Справа № 523/16242/25
Номер провадження 3/523/4002/25
10 жовтня 2025 року м.Одеса
Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Подуфалової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КУпАП,
Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 24.07.2025 року о 23:10 годині, під час перевірки ОСОБА_1 був відсутній за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив одне з обмежень встановленого відносно нього адміністративного нагляду, що вчинено повторно протягом року.
ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складення 31.07.2025 року стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд справи в Пересипському районному суді м.Одеси, що засвідчено підписом вказаної особи у такому протоколі, в судові засідання 20.08.2025, 23.09.2025 та 10.10.2025 року не з'явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив та з будь-якими заявами, запереченнями чи клопотаннями до суду не звертався.
У зв'язку з вичерпанням судом наданих законом повноважень з повідомлення/виклику вказаної особи в судове засідання в порядку ст.277-2 КУпАП, оскільки судова повістка тричі надсилалась за адресою проживання особи, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення (одна з яких повернулась до суду із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою), слід визнати, що подальше відкладення судового розгляду справи є недоцільним і несумісним із завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також призведе до порушення визначених ст.38 цього ж Кодексу строків та невиправданого витрачання бюджетних коштів в умовах складного для держави часу - воєнного стану, з огляду на що суддя вирішив розглянути справу за відсутністю цієї особи та на підставі наданих до суду матеріалів.
Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Внаслідок означених обставин неявки ОСОБА_1 до суду, суддя вважає, що в межах розгляду конкретної адміністративної справи, були створені необхідні умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що вказана особа, будучи обізнаним про розгляд справи, в судове засідання тричі не з'явився, станом такого розгляду протягом достатнього періоду часу не цікавився, суд оцінює таку поведінку вказаної особи, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції та спроби затягування такого розгляду, що у свою чергу сприймається як намагання ухилитись від відповідальності за вчинене та має ознаки зловживання зазначеною особою своїми правами.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголосив на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, закріплений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи те, що ОСОБА_1 достовірно обізнаний про розгляд справи в суді, при цьому, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника, своїм правом на подачу до суду письмових пояснень чи заперечень по справі не скористався, суддя вирішив розглянути справу за відсутності цієї особи та на підставі наданих до суду матеріалів.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить наступних висновків.
За ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
В обґрунтування провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.187 КУпАП, відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надало до суду матеріали, які містять:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №460323 від 31.07.2025 року, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.187 КУпАП (а.с.1);
- пояснення ОСОБА_1 від 31.07.2025 року (а.с.4);
- копія постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 30.10.2023 року, про продовження відносно ОСОБА_1 адміністративного нагляду строком на 6 місяців з винесенням відповідних обмежень (справа №523/18044/24) (а.с.6-7);
- копія постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 29.10.2024 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КУпАП (справа №523/12328/24) (а.с.9-10).
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Основного Закону та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Положеннями частини 2 статті251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Обов'язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Верховний Суд у справі №489/4827/16-а (постанова від 15.04.2020 року) зробив висновок, що протокол не може вважатись об'єктивним доказом порушення, не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки поліцейський у спірних правовідносинах виступає в якості суб'єкта владних повноважень, який зацікавлений у розгляді справи.
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення додаються оригінали або належним чином засвідчені копії (фотокопії) документів, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 2 ст.187 означеного Кодексу передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення, порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); нереєстрація в органі Національної поліції, що тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи з урахуванням особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Таким чином, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.187 КУпАП полягає в тому, що порушник має повторно протягом року порушити правила встановленого відносно нього адміністративного нагляду після того, як його вже було піддано адміністративному стягненню за ч.1 цієї статті.
Відсутність будь якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №460323 від 31.07.2025 року, ОСОБА_1 , 24.07.2025 року о 23:10 годині, під час перевірки був відсутній за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив одне з обмежень встановленого відносно нього адміністративного нагляду, що вчинено повторно протягом року.
На доведення провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.187 КУпАП, працівниками відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надана до суду, зокрема, копія постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 30.10.2023 року, якою адміністративний нагляд було продовжено строком на 6 місяців, дія якої закінчилася 30.04.2024 року, а відомостей про подальше продовження адміністративного нагляду або встановлення нових обмежень судом у справі відсутні.
За таких обставин, дослідивши всі матеріали справи, суддя дійшов висновку про відсутність об'єктивних даних, які б свідчили про дію адміністративного нагляду та встановлених обмежень відносно ОСОБА_1 , а відтак - про наявність об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КУпАП, що свідчить про відсутність в діях зазначено особи складу адміністративного правопорушення та є підставою для закриття провадження у справі.
З огляду на ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди використовують практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Так, за висновками Європейського суду з прав людини, викладених, зокрема, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.09.2011 року) та у справі «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2018 року), Суд неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Наведені обставини за своєю сукупністю обумовлюють висновок судді про те, що матеріалами розглянутої справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КУпАП, провина останнього не доведена належними та допустимими доказами, внаслідок чого провадження у справі про притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.187 цього ж Кодексу, - підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього ж Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу або події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.7, 187, 245, 247, 251, 256, 266, 268, 280, 283-284, 289 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності, передбаченої ч.2 ст.187 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Копію постанови направити для відома ОСОБА_1 та до відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 в Одеській області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя: В.В. Шурупов