17 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/972/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Логвіна Федора Дмитровича
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
у складі судді Ніколенка М. О.
від 13.05.2025 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Мороз В. Ф. - головуючий, Іванов О. Г., Чередко А. Є.
від 05.11.2025
за позовом Фізичної особи - підприємця Шмідт Надії Генріховни
до Фізичної особи - підприємця Логвіна Федора Дмитровича
про стягнення суми основного боргу у розмірі 6 300,00 грн
та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Логвіна Федора Дмитровича
до Фізичної особи - підприємця Шмідт Надії Генріховни
про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 69 800,00 грн,
Фізична особи - підприємець Шмідт Надія Генріховна звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Логвіна Федора Дмитровича про стягнення 6 300,00 грн боргу з оплати послуг з виготовлення та монтажу лавки вуличної, ліхтаря настінного та вуличних столів, наданих за актом № 1337 від 21.09.2023.
В свою чергу Фізична особи - підприємець Логвін Федір Дмитрович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічним позовом до Фізичної особи - підприємця Шмідт Надії Генріховни про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 69 800,00 грн, у зв'язку із невиконанням зобов'язань з виготовлення, збірки та монтажу лавки вуличної, ліхтаря настінного та вуличних столів.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 у справі № 904/972/24 позов Фізичної особи - підприємця Шмідт Надії Генріховни задоволено. Присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця Логвіна Федора Дмитровича на користь Фізичної особи - підприємця Шмідт Надії Генріховни суму основного боргу у розмірі 6 300,00 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028,00 грн. У задоволенні зустрічного позову Фізичної особи - підприємця Логвіна Федора Дмитровича відмовлено.
Постановою від 05.11.2025 Центральний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 у справі № 904/972/24.
15 грудня 2025 року Фізична особи - підприємець Логвін Федір Дмитрович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі № 904/972/24.
Перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Логвіна Федора Дмитровича, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Справи, на які поширюється дія пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред?явленого позову та його предмета (постанова об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).
Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Предметом первісного позову у справі № 904/972/24 є вимога про стягнення 6 300,00 грн; предметом зустрічного позову є вимога про стягнення 69 800,00 грн, що в загальному розмірі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 3 028,00 грн = 302 800,00 грн). Таким чином справа № 904/972/24 є малозначною.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
З тексту касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Логвіна Федора Дмитровича вбачається, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі № 904/972/24 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Так, скаржник зауважує, що судами першої та апеляційної інстанцій зроблений необґрунтований висновок про існування договірних правовідносин між сторонами та виконання позивачем своїх зобов'язань на підставі недопустимих доказів.
Водночас в касаційній скарзі Фізичної особи - підприємця Логвіна Федора Дмитровича не зазначено про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу, що саме пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у малозначних справах. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Pelevin v. Ukraine", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ashingdane v. the United Kingdom").
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відсутність вказівки щодо наявності та будь-якого обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/972/24 за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Логвіна Федора Дмитровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2025 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/972/24 за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Логвіна Федора Дмитровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді Г. О. Вронська
І. Д. Кондратова