Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
"15" грудня 2025 р. № 520/32378/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О. розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Другого апеляційного адміністративного суду (майдан Театральний, буд. 1, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61057) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, буд.13, м. Київ, 01601) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Другий апеляційний адміністративний суд, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Назаровця А.Т. від 05.12.2025 у ВП №79747387 про стягнення виконавчого збору з Другого апеляційного адміністративного суду.
З програми “Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що позивачем подано кілька позовних заяв до того ж самого відповідача, а саме:
1. Справа №520/32377/25, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Григорян О.Г. від 04.12.2025 у ВП №79747275 про стягнення виконавчого збору з Другого апеляційного адміністративного суду.
2. Справа №520/32378/25, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Назаровця А.Т. від 05.12.2025 у ВП №79747387 про стягнення виконавчого збору з Другого апеляційного адміністративного суду.
3. Справа №520/32379/25, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Савки Л.О. від 05.12.2025 у ВП №79747219 про стягнення виконавчого збору з Другого апеляційного адміністративного суду.
4. Справа №520/32380/25, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Назаровця А.Т. від 05.12.2025 у ВП №79747121 про стягнення виконавчого збору з Другого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 11.12.2025 року по справі № 520/32378/25 об'єднано для спільного розгляду справи за позовами Другого апеляційного адміністративного суду до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії за №520/32378/25, №520/32377/25, №520/32379/25 та №520/32380/25.
Присвоєно об'єднаним справам загальний №520/32378/25.
До позовних заяв позивачем були долучені клопотання про забезпечення позову, в яких просить суд зупинити стягнення на підставі постанов від 04.12.2025 у ВП №79747275 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 грн.; від 05.12.2025 у ВП №79747387 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 грн.; від 05.12.2025 у ВП №79747219 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 грн.; від 05.12.2025 у ВП №79747121 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 грн. до набрання законної сили рішенням суду у цій адміністративній справі.
В обґрунтування заяв зазначено, що предметом даного позову є скасування постанов відповідача, на підставі яких ініційоване стягнення виконавчого збору в межах зазначених вище виконавчих проваджень. Оскільки оскаржувані постанови державного виконавця підлягають негайному виконанню, а фактичні фінансові витрати органу судової влади ускладнюють або унеможливлюють подальше відновлення становища, існують правові підстави для застосування заходів забезпечення позову.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.153 КАС України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно ч.1 ст.154 КАС України - заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Беручи до уваги положення ч.1 ст.154 КАС України суд дійшов висновку про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.1, 2 та 4 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.1, 2 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд зазначає, що забезпечення позову - це елемент права на судовий захист, що спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права (попередній судовий захист).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Позивач звернувся до суду з приводу скасування постанов Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції від 04.12.2025 у ВП №79747275; від 05.12.2025 у ВП №79747387; від 05.12.2025 у ВП №79747219; від 05.12.2025 у ВП №79747121 про стягнення виконавчого збору з Другого апеляційного адміністративного суду.
За таких обставин, враховуючи, що виконавчі провадження відкриті на виконання спірних постанов, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
В силу положень статті 150 КАС України, забезпечення адміністративного позову спрямоване на захист прав та інтересів саме позивача, за захистом яких він звернувся (має намір звернутися) до суду.
Виходячи з завдання адміністративного судочинства та цілей, які спрямовані на вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у заяві про забезпечення позову позивачем наведені доводи, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову, визначених статтею 151 КАС України, а саме - зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, може ускладнити поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відтак, суд вважає клопотання позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 8 статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Суд зауважує, що в силу положень ч.1 ст.156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. ст.150, 151, 154, 241-243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Другого апеляційного адміністративного суду (майдан Театральний, буд. 1, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61057) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького архітектора, буд.13, м. Київ, 01601) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанов від 04.12.2025 у ВП №79747275 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 грн.; від 05.12.2025 у ВП №79747387 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 грн.; від 05.12.2025 у ВП №79747219 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 грн.; від 05.12.2025 у ВП №79747121 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/32378/25.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суд зауважує, що згідно положень ч.8 ст. 154 КАС України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Спірідонов М.О.