17 грудня 2025 рокум. Ужгород№ 260/9172/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
13 листопада 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яким просить суд: “1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у невнесенні відомостей про надану мені відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (“Оберіг»). 2. Зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (“Оберіг») відомості про наявність у мене відстрочки, виданої відповідно до довідки №3259 від 30.09.2025 року та забезпечити її відображення в електронному кабінеті “Резерв+». 3. Зобов'язати відповідача повідомити мене письмово про виконання рішення суду та надіслати копію відповідного витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (“Оберіг»). 4. Стягнути з відповідача судові витрати.».
14 листопада 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказує, що згідно з Довідкою відповідача № 3259 від 30 вересня 2025 року позивачу надано відстрочку від призову під час мобілізації на особливий період. В свою чергу, позивач вказує, що в застосунку «Резерв+» не відображена інформація про надану позивачу відстрочку від призову, у зв'язку із чим звернувся до відповідача із відповідною заявою про внесення відомостей про надану позивачу відстрочку від призову до системи «Резерв +» та до системи «Оберіг», однак відповідачем не було надано відповіді на вказану заяву та не вчинено дій щодо внесення відомостей про наявну у нього відстрочку від призову під час мобілізації на особливий період Не погоджуючись з такою бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, останній звернувся до суду із даним позовом.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначив, що позивач із мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») запису про себе до ІНФОРМАЦІЯ_1 не звертався. Окрім того, вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не наділений повноваженнями з «автоматичної зміни дати про закінчення відстрочки засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 вересня 2025 року за № 3259, ОСОБА_1 було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 частини 1 пункту 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (а.с. 4).
06 листопада 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про внесення відомостей про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 частини 1 пункту 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ до системи «Резерв + (а.с. 6).
Однак відповідачем не було надано відповіді на вказану заяву та не вчинено дій щодо внесення відомостей про наявну у позивача відстрочку від призову під час мобілізації на особливий період.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 р. (далі - Закон України № 3543-ХІІ).
У статті 1 Закону України №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до статті 4 частини 8 Закону України № 3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України Про військовий обов'язок і військову службу №2232-ХІІ від 25.03.1992 р. (далі - Закон України №2232-ХІІ).
Згідно із статтею 1 частиною 10 Закону України № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Статтею 38 пунктом 11 Закону України № 2232-XII визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Аналогічні норми містяться і в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (далі Порядок № 1487).
Відповідно до підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Пунктом 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством та проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16 березня 2016 року № 1951-VIII (далі Закон України № 1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Положеннями статті 2 частини 1 пункту 1 Закону України № 1951-VIII визначено, що основними завданнями Реєстру є зокрема, ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Відповідно до статті 3 Закону України № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.
Відповідно до статті 5 частини 8 Закону України № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно із статтею 5 частиною 9 Закону № 1951-VIII органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до статті 9 частини 1 пункту 2 Закону України № 1951-VIII призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Статтею 14 частиною 1 Закону України № 1951-VIII встановлено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Відповідно до статті 14 частини 3 Закону України № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
У той же час, відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним.
Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Пунктом 7 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі - QR-код військово-облікового документа).
Строк дії військово-облікового документа в електронній формі становить не більше одного року з дати його формування та не може перевищувати строк дії відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів.
У разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв'язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Так, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
Судом встановлено, що відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 вересня 2025 року за № 3259, ОСОБА_1 було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 частини 1 пункту 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (а.с. 4).
Факт наявності у позивача відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 частини 1 пункту 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідачем не заперечується.
З витягу з мобільного застосунку позивача "Резерв+" станом на 07 листопада 2025 року вбачається відмітка "Тип відстрочки - " (а.с. 5).
06 листопада 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про внесення відомостей про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 частини 1 пункту 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ до системи «Резерв + (а.с. 6).
Однак відповідачем не було надано відповіді на вказану заяву та не вчинено дій щодо внесення відомостей про наявну у позивача відстрочку від призову під час мобілізації на особливий період.
У свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення з питань внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації щодо наявної у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатами розгляду якої відповідачу необхідно прийняти відповідне рішення.
Відповідно до статті 245 частини 2 пункту 10 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд зауважує, що чинним законодавством не визначено чіткі умови для прийняття відповідного рішення відповідачем за наслідками розгляду відповідної заяви позивача, а тому суд не може підміняти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру або відмовити у внесенні таких змін.
Водночас, вимоги позивача про зобов'язання відповідача внести відомості про наявність у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 частини 1 пункту 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки відповідач не ухвалював жодного рішення, яке віднесено до його компетенції, відповідно суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження відповідача.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі не виконання відповідачем при розгляді заяви позивача власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде зобов'язання розглянути та прийняти рішення по суті відносно позивача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відомостей про наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 частини 1 пункту 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, з урахуванням висновків суду.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повідомити позивача письмово про виконання рішення суду та надіслати копію відповідного витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (“Оберіг») необхідно відмовити, як передчасних.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 06 листопада 2025 року про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 частини 1 пункту 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути та прийняти рішення по суті за заявою ОСОБА_1 від 06 листопада 2025 року щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про наявність відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 частини 1 пункту 3 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ
У задоволенні позову у частині інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко