18 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 523/4507/17
провадження № 61-15493ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року у справі за позовом акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору, про визнання припиненими договору кредиту, договору іпотеки, договору поруки та відшкодування моральної шкоди,
У березні 2017 року АТ «ОТП Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості у розмірі 5 674,87 доларів США.
У січні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду зустрічну позовну заяву про визнання частково недійсним кредитного договору у зв'язку з повною сплатою кредитних коштів, про розірвання кредитного договору, про розірвання договору іпотеки та договору поруки у зв'язку з повним виконанням боргового зобов'язання, відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року позовні вимоги АТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь АТ «ОТП Банк» суму заборгованості за кредитним договором № ML-502/072/2008 від 23 травня 2008 року в розмірі 5 674,87 доларів США.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ «ОТП Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору, про визнання припиненими договору кредиту, договору іпотеки, договору поруки та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Одеського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року залишено без змін.
09 грудня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасуватирішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову АТ «ОТП Банк» відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити, або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків: надання документу на підтвердження доплати судового збору, зазначення всіх учасників справи та їх місцезнаходження (для юридичної особи).
Заявницею вимоги ухвали суду касаційної інстанції виконано.
ОСОБА_1 порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскільки повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року складено 10 листопада 2025 року, то останнім днем строку на касаційне оскарження судового рішення з дня складення повного судового рішення є 10 грудня 2025 року.
За викладених обставин, касаційна скарга ОСОБА_1 подана у передбачений законом строк, а тому відсутня процесуальна необхідність у вирішенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 06 листопада 2019 року у справі № 545/1571/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 617/1552/15-ц, від 10 листопада 2021 року у справі № 320/7224/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 230, 1056-1 ЦК України, статей 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» до ситуації використання банком фіктивного індексу (FIDR) при виконанні договору (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скаргаОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року, після усунення недоліків, відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а тому касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання частково недійсним кредитного договору, про визнання припиненими договору кредиту, договору іпотеки, договору поруки та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року.
Витребувати з Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області цивільну справу № 523/4507/17.
Роз'яснити іншим учасникам справи № 523/4507/17 право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 07 січня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович