Рішення від 16.12.2025 по справі 420/34102/24

Справа № 420/34102/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України, в якому позивач просить:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року, з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 серпня 2021 року, з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року, на підставі довідок від 30.04.2024 № 11/19980-суд, № 11/19981-суд, № 11/19982-суд, № 11/74-суд, № 11/19983-суд, № 11/19984-суд, про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01 березня 2018 року, 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 17 липня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, підготовлених Адміністрацією Державної прикордонної служби України та направлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 420/18275/23.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 :

- з 01 січня 2018 року на підставі довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 30 квітня 2024 року № 11/19980-суд про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, за станом на 01 березня 2018 року, у відповідності до вимог статей 43,51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

- з 01 лютого 2020 року на підставі довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 30 квітня 2024 року № 11/19981-суд про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, за станом на 01 січня 2020 року, у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- з 01 лютого 2021 року на підставі довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 30 квітня 2024 року № 11/19982-суд про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, за станом на 01 січня 2021 року, у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- з 01 серпня 2021 року на підставі довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 30 квітня 2024 року № 11/74-суд про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, за станом на 17 липня 2021 року, у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів»;

- з 01 лютого 2022 року на підставі довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 30 квітня 2024 року № 11/19983-суд про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, за станом на 01 січня 2022 року, у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 30 квітня 2024 року № 11/19984-суд про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, за станом на 01 січня 2023 року, у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі № 420/18275/23 Адміністрація Держприкордонслужби направила довідки від 30.04.2024 №№ 11/19980-суд, 11/19981-суд, 11/19982-суд, 11/74-суд, 11/19983-суд, 11/19984-суд, про розмір грошового забезпечення для перерахунку призначеної позивачу пенсії' до ГУ ПФУ в Одеській області із супровідним листом від 01.05.2024 №09/27779-24-Вих. З метою реалізації права на перерахунок пенсії, закріпленого статтями 43, 51 та 63 Закону № 2262-ХІІ, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою від 15 липня 2024 року за формою згідно Додатку 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, про здійснення перерахунку призначеної пенсії з 01 січня 2018 року, з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого та з 01 серпня 2021 року, з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виготовлених Адміністрацією Державної прикордонної служби України на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі №420/18275/23 та направлених до ГУ ПФУ в Одеській області із супровідним листом від 01.05.2024 № 09/27779-24-Вих. 03 жовтня 2024 року позивач отримав листа від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області датований 20.08.2024 за реєстраційним №23533-20936/Р-02/8-1500/24, яким відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за період 01 січня 2018 року та поінформував, що у зв'язку із завершенням позивачем навчання у вищому навчальному закладі виплату пенсії припинено 31 грудня 2023 року. Позивач вважає дії відповідача протиправними і такими, що порушують вимоги статей 3,8,9,19,22,24,46,58,124 Конституції України, пенсійне законодавство України, Закон України від 06.09.2012 №5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном.

Ухвалою від 19.11.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії пенсійної справи (або паперові копії електронної пенсійної справи) ОСОБА_1 для долучення до матеріалів справи.

03.12.2024 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві відповідач, зокрема, зазначив, що

03.12.2024 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві відповідач, зокрема, зазначив, що Головне управління призначає/перераховує пенсії лише на підставі документів, які надходять від уповноважених органів, оскільки розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення/перерахунку пенсії до компетенції органів Пенсійного фонду не належить. До Головного управління від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшли довідки про розмір грошового забезпечення позивача. Рішенням Окружного адміністративно суду міста Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, було визнано протиправними та нечинними пункти 1,2 постанови № 103, проте Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку не приймалося, таким чином положення Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого Постановою КМУ від 13.02.2008 року № 45, не були дотримані. Крім того, довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України видані з порушенням вимог цього Порядку, тому відсутні законні підстави для здійснення перерахунку пенсії за довідками про розмір грошового забезпечення. Як результат, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні. Головне управління не порушувало прав позивача, а діяло на підставі і у повній відповідності до вимог чинного законодавства України. Також відповідач зауважив про пропуск позивачем строку звернення до суду з вимогами, що стосуються перерахунку пенсії з 2018 року, пославшись на позицію Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі № 420/18275/23 Адміністрація Держприкордонслужби направила до ГУ ПФУ в Одеській області із супровідним листом від 01.05.2024 №09/27779-24-Вих, довідки від 30.04.2024 року №11/19980-суд, №11/19981-суд, №11/19982-суд, №11/74-суд, №11/19983-суд, №11/19984-суд про розмір грошового забезпечення для перерахунку призначеної позивачу пенсії.

З метою реалізації права на перерахунок пенсії, закріпленого статтями 43,51 та 63 Закону № 2262-ХП, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою від 15 липня 2024 року про здійснення перерахунку призначеної мені пенсії з 01 січня 2018 року, з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого та з 01 серпня 2021 року, з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виготовлених Адміністрацією Державної прикордонної служби України на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі №420/18275/23 та направлених до ГУ ПФУ в Одеській області із супровідним листом від 01.05.2024 № 09/27779-24-Вих.

03 жовтня 2024 року позивач отримав листа від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області датований 20.08.2024 за реєстраційним №23533-20936/Р-02/8-1500/24, яким відповідач відмовив мені у здійсненні перерахунку пенсії за період 01 січня 2018 року та поінформував, що у зв'язку із завершенням позивачем навчання у вищому навчальному закладі виплату пенсії йому припинено 31 грудня 2023 року.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян України з числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в Збройних Силах України, визначені Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХП).

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону № 2262-ХП усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХП «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - закон №2011-ХП) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011 -ХП до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця, грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011 -ХП).

Частина 2 статті 51 Закону №2262-ХП передбачає, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

У свою чергу, частиною 3 ст. 43 Закону № 2262-ХП передбачено, що пенсії військовослужбовцям обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-ХП, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії' підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовців, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Слід зауважити, що відповідно до частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХП перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорії осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорії військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, перед бачених Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

У постанові від 17.12.2019 в адміністративній справі №160/24/19 Верховний Суд зазначив, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 2/84а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), яка набрала законної сили 24.02.2018. З преамбули Постанови № 103 вбачається постановлення останньої на виконання частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

Відповідно до п. 1 Постанови № 103 було визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Пунктом 2 Постанови № 103 визначалось: Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. -100 відсотків суми підвищення пенсії', визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Крій того, пунктом 6 Постанови № 103 були внесенні зміни у пункт 5 і додаток 2 Порядку №45, яким визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, ж посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Так, пункт 5 Порядку №45 викладено в такій редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».

Додаток 2 до Порядку №45 викладено в новій редакції, в якій довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, не містить таких складових грошового забезпечення, ж щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, всупереч вимог ст. 63 Закону №2262-ХІІ, Постановою №103 було обмежено складові грошового забезпечення, які підлягали врахуванню при перерахунку пенсії, та запроваджено відтермінування та поетапність здійснення перерахунку пенсій.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 45, в редакції зі змінами, внесеними Постановою № 103, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідно до п. 5 Порядку №45, в редакції Постанови №103, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення й посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Аналіз зазначених норм дає підстави до висновку, що вказаний пункт 5 Порядку № 45, в редакції зі змінами внесеними Постановою № 103, спрямований на визначення видів грошового забезпечення, які враховуються для перерахунку пенсії, що не узгоджується із Законом № 2262-ХП, оскільки вказані питання є прерогативою Верховної Ради України, але не Кабінету Міністрів України.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 (адміністративне провадження №К/9901/10882/19), зазначивши: «Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про те, що вказана норма регулює лише питання розрахунку розміру пенсій за вислугу років, що призначаються вперше, є безпідставними. Адже призначення пенсій врегульовано наступним розділом VI Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тоді ж стаття 43 міститься в розділі щодо обчислення розміру пенсії.

Отже, безпосередній словесний, логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений статтею 63 Закону № 2262-ХП. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею.

При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону, та має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру вже призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту процитованого Закону.

Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовної, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону №2262-ХП, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Абзац 3 статті Закону України № 2262-ХП містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) незаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону».

Закон № 2262-ХП передбачає, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій, є однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців.

Про це зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 03.05.2015 у справі № 1-9/2015 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Конституційний Суд у вказаному рішенні наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсій, визначаються виключно законами України.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення шляхом запровадження правил, що не засновані на Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не узгоджується з його спрямуванням на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

У той самий час, стаття 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не містить положень, які б давали підстави не враховувати для перерахунку пенсії додаткові види грошового забезпечення, що отримував позивач.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1,2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, що обмежували складові грошового забезпечення, в частині яких проводиться перерахунок пенсії та яким була затверджена форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, без відображення в ній додаткових видів грошового забезпечення. 05 березня 2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

12.11.2019 постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі № 826/3858/18 залишено без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Таким чином 05 березня 2019 року набрало законної сили Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, у зв'язку з чим норма, що обмежувала складові грошового забезпечення, які враховуються при перерахунку пенсії, перестала діяти як така, що нечинна.

Щодо необхідності врахування додаткових видів грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсій, призначених згідно Закону № 2262-ХП варто врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 09.062022 у справі № 520/2098/19, зокрема: «...Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1,2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (ПЗ/9901/14У20).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є юни чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (закони, так підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХП (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду не погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в разі коли спеціальним Законом № 2262-ХП передбачено право, форми і виш пенсійного забезпечення, але не унормовано розміру й видів складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для такого перерахунку до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідним категоріям військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для уповноваженого органу обов'язку вчиняти дії, спрямовані на видачу довідки для проведення перерахунку пенсії.

Щодо виплати перерахованої пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року у розмірі 100 % суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.09.2022 у справі № 580/3993/19, а саме: « 21. Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вишу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1,2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили. Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19). Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а. У вказаній справі суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1,2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані щ норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин. Така правова позиція була в черговий раз підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19.

На підставі вищезазначеного суд вважає, що відповідач має здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії з 01 січня 2018 року на підставі довідки від 30.04.2024 № 11/19980-суд про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року, що враховується для перерахунку пенсії, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з урахуванням у складі грошового забезпечення для перерахунку пенсії' додаткових видів грошового забезпечення та із розрахунку 100 % виплати підвищення пенсії.

У постанові від 02.08.2022 в адміністративній справі № 440/6017/21 Верховний Суд висловив правову позицію та дійшов таких висновків: «(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі ж розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; (2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-ІХ, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для них визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). (3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-УІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.».

Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 календарного року, у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01 лютого 2020 року у відповідності до ст.ст. 43, 51 та 63 Закону №2262-ХІІ, відповідно до довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 30.04.2024 № 11/19981-суд про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01 січня 2020 року, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

17 вересня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України №912-ІХ «Про розвідку». Частиною З статті 42 цього закону, яка відповідно до абзацу 2 п.1 Прикінцевих та перехідних положень закону набрала чинності з 01 січня 2021 року, визначено:

«Посадові оклади співробітників розвідувальних органів встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, встановлених Кабінетом Міністрів України для відповідних посад державної служби та посад штатних категорій працівників у центральних органах виконавчої влади зі спеціальним статусом, посад військовослужбовців Збройних Сил України із коефіцієнтом: для співробітників кадрового складу -1,8; для співробітників, які не належать до кадрового складу -1,4.»

На виконання вимог Закону України від 17.09.2020 №912-ІХ «Про розвідку» Кабінет Міністрів України постановою від 14.07.2021 № 729 вніс зміни до Постанови № 704, зокрема, щодо встановлення посадових окладів військовослужбовців розвідувальних органів відповідно до розмірів посадових окладів, установлених цією постановою для відповідних посад військовослужбовців Збройних Сил (додаток 2), із коефіцієнтом 1,8 - для військовослужбовців кадрового складу, та 1,4 - для військовослужбовців, які не належать до кадрового складу; а надбавки за вислугу років - в розмірі 3 відсотків посадового окладу за кожний календарний рік вислуги років, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Таким чином, у відповідності до ст.ст. 43, 63 Закону № 2262-ХП та через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та набранням чинності з 01 січня 2021 року частиною 3 ст. 42 Закону України «Про розвідку» у позивача виникло право вимоги перерахунку пенсії з 01 лютого 2021 року відповідно до довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 30.04.2024 № 11/19982-суд про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 1 січня 2021 року, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік) та із застосуванням коефіцієнта, встановленого ч. 3 ст. 42 Закону України «Про розвідку», для визначення розміру посадового окладу.

Після цього, посилаючись на вимоги частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Постановою від 23.02.2022 № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів». Кабінет Міністрів України, зокрема, постановив: « 1. Перерахувати з 1 серпня 2021 р. пенсії, призначені за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), особам із числа військовослужбовців розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової служби) виходячи з визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017р, П 77, ст. 2374) розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами військовослужбовців з урахуванням: посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років - у розмірах, установлених на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. №729 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. 1№704» (Офіційний вісник України, 2021 р, п. 58, ст. 3610) (далі - дата виникнення права на перерахунок пенсії) за відповідною (прирівняною) посадою та відповідним військовим званням; надбавок за почесне звання “заслужений»/“народний», службу в умовах режимних обмежень та спортивні звання, доплат за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук)/доктора наук, вчене звання, інших щомісячних надбавок і доплат, що мають постійний характер і були фактично встановлені особі, -у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на дату виникнення права на перерахунок пенсії; надбавки за особливості проходження служби, тримісячної премії, що мають постійний характер, - у середніх розмірах виходячи із фактично виплачених сум за липень 2021 р. починаючи з дати виникнення права на перерахунок пенсії (з розрахунку за місяць) за відповідною посадою (посадами) в тому державному органі, з якого особа звільнилася у зв'язку з виходом на пенсію. 4. Пенсійному фонду України в одноденний строк після набрання чинності цією постановою повідомити своїм головним управлінням в областях, м. Києві про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, за формою згідно з додатком 1і подання їх у п'ятиденний строк Міністерству оборони. Службі зовнішньої розвідки та Адміністрації Державної прикордонної служби. На підставі отриманих списків Міністерство оборони, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Державної прикордонної служби, з яких особи були звільнені із служби, готують довідки про розмір грошового забезпечення, яке буде враховуватися під час перерахунку пенсій, щодо кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатком 2 (для осіб, пенсії яких перераховуються відповідно до пункту 1 цієї постанови) і додатком З (для осіб, пенсії яких перераховуються відповідно до пункту 2 цієї постанови) та в місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Міністерству соціальної політики разом із Пенсійним фондом України забезпечити проведення перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою.»

Таким чином, у відповідності до положень ст.ст. 43, 51 і 63 Закону № 2262-ХП та Постанови № 144 у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01 серпня 2021 року відповідно до довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 30.04.2024 № 11/74 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 17 липня 2021 року, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік) та із застосуванням коефіцієнта, встановленого ч. 3 ст. 42 Закону України «Про розвідку», для визначення розміру посадового окладу. Але відповідач так і не здійснив перерахунку призначеної позивачу пенсії.

Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року у відповідності до положень ст.ст. 43,51 і 63 Закону № 2262-ХП у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року відповідно до довідок Адміністрації Держприкордонслужби від 30.04.2024 №№ 11/19983-суд та 11/19984-суд про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01 січня 2022 року та станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням оновлених даних про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (через його збільшення на відповідний рік) та із застосуванням коефіцієнта, встановленого ч. 3 ст. 42 Закону України «Про розвідку», для визначення розміру посадового окладу.

У постанові від 17.12.2019 №Пз/9901/20/19 (справа №160/8324/19) Верховний Суд зазначив, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 тау постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України, перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової мі лінії, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони. Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших можливостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно- правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян ж під час проходження служби, так і після її закінчення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (Заява №29979/04) зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізуючи ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Таким чином, позивач, отримуючи пенсію відповідно до закону №2262-ХИ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.

Стосовно строку звернення до суду з даними вимогами суд зауважує, що обов'язок перерахунку пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення виник у відповідача лише після отримання ГУ ПФУ в Одеській області нової довідки від 23.11.2021 №11/6825.

Крім того, відповідно до наведеної вище ч.3 ст.51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Тому позивач має право на перерахунок його пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення з дати виникнення на нього права без обмеження строком.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 7267,20 грн (1211,20 грн * 6 вимог), і ці витрати суд покладає на відповідача згідно ч. 1 ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385), третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України (адреса: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 00034039) - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року, з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 серпня 2021 року, з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року, на підставі довідок від 30.04.2024 року № 11/19980-суд, № 11/19981-суд, № 11/19982-суд, № 11/74-суд, № 11/19983-суд, № 11/19984-суд, про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01 березня 2018 року, 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 17 липня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, підготовлених Адміністрацією Державної прикордонної служби України та направлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року у справі № 420/18275/23.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 :

- з 01 січня 2018 року на підставі довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 30 квітня 2024 року № 11/19980-суд про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01 березня 2018 року, у відповідності до вимог статей 43,51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;

- з 01 лютого 2020 року на підставі довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 30 квітня 2024 року № 11/19981-суд про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01 січня 2020 року, у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- з 01 лютого 2021 року на підставі довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 30 квітня 2024 року № 11/19982-суд про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01 січня 2021 року, у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- з 01 серпня 2021 року на підставі довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 30 квітня 2024 року № 11/74-суд про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 17 липня 2021 року, у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів»;

- з 01 лютого 2022 року на підставі довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 30 квітня 2024 року № 11/19983-суд про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01 січня 2022 року, у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 30 квітня 2024 року № 11/19984-суд про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01 січня 2023 року, у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів

Попередній документ
132698091
Наступний документ
132698093
Інформація про рішення:
№ рішення: 132698092
№ справи: 420/34102/24
Дата рішення: 16.12.2025
Дата публікації: 22.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.12.2025)
Дата надходження: 01.11.2024
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії