17 грудня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/11668/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду у справі за адміністративним позовом адвоката Тонконога Володимира Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся адвокат Тонконог Володимир Вікторович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м.Києві), в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення:
-від 28.04.2021 № 112227-2409-2615 щодо нарахування суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб (18010700) в розмірі 108068,05 грн за податковий період 2021 рік;
- від 28.04.2021 № 112226-2409-2615 щодо нарахування суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб (18010700) в розмірі 108498,10 грн за податковий період 2021 рік.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 серпня 2022 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху до для усунення недоліків позовної заяви.
04.10.2022 представником позивача до Окружного адміністративного суду м. Києва подана заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що позивач дізнався про наявність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 28.04.2021 лише 31.09.2021, що підтверджується інформацією (скриншот) з електронного кабінету платника.
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 адміністративну справу прийнято до провадження та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Питання поновлення строку звернення до суду залишено відкритим.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статті 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до статті 102 Податкового кодексу України строк давності становить 1095 днів.
За змістом статті 102 Податкового кодексу України вищевказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов'язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.
У цій справі позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення, а тому питання строку звернення до адміністративного суду з цим позовом врегульовано положенням частини другої статті 122 КАС України, якою встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду.
Аналіз приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 КАС України вказує на те, що при оскарженні податкового повідомлення-рішення необхідно застосовувати такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Вказана позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду від 11.10.2019, викладеною у справі № 640/20468/18, та від 16.12.2020 у справі № 520/3902/2020.
Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Отже, платник податків може звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Суду як джерело права.
При визначенні місця рішень Європейського суду з прав людини в системі джерел вбачається доцільним підтримати загальновизнаний підхід стосовно того, що за своєю правовою природою рішення Європейського суду з прав людини є актами тлумачення Конвенції, а отже, як і прямі норми Конвенції та протоколів до неї, мають переважне застосування, порівняно із нормами національного законодавства, відповідно до положень частини другої статті 3 КАС України.
У рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
Отже, як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Питання правової визначеності й передбачуваності є невід'ємною складовою верховенства права. У державі, яка керується принципом верховенства права, громадяни виправдано очікують, що вони можуть покладатися на попередні судові рішення в подібних справах, і таким чином можуть передбачати юридичні наслідки своїх дій чи бездіяльності.
Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
На підтвердження надіслання та вручення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень рішень, ГУ ДПС в м.Києві повідомлено, що податкові повідомлення - рішення із розрахунками податкового зобов'язання були направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу АДРЕСА_1 (номер поштового відстеження - 0100192518606) та відповідно до відмітки Укрпошти було повернуто за зворотною адресою 17.07.2021 (причина невручення - за закінченням терміну зберігання).
В свою чергу, позивачем на підтвердження обставин отримання 31.09.2021 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень надана інформація з особистого кабінету платника.
Суд враховує, що позивачу відповідачем не було вручені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що свідчить про відсутність у нього об'єктивної можливості знати про прийняті рішення та своєчасно подати позов.
З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження вручення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з метою додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує позивачу право на справедливий суд шляхом визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 161, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та поновити строк звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Захарова