Справа № 523/16230/25
Номер провадження 3/523/3996/25
10 жовтня 2025 року м.Одеса
Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Подуфалової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м.Одеса) Державної податкової служби України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), працюючого на посаді директора ТОВ «ЕВЕРЛАСТ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП,
Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, за результатами камеральної перевірки ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» (код ЄДРПОУ 32224487), яке розташовано за адресою м.Одеса, вул.Локомотивна 24-Е, актом перевірки від 21.07.2025 року №461/34-00-04-02-02/32224487 встановлено порушення директором ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» ОСОБА_1 п.п.14.1.156, п.14.1 ст.14, п.п.16.1.4, п.16.1, ст.16, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), а саме порушено термін сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з екологічного податку за надходження за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за ІІІ квартал 2024 року, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.163-2 КУпАП.
ОСОБА_2 , будучи обізнаним про складення стосовно нього 31.07.2025 року протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд справи в Пересипському районному суді м.Одеси, що засвідчено підписом вказаної особи у протоколі, в судове засідання 10.10.2025 року не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив та з будь-якими клопотаннями чи заявами, в тому числі й про відкладення судового засідання, до суду не звернувся.
Зважаючи на вичерпання судом наданих законом повноважень з повідомлення/виклику ОСОБА_1 в судове засідання 10.10.2025 року в порядку ст.277-2 КУпАП, оскільки судом направлялась повістка на зазначену у протоколі адресу проживання вказаної особи (відомості про вручення якої повернулись до суду із відміткою про закінчення терміну зберігання), суддя дійшов висновку, що подальше відкладення судового розгляду справи є недоцільним і несумісним із завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення, призведе до порушення визначених ст.38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення, а також до невиправданого витрачання бюджетних коштів в умовах складного для держави часу - воєнного стану.
Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Внаслідок означених обставин неявки ОСОБА_1 , до суду, а також ураховуючи відсутність у ст.268 КУпАП законодавчо встановлених приписів щодо обов'язкової участі особи, яка притягається до відповідальності за ст.163-2 означеного Кодексу, суддя вважає, що в межах розгляду конкретної адміністративної справи, були створені необхідні умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що вказана особа, будучи обізнаним про складення відносно нього протоколу та про розгляд справи в суді, в судове засідання з'явився, станом розгляду справи протягом достатнього тривалого періоду часу не цікавився, суддя оцінює таку поведінку вказаної особи, як обрана ним форма реалізації наданих за законом прав та небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції, що у свою чергу сприймається як спроба затягування такого розгляду і намагання ухилитись від відповідальності за вчинене та має ознаки зловживання зазначеною особою своїми правами.
Наведене узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголосив на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, закріплений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи те, що ОСОБА_1 обізнаний про розгляд справи в суді, при цьому, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника та своїм право на подачу до суду заперечень чи пояснень не скористався, суддя з огляду на вимоги ч.1 ст.268 КУпАП вирішив розглянути справу за відсутності цієї особи та на підставі наданих до суду матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, суддею встановлено, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, повністю доказана та підтверджується дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення №268/34-00-04-02-01/32224487 від 21.07.2025 року, в якому наведені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, за що він притягається до адміністративної відповідальності (а.с.1);
- актом про результати камеральної перевірки ТОВ «ЕВЕРЛАСТ» від 21.07.2025 року №461/34-00-04-02-01/32224487, складеним головним державним інспектором Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м.Одеса) Державної податкової служби України Зінченко Н.Л. (а.с.2-6).
Частиною 1 ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 вказаного Кодексу, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст.163-2 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність за цією нормою закону настає за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В силу положень ст.33 КУпАП, приймаючи до уваги характер та обставини правопорушення, ступінь вини та особу ., враховуючи мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суддя доходить висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень до вказаної особи єдиним можливим уявляється застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.1, 7, 9, 23, 27, 33, 40-1, 163-2, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), адміністративне стягнення за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 гривень.
На підставі ст.40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), судовий збір у розмірі 605,60 гривень на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795 (00020, м.Київ, вул.Липська 18/5).
Копію постанови направити для виконання ОСОБА_1 , для відома - до Південного МУ ДПС по роботі з великими платниками податків (м.Одеса) Державної податкової служби України, а також надати іншим заінтересованим особам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя: В.В. Шурупов