження своїх доводів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Відомостей про подання до податкового органу заперечень на акт документальної позапланової невиїзної перевірки, в яких позивач підтвердив відсутність отриманого доходу за період з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року, матеріали справи не містять.
Більше того, що суд критично оцінює посилання позивача на виписку з банківського рахунку, відкритого в АТ КБ “Приватбанк», оскільки наявність вказаного рахунку не виключає наявності рахунків в інших банківських установах.
З огляду на викладене, суд вважає, що податковим органом правомірно встановлено заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 96231,67 грн, в тому числі за період з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року в сумі 96231,67 грн.
Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 00000/2073/Ж10/24-13-24-04 від 05.03.2024 року, то вказаним за порушення п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом №71-VІІІ від 28.12.2014 р., позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “військовий збір» у розмірі 10024,14 грн.
Так, згідно приписів п.п.1.1 - п.п. 1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом №71-VІІІ від 28.12.2014 р.) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
При цьому суд зазначає, що правильність визначення грошового зобов'язання за платежем військовий збір є похідною від правильності визначення суми доходу, який оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
Оскільки, як вбачається з обставин справи, відповідачем правомірно було встановлено заниження позивачем оподатковуваного доходу на 535439,45 грн внаслідок порушень, встановлених при визначенні витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу, і цього не спростовано позивачем у ході судового розгляду цієї справи, то суд приходить до висновку про законність податкового повідомлення-рішення № 00000/2073/Ж10/24-13-24-04 від 05.03.2024 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - військовий збір.
Суд враховує, що позивачем не наведено доводів незаконності указаного рішення.
Щодо оскаржуваних вимоги про сплату боргу від 05.03.2024 року № Ф-00000/2074/Ж10/24-13- 24-04 та рішення від 05.03.2024 року № 00000/2075/Ж10/24-13-24-04 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, то суд зазначає таке.
З обставин справи вбачається, що за період з 01.01.2017 року по 27.02.2017 року, та з 03.05.2018 року по 31.05.2018 року позивач перебував на загальній системі оподаткування.
Перевіркою встановлено заниження ЄСВ на загальну суму 11466,84 грн за рахунок заниження чистого доходу на який нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно ч.2 ст.9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до п.3 ч.11 ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Згідно ч.4 ст.25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Оскільки нарахування та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є похідним від доходу фізичної особи-підприємця, а за результатом проведення перевірки податковим органом встановлено заниження позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 11466,84 за рахунок заниження чистого доходу, на який нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, то суд приходить до висновку про законність оскаржуваних позивачем вимоги про сплату боргу від 05.03.2024 року № Ф-00000/2074/Ж10/24-13- 24-04 зі сплати єдиного внеску у розмірі 11466,84 грн та рішення від 05.03.2024 року № 00000/2075/ Ж10/24-13-24-04про застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 5733,42 грн.
Ані у позовній заяві, ані в ході судового розгляду справи позивачем не наведено доводів незаконності указаних вище рішень.
Разом з тим, суд звертає увагу на висновок Верховного Суду, викладеного в постанові 24 квітня 2023 року в справі №560/2210/19, платник податків, який не згоден із відповідністю такої інформації дійсним обставинам справи або ж вважає, що розмір заниженого ним податкового зобов'язання є меншим, вправі подати до контролюючого органу в ході перевірки або ж в ході судового розгляду справи відповідні докази, що спростовують доводи суб'єкта владних повноважень.
Це зумовлено специфікою поставленого в провину платнику податків порушення, а саме заниження загального оподатковуваного доходу, у зв'язку з чим контролюючому органу достатньо довести саме факт отримання останнім доходу у періоді, що перевірявся.
Поряд з цим, у разі заперечення таких обставин платник податків повинен надати докази, які свідчитимуть про: відсутність такого доходу взагалі; наявність підстав вважати його неоподатковуваним або його зменшення.
Це узгоджується з нормою абзацу першого пункту 85.2 статті 85 ПК України, згідно з якою платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Стосовно доводів позивача щодо того, що для підтвердження обставин, що дають підстави для висновку про порушення ним, як платником податку вимог податкового законодавства, використання податковим органом інформації з бази даних ДПС України є недостатнім і повинно здійснюватися шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів, суд зазначає наступне.
Підпунктом 83.1.2 пункту 83.1. ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків, поряд з іншим, є податкова інформація.
Податкова інформація, як слідує із підпункту 14.1.171. пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992 за №2657-ХІІ (далі - Закон №2657-ХІІ).
Зокрема, статтею 10 коментованого Закону №2657-ХІІ визначено, що податкова інформація відноситься до видів інформації, які розрізняються за видами.
Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України (частина 1 статті 16 Закону №2657-ХІІ).
Приписами пункту 74.1 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (надалі по тексту також Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1. пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2. пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Аналізуючи приписи Податкового кодексу України, які регламентують особливості проведення документальної невиїзної перевірки, суд зазначає, що законодавством не обмежено податковий орган здійснювати перевірку тільки на підставі інформації з бази даних ДПС України.
Таким чином, зважаючи на встановлення порушення позивачем вимог податкового законодавства, суд вважає, що приймаючи оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений законом.
Враховуючи встановлені обставини та подані на їх підтвердження матеріали, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 КАС України).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому з огляду на наведені вище норми та обставини справи, зважаючи на правову позицію Верховного Суду у даній категорії справ, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позову.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 (с. Лунка,Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 60510, РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 58013, код ЄДРПОУ 44057187).
Суддя І.В. Маренич