18 грудня 2025 року
м. Київ
Справа № 910/4887/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Власова Ю. Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оус Дістрибюшн»
на рішення Господарського суду міста Києва від 10 липня 2025 року (суддя Підченко Ю. О.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 листопада 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий Доманська М. Л., судді: Остапенко О. М., Пантелієнко В. О.)
у справі № 910/4887/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оус Дістрибюшн»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімед»
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 200 000,00 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оус Дістрибюшн» (далі - ТОВ «Оус Дістрибюшн», скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімед» (далі - ТОВ «Дімед») в якому просить суд:
- заборонити ТОВ «Дімед» надавати доступ до програмного забезпечення для універсальних стендів з перевірки компонентів дизельних паливних систем - форсунок, насосів, рейлів, регуляторів тиску і датчиків тиску в мережі Інтернет або в будь-який інший спосіб;
- стягнути з ТОВ «Дімед» компенсацію (разового грошового стягнення) на користь ТОВ «Оус Дістрибюшн» у розмірі 200 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 листопада 2025 року у справі № 910/4887/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
15 грудня 2025 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ТОВ «Оус Дістрибюшн» на рішення Господарського суду міста Києва від 10 липня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 листопада 2025 року у справі № 910/4887/24.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 грудня 2025 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.
16 грудня 2025 року до Суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.
Положенням статті 308 ГПК України передбачено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до яких: суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються та, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатом перегляду оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Зі змісту касаційної скарги ТОВ «Оус Дістрибюшн» вбачається, що предметом касаційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 10 липня 2025 року та постанова Північного апеляційного господарського суду від 12 листопада 2025 року у справі № 910/4887/24, однак у касаційній скарзі відсутня прохальна частина, а саме вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.
Отже, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України, а відтак скаржнику необхідно зазначити вимоги касаційної скарги.
Крім того відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, правовідносини, до яких ця норма повинна застосовуватись і який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає його неправильність.
Оскаржуючи у касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Разом з цим слід зазначити, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі має обов'язково наводитись обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У касаційній скарзі ТОВ «Оус Дістрибюшн» не зазначено жодної підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України, а отже касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Водночас Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не виклав у тексті касаційної скарги. При цьому, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, касаційна скарга ТОВ «Оус Дістрибюшн» у справі №910/4887/24 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України із наданням строку для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України, а саме, скаржникові необхідно подати до Суду нову редакцію касаційної скарги, в якій зазначити вимоги касаційної скарги щодо оскарження судових рішень у цій справі (прохальну частину касаційної скарги), а також обґрунтувати неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права у взаємозв'язку із посиланням на чітко визначений пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України, як підставу (підстави) для касаційного оскарження судових рішень.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надсилання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оус Дістрибюшн» на рішення Господарського суду міста Києва від 10 липня 2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 листопада 2025 року у справі № 910/4887/24 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Оус Дістрибюшн» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему «Електронний суд» або засобами поштового зв'язку на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оус Дістрибюшн», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Ю. Л. Власов