Ухвала
Іменем України
18 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 714/935/25
провадження № 61-15576ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Чернівецького апеляційного суду від 11 листопада 2025 року в складі колегії суддів: Височанської Н. К., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про співпрацю,
У липні 2025 року позивач ОСОБА_3 звернувся із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про співпрацю, зокрема просив стягнути солідарно заборгованість за договором про співпрацю з фізичної особи ОСОБА_4 і фізичної особи ОСОБА_1 у загальному розмірі 26 955 027,50 грн.
В позовній заяві ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Заява мотивована тим, що з урахуванням наявної заборгованості в загальній сумі 26 955 027,50 грн є підстави вважати, що відповідачі будуть вживати заходи з приводу продажу належного їм на праві приватної власності майна для ухилення від виконання рішення суду в подальшому.
ОСОБА_3 просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження нерухомого майна, передачі права користування та розпорядження, та заборони іншим особам вчиняти буд-які дії щодо нерухомого майна, яке належить:
ОСОБА_4 , а саме:
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2142337112101; Тип об'єкта: Опис об'єкта: машино-місце №135, об'єкт житлової нерухомості: Ні ; Загальна площа (кв.м): 15.7, Опис: У житловому комплексі літ.Ш-10 з вбудовано-прибудованими приміщеннями нежитлового призначення на ІІ-му поверсі у нежитловому приміщенні №149-паркінг - машино-місце № НОМЕР_1 ; Адреса: АДРЕСА_1 ;
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2216545612214; Тип об'єкта: Опис об'єкта: житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості: Так; Загальна площа (кв. м): 135.8, житлова площа (кв. м): 52.6, Опис: А - житловий будинок, №1-5, І - споруди; Адреса: АДРЕСА_2 ; Земельні ділянки місця розташування Кадастровий номер: 1221486200:05:011:0351;
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 172990812214; Тип об'єкта: земельна ділянка; Кадастровий номер: 1221486200:05:011:0351; Опис об'єкта: Площа (га): 0.114; Цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку; Адреса: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_1 , а саме:
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3020460512020; Об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт; Тип об'єкта: будівля Ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3503385.4845006.20240718.04.0000.42; Опис об'єкта: Загальна площа (кв. м): 143.6; Адреса: АДРЕСА_3 ; Земельні ділянки місця розташування: Кадастровий номер: 1210100000:02:331:0042;
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2764469712020 Об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт; Тип об'єкта: машиномісце/паркомісце; Ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3505600.4845117.20230425.71.8883.47 Опис об'єкта: Опис: в багатоквартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на І-му рівні підвала паркінга - парко-місце НОМЕР_4, загальною площею 15,5 кв. м. Адреса: АДРЕСА_4 ;
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2764442712020 Об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт Тип об'єкта: машиномісце/паркомісце Ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3505600.4845117.20230425.71.5506.74; Опис об'єкта: Опис: в багатоквартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на І-му рівні підвалу паркінга - парко-місце НОМЕР_5, загальною площею 15,5 кв. м. Адреса: АДРЕСА_5 ;
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2144244912101; Об'єкт речових прав: Тип об'єкта: закінчений будівництвом об'єкт будівля, нежитлова будівля магазину; Ідентифікатор об'єкта ЄДЕССБ: 01.3507070.4841225.20240802.91.0000.03; Опис об'єкта: Загальна площа (кв. м): 45.5; Адреса: АДРЕСА_6 ;
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2119885112101; Тип об'єкта: Опис об'єкта: нежитлові будівлі та споруди, об'єкт житлової нерухомості: Ні; Опис: Л-1-Виробничо-складська будівля, Л1-2-прибудова, л-рампа, л-1-навіс над рампою, Л2-1-прибудова, Л3-1-прибудова, загальна площа 2409,8 кв.м. л1-1- навіс, л2-1 -навіс, л3-1-навіс, О- транформаторний пункт, Ж-1- будівля, загальна площа 127,9 кв.м., З-1-будівля, загальна площа 63,7 кв.м., И-1-будівля 90,9 кв.м, Ф-1-будівля, загальна площа 459,6 кв.м., №8 - Естакада, №9-огорожа, №18-ворота,ІІ-замощення; Адреса: АДРЕСА_7 ; Розмір частки: ;
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2093660312101; Тип об'єкта: земельна ділянка; Кадастровий номер: 1210100000:07:120:0001; Опис об'єкта: Площа (га): 0.072, Реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці: 2093621112101; Адреса: АДРЕСА_8 ;
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2093621112101; Тип об'єкта: Опис об'єкта: домоволодіння, об'єкт житлової нерухомості: Так; Загальна площа (кв. м): 53.4, житлова площа (кв.м): 29, Опис: літ. А-1 -житловий будинок, літ. Б - гараж, літ. В - літня кухня, літ. Г - убиральня, літ. Д - сарай, літ. Ж - вхід в погріб, літ. З - сарай, літ. И - сарай, 1-8,І - огорожа, споруди. Адреса: АДРЕСА_8 ; Земельні ділянки місця розташування: Кадастровий номер: 1210100000:07:120:0001, площа: 0.072 га; Номер об'єкта в РПВН: 17665156;
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1254225312101; Тип об'єкта: Опис об'єкта: квартира, об'єкт житлової нерухомості: Так; Загальна площа (кв.м): 135.8, житлова площа (кв.м): 105.5, Опис: квартира складається з : 1-вітальня, 2-санвузол, 3-кухня, 4-житлова, 5-ванна, 6-гардеробна, 7-кабінет; Адреса: АДРЕСА_9 ; Розмір частки: ;
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 779394212101; Тип об'єкта: нежитлове приміщення, будівля прибудови торгівельного призначення, об'єкт житлової нерухомості: Ні; Опис об'єкта: Загальна площа (кв. м): 29.9, Опис: зала літ. А1}-1 площею 24,5 кв. м.; склад площею 5,4 кв. м. ; загальна площа 29,9 кв. м., основна площа 24,5 кв. м. Адреса: АДРЕСА_10 ; Номер об'єкта в РПВН: 23208005;
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 107275312101 Тип об'єкта: Опис об'єкта: нежитлове приміщення, №380, об'єкт житлової нерухомості: Ні; Загальна площа (кв. м): 135.4, Опис: житловий будинок літ. А-9, нежитлове приміщення №380, загальною площею 135,4 кв. м., яке складається з позицій 1-8, а-ганок. Адреса: АДРЕСА_11 ;
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 80864468101; Тип об'єкта: комплекс, адмінбудинок та склади загальною площею 2298,6 кв. м, об'єкт житлової нерухомості: Ні; Опис об'єкта: Адреса: Загальна площа (кв. м): 2298.6, матеріали стін: цегла; АДРЕСА_12 ; Номер об'єкта в РПВН: 2260931.
Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21 липня 2025 року:
заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено;
вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження земельної ділянки, передачі права користування та розпорядження, та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо нерухомого майна:
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2142337112101 ; Тип об'єкта: Опис об'єкта: машино-місце №135, об'єкт житлової нерухомості: Ні ; Загальна площа (кв. м): 15.7, Опис: У житловому комплексі літ.Ш-10 з вбудовано-прибудованими приміщеннями нежитлового призначення на ІІ-му поверсі у нежитловому приміщенні № 149-паркінг - машино-місце № НОМЕР_1 ; Адреса: АДРЕСА_1 яке належить на праві власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 );
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2216545612214; Тип об'єкта: Опис об'єкта: житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості: Так; Загальна площа (кв. м): 135.8, житлова площа (кв. м): 52.6, Опис: А - житловий будинок, № 1-5, І - споруди; Адреса: АДРЕСА_2 ; Земельні ділянки місця розташування Кадастровий номер: 1221486200:05:011:0351 яке належить на праві власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 );
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 172990812214; Тип об'єкта: земельна ділянка; Кадастровий номер: 1221486200:05:011:0351; Опис об'єкта: Площа (га): 0.114; Цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку; Адреса: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 );
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 3020460512020; Об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт; Тип об'єкта: будівля Ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3503385.4845006.20240718.04.0000.42; Опис об'єкта: Загальна площа (кв. м): 143.6; Адреса: АДРЕСА_3 ; Земельні ділянки місця розташування: Кадастровий номер: 1210100000:02:331:0042, Розмір частки: , яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 );
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2764469712020 Об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт; Тип об'єкта: машиномісце/паркомісце; Ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3505600.4845117.20230425.71.8883.47 Опис об'єкта: Опис: в багатоквартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на І-му рівні підвала паркінга - парко-місце НОМЕР_4, загальною площею 15,5 кв. м. Адреса: АДРЕСА_4 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 );
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2764442712020 Об'єкт речових прав: закінчений будівництвом об'єкт Тип об'єкта: машиномісце/паркомісце Ідентифікатор об'єкта в ЄДЕССБ: 01.3505600.4845117.20230425.71.5506.74; Опис об'єкта: Опис: в багатоквартирному житловому будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на І-му рівні підвала паркінга - парко-місце НОМЕР_5, загальною площею 15,5 кв. м. Адреса: АДРЕСА_5 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 );
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2144244912101; Об'єкт речових прав: Тип об'єкта: закінчений будівництвом об'єкт будівля, нежитлова будівля магазину; Ідентифікатор об'єкта ЄДЕССБ: 01.3507070.4841225.20240802.91.0000.03; Опис об'єкта: Загальна площа (кв. м): 45.5; Адреса: АДРЕСА_6 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 );
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2119885112101; Тип об'єкта: Опис об'єкта: нежитлові будівлі та споруди, об'єкт житлової нерухомості: Ні; Опис: Л-1-Виробничо-складська будівля, Л1-2-прибудова, л-рампа, л-1-навіс над рампою, Л2-1-прибудова, Л3-1-прибудова, загальна площа 2409,8 кв. м л1-1- навіс, л2-1 -навіс, л3-1-навіс, О- транформаторний пункт, Ж-1- будівля, загальна площа 127,9 кв. м, З-1-будівля, загальна площа 63,7 кв. м, И-1-будівля 90,9 кв. м, Ф-1-будівля, загальна площа 459,6 кв. м, №8 - Естакада, №9-огорожа, №18-ворота,ІІ-замощення; Адреса: АДРЕСА_7 ; Розмір частки: , яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 );
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2093660312101; Тип об'єкта: земельна ділянка; Кадастровий номер: 1210100000:07:120:0001; Опис об'єкта: Площа (га): 0.072, Реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці: 2093621112101; Адреса: АДРЕСА_8 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 );
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2093621112101; Тип об'єкта: Опис об'єкта: домоволодіння, об'єкт житлової нерухомості: Так; Загальна площа (кв. м): 53.4, житлова площа (кв. м): 29, Опис: літ. А-1 -житловий будинок, літ. Б - гараж, літ. В - літня кухня, літ. Г - убиральня, літ. Д - сарай, літ. Ж - вхід в погріб, літ. З - сарай, літ. И - сарай, 1-8,І - огорожа, споруди. Адреса: АДРЕСА_8 ; Земельні ділянки місця розташування: Кадастровий номер: 1210100000:07:120:0001, площа: 0.072 га; Номер об'єкта в РПВН: 17665156, яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ).
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1254225312101; Тип об'єкта: Опис об'єкта: квартира, об'єкт житлової нерухомості: Так; Загальна площа (кв. м): 135.8, житлова площа (кв. м): 105.5, Опис: квартира складається з : 1-вітальня, 2-санвузол, 3-кухня, 4-житлова, 5-ванна, 6-гардеробна, 7-кабінет; Адреса: АДРЕСА_9 ; Розмір частки: , яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 );
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 779394212101; Тип об'єкта: нежитлове приміщення, будівля прибудови торгівельного призначення, об'єкт житлової нерухомості: Ні; Опис об'єкта: Загальна площа (кв. м): 29.9, Опис: зала літ. А1}-1 площею 24,5 кв. м; склад площею 5,4 кв. м ; загальна площа 29,9 кв. м., основна площа 24,5 кв. м. Адреса: АДРЕСА_10 ; Номер об'єкта в РПВН: 23208005, яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 );
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 107275312101 Тип об'єкта: Опис об'єкта: нежитлове приміщення, №380, об'єкт житлової нерухомості: Ні; Загальна площа (кв. м): 135.4, Опис: житловий будинок літ. А-9, нежитлове приміщення №380, загальною площею 135,4 кв. м, яке складається з позицій 1-8, а-ганок. Адреса: АДРЕСА_11 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 );
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 80864468101; Тип об'єкта: комплекс, адмінбудинок та склади загальною площею 2298,6 кв. м, об'єкт житлової нерухомості: Ні; Опис об'єкта: Адреса: Загальна площа (кв. м): 2298.6, матеріали стін: цегла; АДРЕСА_12 ; Номер об'єкта в РПВН: 2260931, яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ).
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Згідно з частиною першою статті 150 ЦПК України позов забезпечується у тому числі забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами;
розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог;
заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу;
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12лютого 2020року у справі №381/4019/18 (провадження№ 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам;
ОСОБА_3 зазначає, що враховуючи наявну заборгованість в загальній сумі 26955027,5 грн є підстави вважати, що відповідачі будуть вживати заходи з приводу продажу належного їм майна на праві приватної власності для ухилення від виконання рішення суду в подальшому. обґрунтовуючи забезпечення позову, ОСОБА_3 посилається на Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 433801719 від 02 липня 2025 року щодо належного на праві власності майна ОСОБА_4 та Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 433802420 від 02 липня 2025 року щодо належного майна ОСОБА_1 . Враховуючи подану позовну заяву щодо стягнення заборгованості в загальній сумі 26955027,5 грн. тому, суду є підстави вважати, що відповідачі можуть вживати заходи з приводу продажу належного їм майна на праві приватної власності, що унеможливить виконання рішення суду в подальшому. Таким чином, з урахуванням обставин справи, завдань цивільного судочинства та забезпечення рівності прав і охоронюваних законом інтересів сторін, суд вважає за необхідне забезпечити позов, шляхом заборони здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об'єкта нерухомості.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 11 листопада 2025 року:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення;
ухвалу Герцаївського районного суду Чернівецької області від 21 липня 2025 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
матеріалами справи підтверджується, що між сторонами існує спір, предметом якого є вимоги майнового характеру, а саме стягнення коштів в розмірі 26 955 027,50 грн;
встановивши наявність підстав для захисту матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, задля того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних висновків, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення. Висновки суду першої інстанції, викладені в оспорюваній ухвалі, є обґрунтованими, оскільки метою забезпечення позову є вжиття судом тимчасових заходів, щоб забезпечити виконання можливого судового рішення;
висновки суду першої інстанції, викладені в оспорюваній ухвалі, є обґрунтованими, оскільки метою забезпечення позову є вжиття судом тимчасових заходів, щоб забезпечити виконання можливого судового рішення. Крім того, колегія суддів наголошує, що цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти всі обставини, які мають значення для справи, встановлення яких необхідне для вирішення спору по суті. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягнути за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, відповідачами не надано суду доказів про те, що сукупна вартість майна, на яке накладено арешт, перевищує розмір заявлених позовних вимог. Представником апелянта 01 жовтня 2025 року було подано клопотання про долучення до матеріалів справи довідок про оціночну вартість об'єктів нерухомого майна, договори купівлі-продажу нерухомого майна тощо, проте колегією суддів у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено з підстав порушення порядку та строків подачі доказів;
необхідно звернути увагу, що учасники справи не позбавлені можливості користуватись своїми правами, передбаченими статтями 154 (зустрічне забезпечення), 156 (заміна заходів забезпечення позову), 158 (скасування заходів забезпечення), 159 (відшкодування збитків) ЦПК України. Отже, сторона апелянта не позбавлена звернутись до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову в частині того нерухомого майна, яке перевищує вартість ціни позову.
те, що в матеріалах справи відсутні докази, що відповідачі вчиняють будь які дії, що свідчать про намір відчужити майно, не спростовують наявність у них як власників можливості вільно розпорядитись майном, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Немає підстав вважати, що застосування заходів забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, майно залишається у власності та володінні відповідачів, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час;
помилковим є також посилання представника ОСОБА_4 на порушення судом першої інстанції положень частини другої статті 149 ЦПК України при вирішенні питання про забезпечення поданого позову до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20 роз'яснював, що законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі. Для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п'ять днів відповідно. Першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті. У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову. У разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову;
враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно визначився з нормами права, які підлягають застосуванню, надав обґрунтовану правову оцінку співмірності заявленого виду забезпечення позову, наявності ризиків невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову і дійшов мотивованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Авілової Е. П. як представника ОСОБА_4 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року
ОСОБА_1 10 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, підписану представником ОСОБА_2 , на постанову Чернівецького апеляційного суду від 11 листопада 2025 року, у якій просив постанову апеляційного суду скасувати і направити на новий розгляд до апеляційного суду.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи
утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою
заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб;
суд фактично визнав відсутність у матеріалах справи доказів співмірності арешту, зазначивши, що відповідачами нібито не доведено перевищення вартості арештованого майна над сумою позову, одночасно сам же відмовив у прийнятті саме тих доказів, які безпосередньо підтверджували ці обставини;
у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі № 444/1646/24 сформульовано обов'язковий для застосування судами правовий висновок про те, що при застосуванні арешту як заходу забезпечення позову суд зобов'язаний встановити фактичний перелік майна, на яке накладається арешт, реальну ринкову вартість такого майна, достатність цього майна для забезпечення заявлених позовних вимог, співмірність обраного заходу та необхідність саме такого обсягу втручання у право власності особи;
у цій постанові Верховний Суд окремо зазначив, що суд апеляційної інстанції зобов'язаний дослідити всі подані сторонами докази та надати мотивовану оцінку підставам їх відхилення, а формальний підхід до доказів, які мають ключове значення для встановлення співмірності заходів забезпечення позову, є істотним порушенням норм процесуального права, що тягне скасування судового рішення. Про необхідність перевірки судом наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог зазначено і в постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року в справі № 487/3908/22;
розгляд клопотання представника скаржника про долучення до матеріалів справи нових доказів розглядався під час розгляду апеляційної скарги по суті, що суперечить висновкам Верховного Суду у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 138/2557/19 про те, що суд апеляційної інстанції перед початком розгляду справи по суті має вирішити надані учасниками справи заяви, а вже потім перейти до розгляду апеляційної скарги по суті;
постанова апеляційного суду була ухвалена без урахування висновків Верховного суду у подібних правовідносинах, в ній не були встановлені істотні для вирішення справи обставини, внаслідок порушення процесуального закону, ухвалене апеляційний судом рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України).
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Після набрання чинності Законом № 2147-VIII частини першу, другу статті 149 ЦПК України викладено в такій редакції: «суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом». Тобто з 15 грудня 2017 року законодавець серед передумов забезпечення позову визначає можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Можливість забезпечення судом позову не пов'язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню. Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред'явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача. Як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (див. пункти 40 - 43, 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року в справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23)).
Cуди встановили, що: між сторонами існує спір, предметом якого є вимоги майнового характеру, а саме стягнення коштів в розмірі 26 955 027,50 грн; з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відповідачам на праві власності належить відповідне нерухоме майном та для ухилення від виконання рішення суду в подальшому може бути відчуженим; неспівмірність вжитих заходів забезпечення позову не доведено; у власників наявна можливість вільно розпорядитись майном, якщо не вжити заходи забезпечення позову, що в подальшому ускладнить виконання рішення суду.
Таким чином, встановивши, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, суди зробили обґрунтований висновок про задоволення заяви про забезпечення позову.
Посилання на висновки Верховного Суду у справах № 444/1646/24; № 487/3908/22; № 138/2557/19 касаційний суд відхиляє, оскільки ці висновки зроблені за інших фактичних обставин.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Чернівецького апеляційного суду від 11 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про співпрацю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков