17 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 523/17820/17
провадження № 51-3568 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 22 березня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 9 червня 2025 року,
установив:
Ухвалою Касаційного кримінального суду від 29 жовтня 2025 року касаційну скаргу засудженого було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 КПК України та встановлено йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків. Залишаючи скаргу без руху колегія суддів зазначила, що доводи засудженого переважно стосуються вироку суду першої інстанції, який не був переглянутий в апеляційному порядку, що виключає можливість відкриття касаційного провадження. Крім того, у скарзі не було наведено конкретних порушень закону, передбачених ст. 438 КПК України, які могли б бути підставою для скасування саме ухвали апеляційного суду. Також, засудженому було роз'яснено, що в разі неусунення недоліків касаційної скарги в установлений строк, така скарга буде йому повернена.
У межах цього строку засуджений звернувся із повторною касаційною скаргою, проте недоліків так і не усунув.
У новій касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 фактично повторює попередні доводи, знову зосередившись на необхідності перегляду вироку суду першої інстанції, не наводячи належних аргументів щодо незаконності саме ухвали апеляційного суду.
Хоча, засуджений зазначає, що копію вироку отримав 30 травня 2023 року, також посилається на неналежне виконання захисниками своїх обов'язків, несвоєчасне отримання ухвал апеляційного суду через етапування до іншої установи виконання покарань, проте основний зміст скарги стосується незаконності вироку суду першої інстанції та у прохальній частині він просить касаційний суд скасувати судові рішення і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Відповідно до змісту ухвали апеляційного суду засуджений ОСОБА_4 неодноразово подавав апеляційні скарги на вирок суду, навіть ще до отримання копії повного тексту. Вперше він звернувся 10 квітня 2023 року, його апеляційна скарга була залишена без руху ухвалою від 24 травня 2023 року з наданням строку для усунення недоліків. Далі засуджений звернувся 6 червня 2023 року з уточненою скаргою, яку суд апеляційної інстанції повернув ухвалою від 17 липня 2023 року через невиконання вимог процесуального закону. А вже повторна скарга засудженого, яку він подав 30 серпня 2023 року була подана ним поза межами строку апеляційного оскарження без клопотання про поновлення цього строку, тому 27 вересня 2023 року апеляційний суд ухвалив рішення про повернення йому апеляційної скарги. 30 вересня 2023 року ОСОБА_4 вчетверте звернувся до апеляційного суду, вже з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись на несвоєчасне вручення ухвал апеляційного суду від 17 липня 2023 року та 24 серпня 2023 року через етапування до іншої установи та неналежне представництво захисників. Апеляційний суд визнав ці доводи безпідставними.
Вп'яте звернувшись до апеляційного суду засуджений знову просив поновити строк апеляційного оскарження з тих самих обставин, які наводив раніше. У судовому засіданні 9 червня 2025 року він разом із захисником підтримав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Апеляційний суд розглянув його доводи та не знайшов підстав для поновлення цього строку.
Тобто, починаючи з 30 серпня 2023 року засуджений подавав апеляційні скарги вже поза межами строку апеляційного оскарження. Ухвалюючи рішення про повернення п'ятої скарги, апеляційний суд встановив, що рішенням від 17 липня 2023 року апеляційна скарга була повернута, у зв'язку з тим, що засудженим не були виконані вимоги попередньої ухвали, якою апеляційну скаргу засудженого було залишено без руху. І тим більше в ухвалі апеляційного суду від 9 червня 2025 року зазначено, що повернення скарги не було пов'язано із пропуском процесуального строку.
Згідно з положеннями ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
У повторній касаційній скарзі засуджений не наводить конкретних порушень процесуального закону, передбачених ст. 412 КПК України, які були допущенні саме судом апеляційної інстанції, а також не формулює вимоги, які б відповідали повноваженням суду касаційної інстанції, тому недоліки скарги, залишеної без руху, засуджений не усунув.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Повернути засудженому ОСОБА_4 касаційну скаргу на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 22 березня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 9 червня 2025 року разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3