Справа № 500/5857/25
09 грудня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу стало відомо, що в період з 28.02.2018 по 29.11.2020 індексацію грошового забезпечення йому не нараховано та не виплачено. Крім того вказана бездіяльність Відповідача мала наслідком й те, що нарахування та виплата одноразових видів грошового забезпечення у 2018-2020 роках здійснювалось без урахування при їх обчисленні сум індексації грошового забезпечення.
Позивач вважає бездіяльність Відповідача протиправною, та такою, що суперечить вимогам законів України та порушує його Конституційні права.
Ухвалою суду від 14.10.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через систему "Електронний суд" із відповідними письмовими доказами 29.10.2025. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Грошове забезпечення військовослужбовців за грудень 2015 року у порівнянні із грошовим забезпеченням за листопад 2015 року збільшилось приблизно у 2 рази.
Отже, у військовослужбовців купівельна спроможність не знизилась, враховуючи те, що суттєвого подорожчання споживчих товарів і послуг не відбулось, а грошове забезпечення збільшилось приблизно у 2 рази. Підвищення грошового забезпечення у грудні 2015 року відбулось випереджаючим шляхом та значно перевищило суму індексації за той же період.
Таким чином, відповідно до наведеного та згідно вимог пункту 3 Постанови № 1013 та пункту 5 Порядку № 1078 грудень 2015 року є місяцем, в якому відбулось підвищення грошових доходів (грошового забезпечення) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року.
Крім того, листом від 03.10.2022 року №3148/0/290-22/51 Міністерство соціальної політики України роз'яснило, що у період з січня 2016 року по лютий 2018 року індексація грошового забезпечення проводиться відповідно до індексу споживчих цін для проведення індексації, обчисленого наростаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року.
Оскільки, нарахована сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року - лютого 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, - індексація грошового забезпечення за 28.02.2018 Позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, і законних підстав для вчинення таких дій у Відповідача немає.
Так, право військовослужбовців на індексацію грошового забезпечення настало у грудні 2018 року за індексом 3.7% та відповідно сума індексації становила 71 грн. 08 коп. Підтвердженням зазначеного є і архівна довідка Львівського територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179_2/ВихЗВГ/1587 від 08.09.2025 (далі - архівна довідка №179), - знаходиться в матеріалах справи.
Таким чином, при перевищенні порогу в 103%, індексація грошового забезпечення нараховується та виплачується, що і було здійснено військовою частиною НОМЕР_2 та з 01.05.2019 виплачено індексацію військовою частиною НОМЕР_1 згідно довідки про нарахування та виплату індексації (міститься в матеріалах справи).
На підставі вищевикладеного представник відповідача вважає, що передбачених законодавством підстав для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.11.2020 у розмірі 134 706, 42 грн. немає, оскільки, Позивачу за цей період була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в повному обсязі.
Згідно зі ст.3 Закону №2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Тобто, необхідною ознакою при вирішенні спору, є встановлення факту нарахування доходу, про що вказано в ст.3 цього Закону.
В позовній заяві Позивач просить суд зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за 28.02.2018, стягнути з військової частини індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.11.2020 в сумі 134 706, 42 грн., нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати.
Очевидно, що дана вимога є похідною від позовної вимоги Позивача - зобов'язати військову частину здійснити нарахування та виплатити індексацію грошового забезпечення.
Похідна позовна вимога про стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь Позивача суми компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з затримкою термінів її виплати заявлена передчасно, відносно майбутніх правовідносин та подій, котрі ще не склались, оскільки Відповідач не здійснив обчислення розміру та нарахування індексації грошового забезпечення за період з 28.02.2018 по 29.11.2020.
Отже, Позивач звернувся до суду, передчасно захищаючи права, які реально не порушено, а тому дійсний позов є необґрунтованим, а підстави для його задоволення відсутні.
Ухвалою суду від 07.11.2025 доручено Тернопільському окружному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання на 11 листопада 2025 року о 11:30 год. в режимі відеоконференції.
11 листопада 2025 року секретарем судового засідання складено довідку про те, що судове засідання по адміністративній справі №500/5857/25 не проводилося, у зв'язку із технічною несправністю підсистеми ЄСІТС "Електронний суд". Наступне судове засідання призначено на 09.12.2025 о 10:00 год.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції просила в задоволенні позову відмовити. Не заперечила щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 27.02.2018 прибув до військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження військової служби з військової частини НОМЕР_4 та 28.02.2018 був призначений на посаду «сапер» у військовому званні «старший солдат» та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
29.11.2020 наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 27.11.2020 № 251 Позивача виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення як такого, що звільнений з військової служби у запас наказом командира НОМЕР_5 окремої дорожньо-комендантської бригади (по особовому складу) від 20.11.2020 № 49-РС.
Відповідно до спільної Директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.09.2020 № Д-322/7/дск військову частину НОМЕР_3 розформовано. Правонаступником визначено військову частину НОМЕР_1 . Вказане підтверджується відповіддю Відповідача № 3276 від 12.08.2025.
Зі змісту архівної довідки від 08.09.2025 №179_2/ВихЗВГ/1587 та довідки від 08.08.2025 № 3249/2 Позивачу стало відомо, що в період з 28.02.2018 по 29.11.2020 індексацію грошового забезпечення останньому не нараховано та не виплачено.
Крім того вказана бездіяльність Відповідача мала наслідком й те, що нарахування та виплата одноразових видів грошового забезпечення у 2018-2020 роках здійснювалось без урахування при їх обчисленні сум індексації грошового забезпечення.
Не погодившись із протиправною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно, до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (Далі - Закон № 1282-ХІІ), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 вказаного Закону, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у ч. 1 цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі, якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» обумовлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (Далі - Порядок № 1078) і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 6 Порядку № 1078 визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
В той же час, нормами Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.
Варто звернути увагу, що відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Слід врахувати і рішення у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00), яке, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права. У вказаному рішенні Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Зважаючи на викладене, відсутність фінансування для виплати індексації не може бути підставою для не проведення вказаної виплати, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів. Відсутність на рахунках Відповідача коштів для виплати індексації грошового забезпечення не є належним доказом неможливості здійснення таких виплат.
За вказаних обставин, відсутність механізму виплати індексації у поточному році за минулі періоди не може позбавляти Позивача права на оплату праці, однією з основних державних гарантій якої є індексація грошового забезпечення.
А тому Позивач набув право на виплату індексації грошового забезпечення з 28.02.2018.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка, у 2017 році - 103 відсотка, у 2018 році - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Тобто обчислення здійснюється за наступною формулою:
СІ = Д хКі/100
де Сі - сума індексації;
Д - індексований дохід, але в межах прожиткового мінімуму;
Кі - коефіцієнт індексації.
Коефіцієнт індексації (величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації) розраховується наступним чином:
Кі = І х І х І х 100 - 100
де Кі - коефіцієнт індексації;
І - індекс інфляції.
З аналізу вказаних норм, слід прийти до обґрунтованого висновку, що базовим місяцем при обчисленні індексу для проведення індексації слід вважати місяць підвищення заробітної плати за рахунок зростання її постійних складових. Якщо сума підвищення заробітної плати за рахунок постійних складових менша від суми індексації нарахованої відповідно до Порядку № 1078. то місяць такого підвищення не вважається базовим і індексація продовжується. При порівнянні суми підвищення заробітної плати та суми індексації при визначенні базового місяця береться заробітна плата в частині постійних складових в розрахунку за повний відпрацьований місяць.
Таким чином, згідно пункту 5 Порядку № 1078 місяць, у якому підвищено заробітну плату, вважають базовим для індексації за дотримання таких умов:
- заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових;
- сума підвищення більша, ніж можлива індексація.
При цьому, під підвищенням доходу для цілей індексації заробітної плати (грошового забезпечення) слід розуміти підвищення їхніх постійних складових (тарифних ставок, окладів). У разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20.
На момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (Далі - Постанова № 1294), якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до п. 13 постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.
Проаналізувавши Постанову № 1294 в період її дії з 01.01.2008 по 28.02.2018, слід прийти до обґрунтованого висновку про незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців у вказаний період.
За таких обставин, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення за період до 28.02.2018 включно для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) є січень 2008 року.
Так, зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018, у зв'язку з набранням чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Після прийняття Постанови № 704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став - березень 2018 року.
При цьому, зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Верховний Суд в постанові від 24.09.2020 у справі № 806/2883/17 прийшов до наступних висновків: «З аналізу пунктів 2, 5 Порядку № 1078 випливає, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, в якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Аналогічна правова позиція випливає зі змісту постанов Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 803/203/17 і від 22.07.2020 у справі №400/3017/19.
Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зміна розміру премії за рахунок додаткових можливостей відповідача не є підставою вважати квітень 2007 року базовим при розрахунку індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача».
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 19.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 30.05.2022 у справі № 380/7071/21 та від 23.08.2022 у справі № 420/11641/21.
Виходячи з наведеного, слід прийти до обґрунтованого висновку, що базовий місяць (місяць підвищення) визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (посадовий оклад) військовослужбовця.
У випадку Позивача, посадовий оклад за його посадою був встановлений з січня 2008 року Постановою № 1294 та не змінювався до 28.02.2018 включно. Він змінився лише у березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового, начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 та якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
А тому, враховуючи наведене, саме січень 2008 року буде базовим для здійснення обчислення індексації грошового забезпечення Позивача за 28.02.2018.
Щодо набуття Позивачем права на виплату індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 29.11.2020, тог суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141, яка набула чинності 15.03.2018) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.
У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат па необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
З системного аналізу вказаних вище норм права слід дійти висновку, що військовослужбовці мають право на отримання суми індексації-різниці з березня 2018 року за умови, якщо розмір підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Верховний Суд неодноразово вказував па обставини, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Зокрема, у постанові від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21 Верховний Суд вказав на наступне коло обставин для з'ясування:
- розмір підвищення доходу військовослужбовця в березні 2018 року;
- суму можливої індексації грошового забезпечення військовослужбовця в березні 2018 року;
- чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078).
Крім того варто зазначити, що Порядок № 1078 не пов'язує факт виникнення у працівника права на виплату індексації із датою прийняття на роботу (зарахування до списків особового складу, виходу з відпустки тощо). Вирішальним фактором для виникнення у працівника права на індексацію є факт підвищення посадового окладу, за займаною посадою, а також розмір такого підвищення у порівнянні з розміром індексації (п. 10-2 Порядку № 1078).
Відтак для визначення суми належної до виплати Позивачу з 01.03.2018 індексації слід враховувати саме розмір грошового забезпечення за займаною ним посадою за лютий та березень 2018 року, а не розміри фактично виплаченого грошового забезпечення.
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, шо склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати військовослужбовцю індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Так 28.02.2018 Позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та призначено па посаду «сапер», яка відповідає II тарифному розряду відповідно до Тимчасового переліку штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу з урахуванням тих, на які дозволяється призначати військовослужбовців-жінок, та відповідних їм військових звань і тарифних розрядів посад, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27.05.2014 № 337 (Далі - Тимчасовий Перелік № 337) та додатку 6 до Постанови № 1294, у військовому званні «старший солдат».
Згідно даних архівної довідки від 08.09.2025 № 179_2/ВихЗВГ/1587 та у відповідності до приписів Постанови № 1294, Інструкції про порядок виплати ірошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 (Далі - Інструкція № 260), Наказу Міністерства оборони України «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2018 рік» від 15.02.2018 № 65 (Далі - Наказ № 65), Тимчасового Переліку № 337, розмір грошового забезпечення Позивача за лютий 2018 року становив:
- посадовий оклад за II тарифним розрядом - 530,00 гривень (додаток 6 до Постанова № 1294 та гр. 668 Тимчасового Переліку № 337);
- оклад за військовим званням «старший солдат» - 35,00 гривень (додаток 24 до Постанова № 1294);
- надбавка за вислугу років у розмірі 5 % від посадового окладу та окладу за військове звання - 28,25 гривень (додаток 29 до Постанова № 1294);
- надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 % від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років - 296,62 гривень (п. 1 телеграми Міністра оборони України № 248/3/9/1/72 від 29.01.2018 та п. 8 Наказу № 65);
- премія у розмірі 723% від посадового окладу - 3 831,90 гривень (рішення Міністра оборони України 15.02.2017 N° 1223/з/12, від 08.08.2017 Nq 1223/3/79. п. 8 Наказу N° 65);
- щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 60% місячного грошового забезпечення - 2 833,07 гривень.
Всього: 7 554,84 гривні.
Згідно даних архівної довідки від 08.09.2025 № 179_2/ВихЗВ171587 розмір грошового забезпечення Позивача за березень 2018 року становив:
- посадовий оклад - 2 550,00 гривень;
- оклад за військовим званням - 600,00 гривень;
- надбавка за вислугу років -787,50 гривень;
- надбавка за особливості проходження служби - 393,75 гривень;
- премія - 3 600,60 гривень.
Всього: 7 931,85 гривня.
Отже, розмір підвищення грошового забезпечення Позивача в березні 2018 року становить 377,01 гривень.
7 931,85 гривня (розмір грошового забезпечення Позивача за березень 2018 року) - 7 554.84 гривні (розмір грошового забезпечення Позивача за лютий 2018року) - 377,01 гривень.
Розрахунок суми можливої індексації грошового забезпечення за березень 2018 року:
Згідно з даними про рівень індексу інфляції, оприлюдненого Держстатом, індекс споживчих цін з січня 2008 року до січня 2018 року становить 353,3 відсотки:
Індекси споживчих цін на місяць:
лютий 2008 року = 1,027; березень 2008 року = 1,038; квітень 2008 року - 1,031; травень 2008 року = 1,013; червень 2008 року = 1,008; липень 2008 року = 0,995; серпень 2008 року - 0,999; вересень 2008 року = 1,011; жовтень 2008 року = 1,017; листопад 2008 року = 1,015; грудень 2008 року = 1.021; січень 2009 року = 1,029; лютий 2009 року - 1,015; березень 2009 року = 1,014; квітень 2009 року = 1,009; травень 2009 року - 1,005; червень 2009 року = 1,011; липень 2009 року = 0,999; серпень 2009 року = 0,998; вересень 2009 року = 1,008; жовтень 2009 року = 1,009; листопад 2009 року = 1,011; грудень 2009 року = 1,009; січня 2010 року = 1,018; лютий 2010 року = 1,019; березень 2010 року = 1.009; квітень 2010 року = 0.997; травень 2010 року = 0,994; червень 2010 року = 0,996; липень 2010 року = 0,998; серпень 2010 року = 1,012; вересень 2010 року = 1,029; жовтень 2010 року = 1,005; листопад 2010 року = 1,003; грудень 2010 року = 1,008; січень 2011 року = 1,01; лютий 2011 року - 1,009; березень 2011 року = 1,014; квітень 2011 року = 1,013; травень 2011 року = 1,008; червень 2011 року - 1,004; липень 2011 року - 0,987; серпень 2011 року = 0,996; вересень 2011 року = 1,001; жовтень 2011 року = І; листопад 2011 року = 1.001; грудень 2011 року = 1,002; січень 2012 року - 1,002; лютий 2012 року - 1,002; березень 2012 року = 1,003; квітень 2012 року = 1; травень 2012 року = 0,997; червень 2012 року = 0,997; липень 2012 року = 0,998; серпень 2012 року = 0,997; вересень 2012 року = 1,001; жовтень 2012 року = 1; листопад 2012 року - 0,999; грудень 2012 року - 1,002; січень 2013 року - 1.002; лютий 2013 року = 0,999; березень 2013 року = 1; квітень 2013 року = 1; травень 2013 року = 1,001; червень 2013 року = 1; липень 2013 року - 0,999; серпень 2013 року = 0,993; вересень 2013 року = 1; жовтень 2013 року = 1,004; листопад 2013 року = 1,002; грудень 2013 року = 1,005; січень 2014 року = 1,002; лютий 2014 року = 1,006; березень 2014 року ~ 1,022; квітень 2014 року = 1,033; травень 2014 року = 1,038; червень 2014 року = 1,01; липень 2014 року = 1,004; серпень 2014 року ~ 1,008; вересень 2014 року = 1,029; жовтень 2014 року = 1,024; листопад 2014 року = 1,019; грудень 2014 року = 1,03; січень 2015 року = 1,031; лютий 2015 року = 1,053; березень 2015 року = 1,108; квітень 2015 року = 1,14; травень 2015 року = 1,022; червень 2015 року = 1,004; липень 2015 року = 0,99; серпень 2015 року = 0.992; вересень 2015 року = 1,023; жовтень 2015 року = 0,987; листопад 2015 року - 1,02; грудень 2015 року - 1,007; січень 2016 року = 1,009; лютий 2016 року = 0.996; березень 2016 року - 1,01; квітень 2016 року - 1,035; травень 2016 року = 1,001; червень 2016 року = 0,998; липень 2016 року = 0,999; серпень 2016 року = 0,997; вересень 2016 року = 1,018; жовтень 2016 року = 1,028; листопад 2016 року = 1,018; грудень 2016 року = 1,009; січень 2017 року = 1,011; лютий 2017 року = 1,01; березень 2017 року = 1,018; квітень 2017 року = 1,009; травень 2017 року = 1,013; червень 2017 року = 1,016; липень 2017 року = 1,002; серпень 2017 року = 0,999; вересень 2017 року = 1,02; жовтень 2017 року = 1,012; листопад 2017 року = 1,009; грудень 2017 року = 1,01; січень 2018 року = 1.015.
Наростаючий індекс споживчих цін з січня 2008 року по березень 2018 року становить 353,3%:
1,027 X 1.038 X 1,031 X 1,013 X 1,008 X 0,995 X 0,999 X 1,011 X 1,017 X 1.015 X 1,021 X 1,029 X 1,015 X 1,014 X 1,009 X 1,005 X 1,011 X 0,999 X 0,998 X 1,008 X 1,009 X = 1,011 X 1,009 X 1,018 X 1,019 X 1,009 X 0,997 X 0,994 X 0,996 X 0,998 X 1,012 X 1,029 X 1,005 X 1.003 X 1,008 X 1,01 X 1,009 X 1,014 X 1,013 X 1,008 X 1,004 X 0,987 X 0,996 X 1,001 X 1 X 1,001 XI,002 X 1,002 X 1,002 X 1,003 X 1 X 0.997 X 0,997 X 0,998 X 0,997 X 1,001 X 1 X 0,999 X 1,002 X 1,002 X 0.999 X 1 X 1 X 1,001 X 1 X 0,999 X 0,993 X 1 X 1,004 X 1,002 X 1.005 X 1,002 X 1,006 X 1,022 X 1,033 X 1,038 X 1,01 X 1,004 X 1,008 X 1,029 X 1,024 X 1,019 X 1,03 X 1,031 X 1,053 X 1,108 X 1,14 X1.022 X 1,004 X 0,99 X 0,992 X 1,023 X 0,987 X 1,02 X 1,007 X 1,009 X 0.996 X 1,01 X 1,035 X 1,001 X 0,998 X 0,999 X 0.997 X 1,018 X 1,028 X 1,018 X 1,009 X 1.011 X 1,01 X 1,018 X 1,009 X 1,013 X 1,016 X 1,002 X 0,999 X 1,02 X 1,012 X 1,009 X 1,01 X 1,015 (індекси споживчих цін на місяці за період з лютого 2008 року по січень 2018 року включно) = 3,533 (353,3%).
Відтак, величина приросту індексу споживчих цін становить 253,3 відсотка;
353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (розраховано, згідно з Додатком 1 Порядку № 1078).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у березні 2018 року складав - 1 762,00 гривні.
Відтак, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить 4 463,15 гривні: 1 762,00 гривні (розмір прожиткового мінімуму у березні 2018 року) х 253,30% (величина приросту індексу споживчих цін)і00 = 4 463,15 гривні.
Оскільки розмір грошового забезпечення Позивача в березні 2018 року збільшився на 377,01 гривень, а сума можливої індексації грошового забезпечення Позивача за березень 2018 року становить 4 463,15 гривні, відтак, сума можливої індексації грошового забезпечення перевищує розмір підвищення доходу.
Отже, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, Позивач має право на отримання індексації-різниці з березня 2018 року в сумі 4 086.14 гривень на місяць.
4 463,15 гривні (розмір можливої індексації грошового забезпечення Позивача за березень 2018 року) - 377,01 гривень (розмір збільшення грошового забезпечення Позивача в березні 2018року) - 4 086,14 гривень.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації, розрахованої з урахуванням абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, має виплачуватися у фіксованому розмірі до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
У період з 01.03.2018 по дату виключення Позивача зі списків особового складу військової частини, виплата грошового забезпечення Позивачу проводилась відповідно до постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №; 704, а саме виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, що були визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що Позивач набув право на виплату індексації грошового забезпечення, розрахованої з урахуванням абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, за період з 01.03.2018 по 29.11.2020.
Суд звертає увагу, що нарахування конкретної суми індексації належить до компетенції відповідача, а тому наданий позивачем розрахунок суми індексації не може бути прийнятий до уваги.
Крім того, позовні вимоги в частині «стягнути індексацію грошового забезпечення» не підлягають задоволенню, оскільки станом на час розгляду справи суми індексації за спірний період не є такими, що нараховані. Відтак дана вимога підлягає частковому задоволенню.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у разі порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (Далі - Закон № 2050-ІІІ).
Згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Тобто ст. 2 Закону № 2050-ІІІ прямо передбачає, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьому Законі слід розуміти, зокрема й заробітну плату.
Відповідно до ст. 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Стаття 4 Закону № 2050-ІІІ передбачає, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (Далі - Порядок № 159).
Згідно з абз. 1 п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
З аналізу норм Закону № 2050-ІП та Порядку № 159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
- нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
- доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
- порушення встановлених строків їх виплати - затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців (як з вини гак і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
- зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Використане у ст. 3 Закону № 2050-ПІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 29.03.2023 у справі № 120/9475/21-а, від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 29.10.2020 у справі № 280/729/19, від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20 дійшов наступного висновку: «Крім того, Судова палата вважає, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством».
Таким чином, із вищевикладеного слід дійти висновку, що у випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівнику грошового забезпечення, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, донарахування належних громадянину сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати.
До складу грошового забезпечення, невиплата якого формує підстави для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів, входять суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, як фонд додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713.
Як свідчать матеріали справи, Відповідач в період з 28.02.2018 по 29.11.2020 не проводив нарахування та виплату Позивачу індексації грошового забезпечення.
Згідно з даними про рівень індексу інфляції, оприлюдненого Держстатом, індекс споживчих цін за період невиплати грошового забезпечення з березня 2018 року по вересень 2025 року становить 202%.
З урахуванням того, що ненарахування належних сум індексації грошового забезпечення Позивачу відбулося у зв'язку з неправомірною бездіяльністю Відповідача, тобто з їх вини, а також з урахуванням підвищення індексу інфляції з березня 2018 року по даний час, то ухвалення рішення в частині позовних вимог Позивача щодо зобов'язання Відповідача провести виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 28.02.2018 по 29.11.2020 сприятиме забезпеченню відновлення порушених прав Позивача в повному обсязі, унеможливить їх майбутнє порушення та відповідатиме принципу ефективності, передбаченому ч. 1 ст. 2 КАС України.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Позовну вимогу в цій частині слід задовольнити.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , як правонаступника військової частини НОМЕР_3 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за 28 лютого 2018 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за 28 лютого 2018 року, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) - січень 2008 року.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , як правонаступника військової частини НОМЕР_3 , щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01 березня 2018 року по 29 листопада 2020 року включно.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, у відповідності до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01 березня 2018 року по 29 листопада 2020 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , у відповідності до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 28 лютого 2018 року по 29 листопада 2020 року за весь час затримки виплати, а саме за період з 28 лютого 2018 року по дату фактичної виплати заборгованості з грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 09 грудня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 );
відповідач:
- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 ).
Головуючий суддя Подлісна І.М.