18 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/4360/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Власова Ю.Л. та Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Мовчана Олексія Володимировича (далі - Підприємець)
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 та
ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.12.2025
за позовом Фермерського господарства "Альянс"
до Підприємця
про стягнення коштів у розмірі 650 000,00 грн за договором про надання послуг та 2 175 100,00 грн збитків,
Підприємець 16.12.2025 (через систему "Електронний суд") звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 (про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті) та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.12.2025 про повернення його апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 у справі №904/4360/25.
За результатами розгляду матеріалів поданої касаційної скарги Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали суду першої інстанції від 11.11.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з приписами частини першої статті 255 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції.
Отже, аналіз вказаних норм свідчить про те, що в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 ГПК України, і тільки після їх перегляду в апеляційному порядку.
Однак з огляду на те, що Підприємець просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 у цій справі, яка як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, в апеляційному порядку по суті не переглядалась, то ця обставина виключає можливість перегляду вказаної ухвали суду першої інстанцій в касаційному порядку.
З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 у цій справі, оскільки вона подана судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Разом з тим, розглянувши подану касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 15.12.2025, яка згідно з приписами пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України може бути оскаржена в касаційному порядку, Верховний Суд дійшов висновку про залишення скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.
Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Тобто, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити відповідну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
Натомість зміст поданої касаційної скарги зводиться лише до цитування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, однак скарга не містить належного обґрунтування того, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (і яких саме) судом апеляційної інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали від 15.12.2025 (про повернення апеляційної скарги у зв'язку з недотриманням вимог процесуального закону, зокрема щодо наявності правових підстав для оскарження ухвали суду першої інстанції) та як такі порушення вплинули на ухвалення судового рішення, що оскаржується, а також у скарзі відсутнє посилання на підставу подання касаційної скарги, яка передбачена відповідним абзацом статті 287 ГПК України, тобто як для оскарження судового рішення, визначеного пунктами 2, 3 частини першої цієї ж норми.
Окрім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами підпункту 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року визначений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З касаційною скаргою на ухвалу апеляційного господарського суду від 15.12.2025 у цій справі Підприємець звернувся 16.12.2025 через систему "Електронний суд", а тому, враховуючи викладене, судовий збір за подання цієї касаційної скарги з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, який підлягає застосуванню, мав обчислюватись та сплачуватись до спеціального фонду Державного бюджету України з урахуванням вимог вказаних норм Закону у розмірі 2 422,40 грн.
Проте до поданої касаційної скарги скаржником не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; не зазначено про наявність таких доказів і в додатках до касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Частина перша статті 291 цього Кодексу у редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023.
Відповідно до частини сьомої статті 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Однак до касаційної скарги скаржником не додано доказів надіслання її копії позивачу у цій справі, а саме - Фермерському господарству "Альянс" у визначеному частиною сьомою статті 42 ГПК України порядку.
Неповідомлення учасника справи в установленому процесуальним законом порядку про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України.
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху.
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки, шляхом подання касаційної скарги у новій редакції , в якій обґрунтувати належним чином, в чому саме полягало порушення або неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права (яких саме) з посиланням на підставу касаційного оскарження, передбачену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (як для оскарження судового рішення, передбаченого пунктами 2, 3 частини першої статті 287 названого Кодексу) з урахуванням предмета касаційного оскарження (ухвала суду про повернення апеляційної скарги), а також надати
- оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях", із зазначенням обов'язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга);
- докази надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами позивачу у цій справі у визначеному частиною сьомою статті 42 ГПК України порядку.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України або відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292, пунктом 3 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Мовчана Олексія Володимировича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2025 у справі № 904/4360/25 відмовити.
2. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мовчана Олексія Володимировича на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.12.2025 зі справи № 904/4360/25 залишити без руху.
3. Надати Фізичній особі-підприємцю Мовчану Олексію Володимировичу строк для усунення недоліків, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
4. Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю Мовчану Олексію Володимировичу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова