17 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 752/20111/24
провадження № 61-15087ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Боримської Ірини Олегівни на постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року в справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та
У вересні 2024 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення в розмірі 1 276,29 грн, за спожиті з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року послуги централізованого опалення в розмірі 36 650,42 грн, за спожиті з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 43 298,55 грн, за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії в розмірі 40 320,61 грн, за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 40 226,51 грн, з оплати за абонентське обслуговування з послуг постачання теплової енергії у розмірі 1 024,97 грн, з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води у розмірі 526,74 грн.
20 грудня 2024 року рішенням Голосіївського районного суду м. Києва задоволено позовні вимоги КП «Київтеплоенерго».
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення в розмірі 1 276,29 грн, за спожиті з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року послуги централізованого опалення в розмірі 36 650,42 грн, за спожиті з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 43 298,55 грн, за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії в розмірі 40 320,61 грн, за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 40 226,51 грн, з оплати за абонентське обслуговування з послуг постачання теплової енергії у розмірі 1 024,97 грн, з оплати за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води у розмірі 526,74 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
24 вересня 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 638,14 грн; за спожиті з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року послуги централізованого опалення в розмірі 18 325,21 грн; за спожиті з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 21 649,27 грн; за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії в розмірі 20 160,30 грн; за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 20 113,25 грн; з оплати за абонентське обслуговування з послуг постачання теплової енергії в розмірі 512,48 грн; з оплати за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води в розмірі 263,37 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 638,14 грн; за спожиті з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року послуги централізованого опалення в розмірі 18 325,21 грн; за спожиті з 01 травня 2018 року до 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 21 649,27 грн; за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії в розмірі 20 160,30 грн; за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води в розмірі 20 113,25 грн; з оплати за абонентське обслуговування з послуг постачання теплової енергії в розмірі 512,48 грн; з оплати за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води в розмірі 263,37 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
28 листопада 2025 року представник ОСОБА_3 - адвокат Боримська І. О. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року, в якій просить її скасувати в частині задоволення позову, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19, від 20 січня 2021 року в справі № 203/2/19, від 21 листопада 2022 року в справі № 754/16978/21, від 06 вересня 2023 в справі № 757/8221/19-ц, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 8 частини першої, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявник вказує, що суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до справи; суд не дослідив зібрані у справі докази, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Крім того, заявниця просить зупинити виконання постанови Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2025 року до закінчення касаційного провадження, оскільки виконання вказаного рішення створює реальну загрозу невідворотного порушення матеріальних прав ОСОБА_3 .
Після примусового виконання рішення можливі подання окремих позовів про повернення коштів, що призведе до подвійного судового розгляду та створить додаткові витрати для учасників справи.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду може бути надано копію такої постанови.
Заявниця не обґрунтувала, в чому полягає утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення. Незгода з оскаржуваними судовим рішенням як така не є підставою для зупинення його виконання на час перегляду справи в касаційному порядку.
Представником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_3 не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання судового рішення, в задоволенні заяви необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Боримської Ірини Олегівни на постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року.
Витребувати з Голосіївського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи № 752/20111/24 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Боримської Ірини Олегівни про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська