Ухвала від 15.12.2025 по справі 200/9630/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 грудня 2025 року Справа №200/9630/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 04.12.2025 № 37899/04-16;

зобов'язати ГУ ПФУ провести нарахування ОСОБА_1 недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.07.207 по 30.06.2019;

зобов'язати ГУ ПФУ оформити та виплатити недоотриману пенсію, як спадкоємцю.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 2 позовних вимоги немайнового характеру, при цьому вимога зобов'язального характеру є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2025 року 3 028,00 грн., за подання даного адміністративного позову розмір судового збору складає 1211,20 грн.

Водночас, відповідно ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, оскільки позивач звернувся до суду в електронній формі, то розмір судового збору має складати - 968,96 грн. за одну позовну вимогу немайнового характеру (суд враховує що в даному випадку вимоги зобов'язального характеру є похідними).

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом доказів сплати судового збору не надано, та в порушення вимог ч. ст. 161 КАС України посилання на відомості що позивач має пільги зі сплати судового збору відсутні.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення вказаної норми позивачем в позовній заяві не зазначено код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

Крім вказаного, судом встановлено, позовна заява подана від імені ОСОБА_1 , однак до матеріалів позову не долучено копії паспорту позивача, що позбавляє можливості суд визначитись чи наділений позивач правом адміністративної процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року №5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку належним доказом наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.

З огляду на вказане, суд зазначає, що позивачу необхідно надати документи, що посвідчують особу, а також ті, що підтверджують зареєстроване місце проживання. Ця вимога суду не може вважатися формальною, оскільки в майбутньому може вплинути на хід виконання судового рішення у справі.

Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач у позовній заяві зазначила, що є спадкоємицею ОСОБА_2 та має право на виплату відповідачем недоотриманої пенсії.

Однак, суд зауважує, що в порушення вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем не долучено до позовної заяви доказів вищевказаних обставин, а саме про факт спадкових відносин стосовно предмету спору у даній справі.

Одночасно, судом встановлено, що даний позов сформовано та подано через систему «Електронний суд».

Частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частин 7, 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до розділу 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) затверджено 17.08.2021 №1845/0/15-21, учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У порушення наведених норм позивачем не додано доказів того, що відповідач має зареєстрований кабінет та йому була направлена копія даної позовної заяви з додатками через підсистему "Електронний кабінет", або доказів направлення вищевказаних документів в паперовому вигляді за допомогою засобів поштового зв'язку.

Суд не може прийняти вказаний скріншот, в якому міститься повідомлення про направлення адміністративного позову, як доказ направлення копії позовної заяви відповідачу, оскільки з нього неможливо встановити зміст направленого повідомлення з переліком доданих до нього документів, одночасно суд наголошує, що такий спосіб надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів не передбачений процесуальним законодавством.

Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору у визначеному судом розмірі за вимоги немайнового характеру або докази про підстави для звільнення від його сплати, уточненої позовної із зазначенням ЄДРПОУ відповідача, доказів в обґрунтування позовних вимог, копії паспорта та доказів направлення позовної заяви та доданих документів відповідачу.

Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду документ про сплату судового збору у визначеному судом розмірі за вимоги немайнового характеру або докази про підстави для звільнення від його сплати, уточненої позовної із зазначенням ЄДРПОУ відповідача, доказів в обґрунтування позовних вимог стосовно факту спадкових відносин стосовно предмету спору у даній справі, копії паспорта позивача та доказів направлення позовної заяви та доданих документів відповідачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Повідомити позивачу, що вищевказані документи можуть бути подані до суду шляхом направлення їх через підсистему "Електронний суд".

Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Буряк

Попередній документ
132696162
Наступний документ
132696164
Інформація про рішення:
№ рішення: 132696163
№ справи: 200/9630/25
Дата рішення: 15.12.2025
Дата публікації: 22.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.01.2026)
Дата надходження: 08.12.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання виплатити недоотриману пенсію
Учасники справи:
суддя-доповідач:
БУРЯК І В
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
позивач (заявник):
Бобрик Людмила Анатоліївна