Справа № 131/1686/25
Провадження № 1-кс/131/417/2025
15.12.2025м. Іллінці
Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні №42025052210002979 від 12 серпня 2025 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мервин, Оратівського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
учасники провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5
Прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді із клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК. В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що в провадженні Оратівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України. Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2025 № 74-РС солдата ОСОБА_3 було призначено на посаду стрільця 2 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону. 27.06.2025 він самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 та перебував за адресою: АДРЕСА_1 , не виконуючи обов'язків служби до 17.10.2025. Ухвалою Іллінецького районного суду до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з 17.10.2025 по 15.12.2025 (включно). З огляду на особу обвинуваченого, злочин, який ним вчинений, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України (вчинення обвинуваченим дій, пов'язаних із переховуванням від органів досудового розслідування або суду, вчиненням інших кримінальних правопорушень, а також незаконний вплив на свідків в даному кримінальному провадженні, що суттєво вплине на хід проведення досудового розслідування), прокурор просить продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою до такого обвинуваченого строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладенням обов'язків, передбачених ст 194 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив його задовольнити, зважаючи на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та неможливістю застосування більш м'якого запобіжного заходу, та продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 .
Вивчивши клопотання прокурора та матеріали, додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання прокурора, зокрема, міркування прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, думку обвинуваченого та його захисника, проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, у їх сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.
З контексту ст. 177 КПК України випливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 5 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у провадженні Оратівського районного суду Вінницької області перебуває вказане кримінальне провадження №42025052210002979 від 12 серпня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
17.10.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 17.10.2025 відносно ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з 17.10.2025 по 15.12.2025 (включно).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання ОСОБА_3 на підставі ст. 208 КПК України; актом за підсумками проведення службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 в умовах воєнного стану; показаннями свідка ОСОБА_7 , яка вказала, що в червні 2025 року її син, ОСОБА_3 , самовільно залишив військову частину та перебував за місцем проживання, займаючись особистими справами; ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19.03.2025 у справі №722/678/25, відповідно до якої ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Отже, з огляду на висновок Європейського суду з прав людини, який міститься у п.175 рішення від 21.04.2011 року по справі «Нечипорук і Йонкало проти України», в органу досудового розслідування є належні факти та інформація про те, що ОСОБА_3 міг вчинити вказане кримінальне правопорушення, тобто підозра є обґрунтованою.
Оцінюючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя керується правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», у якій зазначено, що суворість покарання, що може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо ОСОБА_3 обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Застосовуючи найсуворіший запобіжний захід при його обранні, слідчий суддя вважає доведеним прокурором та слідчим існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема:
1. переховування обвинуваченого від суду, з огляду на те, що покарання за вчинений злочин є таким, що спроможне в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то під страхом кримінальної відповідальності думки ОСОБА_3 з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань сприятимуть наявності вказаного ризику. У разі переховування обвинуваченого стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого;
2. незаконного впливу обвинуваченого на свідків, оскільки згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а через те, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем, має соціальні зв'язки, він матиме можливість здійснювати на свідків відповідний незаконний вплив як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб, з метою схилити їх до зміни своїх первинних показань, які вони надавали під час досудового розслідування, що в свою чергу буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи, оскільки докази, на яких може грунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися;
3. ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, оскільки раніше вчиняв кримінальне правопорушення.
Вказані ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що запобіжний захід до обвинуваченого застосовано вірно, жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Ч. 8 ст. 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 з метою забезпечення реалізації положень ст.177 КПК України.
В ході розгляду клопотання встановлено, що строк тримання ОСОБА_3 під вартою закінчується 15.12.2025. Відповідно, строк дії цієї ухвали відраховувати з 15.12.2025 по 12.02.2026 (включно).
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України. Таким чином суд вважає за доцільне відмовити в клопотанні прокурора про визначення застави, яке належним чином не обгрунтоване та не визначати її розмір у даному провадженні, враховуючи також той факт, що стороною захисту таке клопотання не заявлялося, а підстав для її визначення судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42025052210002979 від 12 серпня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мервин, Оратівського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів, тобто з 15.12.2025 по 12.02.2026 (включно) без визначення розміру застави.
Копію ухвали направити до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань № 1» для виконання.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 18.12.2025 о 09:50 год.
Слідчий суддя: