17 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 917/209/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Стойка О.В., судді: Істоміна О.А., Попков Д.О.)
від 16.10.2025
у справі № 917/209/24
за позовом Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин", Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро", Приватного акціонерного товариства "Західний Торгово-Промисловий Дім", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Монополіум Фінанс", Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор"
про визнання укладеними та дійсними додаткових договорів поруки, визнання дійсними Додаткових Договорів Забезпечення, визнання недійсними фраудаторних договорів іпотеки, припинення правовідношень, визнання іпотечних прав Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів на об'єкти нерухомості, стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на предмети іпотек, про припинення правовідношень іпотеки (прав іпотеки),
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. В провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/209/24 за позовом Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів (Export-Import Bank of The United States), Вашингтон, Округ Колумбія, 20571, Сполученні Штати Америки до ТОВ "Агротермінал Констракшин", ТОВ "Елеватор-Агро", ПРАТ "Західний Торгово-Промисловий Дім", ТОВ "Фінансова Компанія "Монополіум Фінанс", АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" про визнання укладеними та дійсними додаткових договорів поруки, визнання дійсними додаткових договорів забезпечення, визнання недійсними фраудаторних договорів іпотеки, припинення правовідношень, визнання іпотечних прав Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів на об'єкти нерухомості, стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на предмети іпотек, про припинення правовідношень іпотеки (прав іпотеки)
1.2. Ухвалою суду від 07.08.2025 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 20.10.2025.
1.3. Відповідач-5, АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор", звернувся до місцевого господарського суду із заявою про відвід судді Сіроша Д.М. (вх. № 11747 від 15.09.2025) від розгляду справи №917/209/24 за мотивами залишення клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання без задоволення, внаслідок чого думка АТ "Фавор" щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті не була з'ясована.
1.4. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.09.2025 у справі №917/209/24 зазначена заява визнана необґрунтованою, справу передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
1.5. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.09.2025 у складі судді Мацка О.С. відмовлено у задоволенні заяви АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" про відвід судді Сіроша Д.М. (вх. № 11747 від 15.09.2025) від розгляду справи № 917/209/24.
1.6. Від АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" 30.09.2025 надійшла заява (вх. №12522) про роз'яснення ухвали Господарського суду Полтавської області від 24.09.2025 у справі №917/209/24, мотивована тим, що судом ухвалою від 22.09.2025 було визнано необґрунтованою заяву відповідача-2, а не відповідача-5 (вх. № 11747 від 15.09.2025), отже заявник просив роз'яснити, з яких підстав Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С. розглянув вказану заяву АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор", якщо вона не була вирішена судом, який розглядає справу.
1.7. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.10.2025 у справі №917/209/24 виправлено описку в ухвалі Господарського суду Полтавської області від 22.09.2025 у справі № 917/209/24 шляхом викладення абзацу першого її резолютивної частини в наступній редакції: "Визнати необґрунтованою заяву Закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду "Фавор" про відвід головуючого судді від 12.09.2025 (вх. № 11747 від 15.09.2025) у справі № 917/209/24".
1.8. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.10.2025 у справі №917/209/24 відмовлено в задоволенні заяви АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" від 30.09.2025 (вх. № 12522) про роз'яснення ухвали Господарського суду Полтавської області від 24.09.2025 у справі № 917/209/24.
1.9. Ухвала мотивована тим, що у даному випадку ухвала від 24.09.2025 про роз'яснення якої подана заява, не може бути об'єктом роз'яснення у розумінні статті 245 Господарського процесуального кодексу України.
1.10. Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.10.2025 року у справі №917/209/24 та прийняти нове рішення, яким визначити на яких правових підставах та фактичних обставинах справи Господарським судом Полтавської області у складі судді Мацко О.С. була судом розглянута заява Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" про відвід головуючого судді від 12.09.2025 (вх. № 11747 від 15.09.2025) у справі № 917/209/24.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.10.2025 у справі №917/209/24 не прийнято до розгляду та повернуто.
2.2. Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що предметом апеляційного оскарження у даному випадку є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" про роз'яснення ухвали місцевого господарського суду від 24.09.2025, при цьому сама ухвала винесена в порядку частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України, не стосується суті спору та не перешкоджає розгляду справи, а вирішує процедурне питання та не підлягає окремому апеляційному оскарженню.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2025 у справі №917/209/24, Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" подало касаційну скаргу, якою просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги останнього.
3.2. В касаційній скарзі Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" зазначає, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, помилково послався на пункт 18 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, оскільки пунктом 20 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що окремо від рішення суду у справі апеляційному оскарженню підлягають ухвали про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні судового рішення, тобто судом апеляційної інстанції неправильно застосовано пункт 4 частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України внаслідок неправильного застосування частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти вимог та доводів останньої заперечує та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції, якою вирішено не приймати до розгляду та повернути апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" на ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали місцевого суду від 24.09.2025, якою відмовлено у задоволенні заяви про відвід головуючого судді.
4.3. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої цієї статті).
Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
4.4. Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України, відповідно до частини другої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
4.5. Статтею 245 Господарського процесуального кодексу України врегульовано питання про роз'яснення судового рішення, відповідно до частин першої та другої якої за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
4.6. Роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
За змістом частини другої статті 245 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06.07.2022 у справі № 904/766/21, від 27.04.2022 у справі №925/1499/17, від 09.02.2022 у справі №904/4380/21, від 01.06.2021 у справі №911/2581/14, Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 та від 29.08.2018 у справі №911/2050/16, від 10.07.2018 у справі №461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі №638/11634/17, від 18.06.2019 у справі №903/922/17, від 06.10.2020 у справі №233/3676/19.
У цьому випадку ухвала Господарського суду Полтавської області від 24.09.2025, про роз'яснення якої подано заяву, не є судовим рішенням, право на роз'яснення якого передбачено статтею 245 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона не підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
4.7. Частина перша статті 255 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні судового рішення (пункт 20 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України).
4.8. Таким чином, пункт 20 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України є правозастосовним у випадках, коли заява про роз'яснення подана на судове рішення, яке підлягає примусовому виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та за результатами розгляду якої суд здійснив розгляд заяви по суті та постановив ухвалу про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні судового рішення.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2023 у справі №925/632/19 та в ухвалі Верховного Суду від 28.07.2025 у справі №904/1247/24.
Водночас Господарський суд Полтавської області ухвалою від 07.10.2025 відмовив у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Господарського суду Полтавської області від 24.09.2025 у справі № 917/209/24, як такої, що не належить до розгляду за правилами статті 245 Господарського процесуального кодексу України.
Натомість за доводами касаційної скарги скаржник наполягає на тому, що до його заяви з огляду на саму лише форму звернення та назву (незалежно від її відповідності по суті заяви, яка має розглядатися за правилами статті 245 Господарського процесуального кодексу України, та змісту процесуальної дії, передбаченої статтею 245 Господарського процесуального кодексу України) застосовується така ж форма процедури оскарження і перегляду, що передбачена для заяв про роз'яснення судового рішення.
Суд не повинен процесуально однаково реагувати як на ту дію учасника справи, яка за своїм змістовим наповненням та формою має розглядатися за правилами статті 245 Господарського процесуального кодексу України, так і на ту дію, до якої приписи статті 245 Господарського процесуального кодексу України не застосовні, бо це створить підґрунтя та умови для зловживання процесуальними правам.
Тому доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції пункту 20 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України є неприйнятними, а суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, адже остання подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
При цьому колегія суддів враховує, що помилкове зазначення судом апеляційної інстанції пункту 18 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України (замість пункту 20) не призвело до прийняття незаконного рішення.
Суд також звертає увагу на частину третю статті 255 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
4.9. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють можливість особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Здійснюючи тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28.05.1985 у справі "Ашингдейн проти Великої Британії"); доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення від 12.07.2007 у справі "Станков проти Болгарії").
Отже, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення пункту 20 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України та дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до положень частин першої та третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
5.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.3. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
5.4. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, виходячи із доводів та вимог касаційної скарги та враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
6. Судові витрати
6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор" залишити без задоволення, а ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2025 у справі №917/209/24 - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кролевець