17 грудня 2025 рокуСправа №160/2557/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, відповідача-2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, відповідача-2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 14.01.2025 року № 047050030028 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, згідно ст. ст. 26, 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» після досягнення позивачем віку 54 років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 05.06.1992 року по 01.08.1992 року, коли позивач працював апаратником-гідрометалургом, з 08.02.1994 року по 15.01.2003 року, коли позивач працював електрогазозварником, з 16.01.2003 року по 30.06.2003 року, коли позивач працював майстром у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» у розмірі повних 06 років 4 місяців, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до п. 1) ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», після досягнення позивачем віку 54 років з 02.01.2025 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивач після досягнення 54 років 06.01.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №047050030028 від 14.01.2025 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, та зазначено про те, що пільговий стаж за Списком №1 за період з 05.06.1992 р. по 30.06.2003 р. складає 5 років 9 місяців 27 днів. Позивач вважає вказане рішення протиправним з огляду на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а отже він має право на зарахування вищезазначеного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1, а також зазначає, що пільгові періоди роботи зазначені у трудовій книжці додатково підтверджуються довідками. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача-1, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 04 лютого 2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано представниками відповідачів-1 та 2 - 07.02.2025 року, про що в матеріалах справи містяться довідки про доставку електронних листів.
Правом подання відзиву на позовну заяву в установлений термін відповідачі не скористалися.
Частиною першою статті 261 КАС України визначені особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи обставини ненадання відповідачами відзивів у встановлений строк (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі), суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витяг з електронної бази Пенсійного фонду ІКІС ПФУ: виписку із розрахунком загального страхового стажу та пільгового стажу ОСОБА_1 (форма РС-право) станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком від 06 січня 2025 року.
Копію ухвали про витребування доказів отримано представниками відповідачів-1 та 2 - 03.09.2025 року, про що в матеріалах справи містяться довідки про доставку електронних листів.
10 вересня 2025 року від представника відповідача-2, через підсистему «Електронний суд» до суду, надійшло клопотання в якому останній просив долучити до матеріалів справи витребувані судом докази.
22 вересня 2025 року від представника відповідача-2, через підсистему «Електронний суд» до суду, надійшло клопотання в якому останній просив долучити до матеріалів справи додаткові докази.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.01.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року.
У зв'язку з впровадженням екстериторіальності заяву було направлено для опрацювання до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та розглянуто ним.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №047050030028 від 14.01.2025 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року.
Рішення мотивоване тим, що згідно з п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Вік заявника 54 роки 0 місяців 5 днів. Страховий стаж особи становить 38 років 1 місяць 10 днів. Пільговий стаж особи (за Списком № 1) становить 5 років 9 місяців 27 днів. Пільговий стаж особи (за Списком № 2) становить 0 років 1 місяць 14 днів. Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження шкідливих умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня, встановленого для даного виробництва. Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків. Відсутність чи не підтвердження хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. За доданими документами до пільгового стажу зараховано всі періоди. Отже, відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 та до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній необхідний пільговий стаж.
Не погоджуючись з відмовою відповідачів у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та не зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з п. «б» ст.13 Закону №1788 працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з п.2 ч.2 ст.114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
При цьому, працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Статтю 62 Закону № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно із записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , позивач у спірні періоди з 05.06.1992 року по 01.08.1992 року, з 08.02.1994 року по 15.01.2003 року, з 16.01.2003 року по 30.06.2003 року працював (записи №№ 1-2, 5-6, 8-9, 11) (далі мовою оригіналу - рос.):
- 05.06.1992 принят в цех №3 аппартчиком-гидрометаллургом по 4 разряду на период прохождения производственной практики в Вольногорский государственный горно-металлургический комбинат (Пр. №632 от 05.06.1992) (запис № 1);
- 01.08.1992 уволен в связи с окончанием производственной практики (Пр. №631 от 19.08.1992) (запис № 2);
- 08.02.1994 принят в управление «Мехремонт» электрогазосварщиком участка доводки Обогатительной Фабрики в Вольногорский государственный горно-металлургический комбинат по 4 разряду (Пр. №65 от 08.02.1994) (запис № 4);
- 01.07.1994 переведен там же электрогазосварщиком в Руднике по 5 разряду (Пр. №143к от 25.07.1994) (запис № 5);
- 03.05.1995 уволен по ст. 38 КЗоТ Украины (собственное желание) (Пр. №360 от 04.05.1995) (запис № 6);
- 03.09.1997 принят в управление «Мехремонт» электрогазосварщиком участка доводки Обогатительной Фабрики по 5 разряду (Пр. №464 от 03.09.1997) (запис № 7);
- 01.10.1997 переведен там же мастером по сварке и резке металла (Пр. №133к от 22.09.1997) (запис № 8);
- 01.07.2003 переведен в специализированное управление ремонта и монтажа инженером по сварке ведущим (Пр. №190к от 31.07.2003) (запис № 9);
- 01.01.2009 переведен в ремонтно-монтажное управление инженером по сварке ведущим производственно-технологического отдела (Пр. №332к от 26.12.2008) (запис № 11).
Крім того, в матеріалах справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів у ній, №348 від 12.08.2024 року, видана ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», відповідно до якої позивач працював повний робочий день у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс»:
- за період з 05.06.1992 р. по 01.08.1992 р., виконував роботи по веденню процесу вилуговування придатних продуктів з відходів виробництва цеху №3 за професією «апаратник-гідрометалург», що передбачена Списком 1 розділ ХХІІ підрозділ 1, код КП - 12201000-1754б, підстава постанова КМ СРСР № 10 від 26.01.1991 р. За період з 05.06.1992 р. по 01.08.1992 р. - 01 місяць 26 днів. Також зазначено, що робітники постійно зайняті на роботах з радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці понад 10 мілікюрі радію-226 або еквівалентною за радіо токсичністю кількістю радіоактивних речовин, а також ремонт устаткування в цих умовах. Додаткові відомості: Наказ про атестацію робочих місць №147 від 17.04.1997 р., погоджено з Головним Держекспертом області з умов праці №14/1-42 від 23.04.1997 р.;
- за період з 08.02.1994 р. по 10.03.1994 р., виконував роботи по зварюванню складних деталей дільниці доведення збагачувальної фабрики управління «Мехремонт» за професією «електрогазозварник», що передбачена Списком 1 розділ ХХІІ підрозділ 1, код КП - 12201000-1754б, підстава постанова КМ СРСР № 10 від 26.01.1991 р. За період з 08.02.1994 р. по 10.03.1994 р. - 01 місяць 02 дні. Також зазначено, що робітники постійно зайняті на роботах з радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці понад 10 мілікюрі радію-226 або еквівалентною за радіо токсичністю кількістю радіоактивних речовин, а також ремонт устаткування в цих умовах. Додаткові відомості: Наказ про атестацію робочих місць №147 від 17.04.1997 р., погоджено з Головним Держекспертом області з умов праці №14/1-42 від 23.04.1997 р.;
- за період з 11.03.1994 р. по 30.06.1994 р., виконував роботи по зварюванню складних деталей дільниці доведення збагачувальної фабрики управління «Мехремонт» за професією «електрогазозварник», що передбачена Списком 1 розділ ХХІІ підрозділ 1, код КП - 12201000-1754б, підстава постанова КМУ № 162 від 11.03.1994 р. За період з 11.03.1994 р. по 30.06.1994 р - 03 місяці 19 днів. Також зазначено, що робітники постійно зайняті на роботах з радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці понад 10 мілікюрі радію-226 або еквівалентною за радіо токсичністю кількістю радіоактивних речовин, а також ремонт устаткування в цих умовах. Додаткові відомості: Наказ про атестацію робочих місць №147 від 17.04.1997 р., погоджено з Головним Держекспертом області з умов праці №14/1-42 від 23.04.1997 р.;
- за період з 01.07.1994 р. по 03.05.1995 р., виконував роботи на різанні і ручному зварюванні напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів у кар'єрі рудника управління «Мехремонт» за професією «електрогазозварник», що передбачена Списком 2 розділ ХХХІІІ, код КП - 23200000-19756, підстава постанова КМУ №162 від 11.03.1994 р. За період з 01.07.1994 р. по 03.05.1995 р. - 10 місяців 02 дні. Також зазначено, що робітники постійно зайняті на роботах з радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці понад 10 мілікюрі радію-226 або еквівалентною за радіо токсичністю кількістю радіоактивних речовин, а також ремонт устаткування в цих умовах. Додаткові відомості: Накази про атестацію робочих місць: №33 від 25.01.1995 р., погоджено з Головним Держекспертом області з умов праці;
- за період з 03.09.1997 р. по 30.09.1997 р., виконував роботи по зварюванню складних деталей дільниці доведення збагачувальної фабрики управління «Мехремонт» за професією «електрогазозварник», що передбачена Списком 1 розділ ХХІІ підрозділ 1, код КП - 12201000-1754б, підстава постанова КМУ № 162 від 11.03.1994 р. За період з 03.09.1997 р. по 30.09.1997 р. - 28 днів. Також зазначено, що робітники постійно зайняті на роботах з радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці понад 10 мілікюрі радію-226 або еквівалентною за радіо токсичністю кількістю радіоактивних речовин, а також ремонт устаткування в цих умовах. Додаткові відомості: Наказ про атестацію робочих місць №147 від 17.04.1997 р., погоджено з Головним Держекспертом області з умов праці №14/1-42 від 23.04.1997 р.;
- за період з 01.10.1997 р. по 15.01.2003 р., виконував роботи з організації виконання робіт із зварювання та різці металу дільниці доведення збагачувальної фабрики управління «Мехремонт» за професією «майстер», що передбачена Списком 1 розділ ХХІІ підрозділ 1, код КП - 12201000-1754б, підстава постанова КМУ № 162 від 11.03.1994 р. За період з 01.10.1997 р. по 15.01.2003 р. - 05 років 03 місяці 14 днів. Також зазначено, що робітники постійно зайняті на роботах з радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці понад 10 мілікюрі радію-226 або еквівалентною за радіо токсичністю кількістю радіоактивних речовин, а також ремонт устаткування в цих умовах. Додаткові відомості: Накази про атестацію робочих місць №147 від 17.04.1997 р., №127 від 04.03.2002 р., погоджено з Головним Держекспертом області з умов праці №14/1-42 від 23.04.1997 р., №003/07-1-68 від 13.03.2002 р.;
- за період з 16.01.2003 р. по 30.06.2003 р., виконував роботи з організації виконання робіт із зварювання та різці металу дільниці доведення збагачувальної фабрики управління «Мехремонт» за професією «майстер», що передбачена Списком 1 розділ ХХІІ підрозділ 1, код КП - 22.1-1б, підстава постанова КМУ № 36 від 16.01.2003 р. За період з 16.01.2003 р. по 30.06.2003 р. - 05 місяців 14 днів. Також зазначено, що робітники постійно зайняті на роботах з радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці понад 10 мілікюрі радію-226 або еквівалентною за радіо токсичністю кількістю радіоактивних речовин, а також ремонт устаткування в цих умовах. Додаткові відомості: Накази про атестацію робочих місць №127 від 04.03.2002 р., №194 від 14.04.2003 р., погоджено з Головним Держекспертом області з умов праці №003/07-1-68 від 13.03.2002 р., 003/07-1-86 від 16.04.2003 р.
Виключені періоди: відпустки без збереження заробітної плати: 15.08-15.09.1994, нак. 163к; 16.09-15.10.1994, нак. 178к; 15.02-13.03.1995, нак. 39к; 15.03-10.04.1995, нак. 53к; 26.03.2003, нак. 79к.
Згідно із довідкою №349 від 12.08.2024 року, видана ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», відповідно до якої позивач дійсно працював у філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС» та його трудовий стаж становить:
- 05.06.1992 р. прийнятий в цех № 3 апаратником-гідрометалургом, нак. 632 від 05.06.1992 р.
- 01.08.1992 р. звільнений в зв'язку із закінченням виробничої практики, нак. 631 від 19.08.1992 р.
- 08.02.1994 р. прийнятий в управління «Мехремонт» електрогазозварником дільниці доведення збагачувальної фабрики, нак. 65 від 08.02.1994 р.
- 03.05.1995 р. звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, нак. 360 від 04.05.1995 р.
- 03.09.1997 р. прийнятий в управління «Мехремонт» електрогазозварником дільниці доведення збагачувальної фабрики, нак. 464 від 03.09.1997 р.
- 11.10.2014 р. звільнений у зв'язку з переведенням у філію «Вільногірський ГМК» ДП «ОГХК», п. 5 ст. 36 КЗпП України, нак. 519п від 15.10.2014 р.
Тобто, вказана професія, за якою працював позивач, віднесена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який у спірні періоди був затверджений Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 та Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.
Отже, позивач у спірні періоди виконував роботи, які дають право на призначення йому пенсії на пільгових умовах.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з п.4 Порядку №442 та п.1.5 п.1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Пунктами 8, 9 Порядку №442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз наведених норм права дають підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списках №1,2 а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Аналіз зазначених приписів свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списків №1 та №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списками №1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №1, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Суд констатує, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.02.2020р. по справі №520/15025/16-а.
Окрім того, суд зазначає, що згідно з підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Відтак, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідачі наділені правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності.
Судом встановлено, що пенсійним органом при розгляді заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, не було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 08.02.1994 року по 30.06.1994 року, а також період роботи за Списком №2 з 01.07.1994 року по 14.08.1994 року, з 16.10.1995 року по 24.01.1995 року, що підтверджується витягами з електронної бази Пенсійного фонду ІКІС ПФУ, зокрема виписками із розрахунком загального страхового стажу та пільгового стажу позивача (форма РС-право) станом на 14.01.2025 року та станом на 10.09.2025 року. Натомість судом встановлено, що органами ПФУ зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1, позивача наступні періоди: з 05.06.1992 року по 01.08.1992 року, з 03.09.1997 року по 30.09.1997 року, з 01.10.1997 року 25.03.2003 року та з 27.03.2003 року по 30.06.2003 року, що підтверджується витягами з електронної бази Пенсійного фонду ІКІС ПФУ, зокрема виписками із розрахунком загального страхового стажу та пільгового стажу позивача (форма РС-право) станом на 14.01.2025 року та станом на 10.09.2025 року.
В свою чергу, згідно даних довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів у ній, №348 від 12.08.2024 року, виданої ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», період роботи позивача з 01.07.1994 року по 03.05.1995 року на посаді «електрогазозварник» відноситься до Списку №2, що передбачено Списком №2, Розділу ХХХІІІ «ЗАГАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ» (код КП - 23200000-19756 - «Електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки) постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, а не до Списку №1, як помилково вважає позивач, а відтак для зарахування даного періоду роботи до пільгового стажу роботи за Списком №1 у відповідача-1 немає підстав.
Таким чином, судом не вбачається підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача-1 зарахувати до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 періодів: з 05.06.1992 року по 01.08.1992 року, з 01.07.1994 року по 14.08.1994 року, з 16.10.1995 року по 24.01.1995 року, з 03.09.1997 року по 30.09.1997 року, з 01.10.1997 року 25.03.2003 року та з 27.03.2003 року по 30.06.2003 року.
Крім того, згідно із пільговою довідкою №348 від 12.08.2024 року судом встановлено, що до пільгового стажу роботи позивача, підприємством не враховано періоди: відпустки без збереження заробітної плати: з 15.08.1994 року по 15.09.1994 року, згідно із наказом №163к; з 16.09.1994 року по 15.10.1994 року, згідно із наказом №178к; з 15.02.1995 року по 13.03.1995 року, згідно із наказом №39к; з 15.03.1995 року по 10.04.1995 року, згідно із наказом №53к, а також 26.03.2003 року, згідно із наказом №79к.
Щодо не зарахування до пільгового стажу вищезазначених періодів відпустки без збереження заробітної плати, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 84 КЗпП України, у випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Як вбачається із ст. 4 Закону України «Про відпустки», відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.
Відповідно до статей 25 та 26 Закону України «Про відпустки» відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов'язковому порядку, або за згодою сторін.
Поряд з цим, в листі Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 року №713/039/161-16 надано роз'яснення в якому зазначено, що відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
У постанові від 19.03.2019 року у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році. За змістом частин 1, 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачами не зараховано до пільгового стажу періоди перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати.
Судом встановлено, що сукупна кількість днів безоплатної відпустки у 2003 році не перевищує одного місяця в календарному році, проте, відповідач-1 до пільгового стажу позивача не зарахував один день, а саме 26.03.2003 року, без зазначення причин та будь-яких дій направлених на з'ясування чи були вони пов'язані з виробничою необхідністю не вчинив. Натомість у 1994 та 1995 роках сукупна кількість днів безоплатної відпустки перевищує один місяць в календарному році, а відтак відповідач правомірно не зарахував до пільгового стажу наступні періоди: з 15.08.1994 року по 15.09.1994 року, з 16.09.1994 року по 15.10.1994 року, з 15.02.1995 року по 13.03.1995 року та з 15.03.1995 року по 10.04.1995 року.
Отже, суд приходить до висновку про те, що відповідачами протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 - 26.03.2003 року.
При цьому, суд зауважує, що відповідачем-1 у спірному рішенні від 14.01.2025 року №047050030028 не наведено підстав незарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу роботи за Списком №1 позивача, а також жодним чином не обгрунтовано та не зазначено, які саме періоди роботи позивача ним не зараховано до пільгового стажу.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем до заяви про призначення пенсії (від 06.01.2025 року) було надано всі необхідні документи, у зв'язку з чим Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області неправомірно не зарахувало спірний період роботи позивача до пільгового стажу та у зв'язку з цим протиправно відмовило позивачу в призначенні пенсії.
Відповідно до пункту 5 статті 114 Закону №1058, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 14.01.2025 року № 047050030028 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 та незарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 08.02.1994 року по 30.06.1994 року та 26.03.2003 року, є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачем-1 було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через недостатність пільгового стажу, а здійснення обрахунку стажу відноситься до повноважень пенсійного органу, суд вважає, що у даному випадку у пенсійного органу наявна дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень і єдиним варіантом поведінки пенсійного органу у даному випадку є - саме зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.
При цьому, суд зазначає, що порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованою в Мін'юсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).
Відповідно до абз.13 п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з абз.1-3 п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що оскільки рішення про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу будо прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, належним відповідачем в частині зобов'язання зарахування спірних періодів до пільгового стажу і повторного розгляду заяви про призначення пенсії, є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Враховуючи викладене, з метою належного способу захисту прав, свобод та інтересів позивача суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав та інтересів позивача буде- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України з 08.02.1994 року по 30.06.1994 року на посаді «електрогазозварника» та 26.03.2003 року на посаді «майстра» у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» згідно із пунктом 1 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду, у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В ході розгляду справи відповідачами не було доведено правомірності своїх дій та прийнятих рішень, у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 246, 291 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Керуючись ст. ст. 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 246, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: 33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд., 7, код ЄДРПОУ 21084076), відповідача-2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 14.01.2025 року № 047050030028 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) період роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України з 08.02.1994 року по 30.06.1994 року на посаді «електрогазозварника» та 26.03.2003 року на посаді «майстра» у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» згідно із пунктом 1 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 06.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: 33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд., 7, код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева