17 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/12233/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нісек"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Сташків Р.Б.)
від 26.03.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.)
від 06.10.2025
у справі № 910/12233/24
за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нісек"
про стягнення 1665360,00 грн пайового внеску, 747746, 64 грн інфляційних втрат, 149915, 31 грн 3% річних,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/12233/24 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нісек" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 1665360,00 грн пайового внеску, 747746, 64 грн інфляційних втрат, 149915, 31 грн 3% річних.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі №910/12233/24 рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі №910/12233/24, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нісек" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нісек", судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 288 та 290 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нісек" однією з підстав касаційного оскарження зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 923/892/18, від 15.03.2024 у справі №904/192/22, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах№ 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17, від 23.06.2022 у справі №490/7050/19, від 21.02.2020 у справі №915/411/19, від 15.05.2019 у справі №917/803/18, від 13.03.2024 у справі №922/1344/23, від 14.02.2024 у справі №914/2223/22.
Проте скаржник не наводить щодо застосування яких саме конкретних, чітко визначених норм матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) викладено висновки у наведених вище постановах Верховного Суду, на які він посилається, та не застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення. Тобто скаржнику треба зазначити норми права, які не враховано судом апеляційної інстанції у кожній з наведених постанов окремо, а не загальними фразами.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Крім того, відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Оскаржувану постанову Північним апеляційним господарським судом прийнято 06.10.2025, повний текст її складено 13.11.2025. Отже, у даному випадку двадцятиденний строк на оскарження постанови обчислюється з дня складення її повного тексту, а саме: з 13.11.2025. Тому останнім днем строку для подання касаційної скарги на зазначену постанову було 03.12.2025.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нісек" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку сформовано в системі "Електронний суд" 04.12.2025, тобто скаржником пропущено строк (1 день), встановлений ст. 288 ГПК України для подання касаційної скарги, і не порушується питання про поновлення цього строку.
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, оскільки у касаційній скарзі не наведено щодо застосування яких саме конкретних, чітко визначених норм матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) викладено висновок у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, та не застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення та касаційну скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання і не порушується питання щодо поновлення цього строку, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нісек" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі №910/12233/24 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Нісек" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- навести, щодо застосування яких саме конкретних, чітко визначених норм матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) викладено висновок у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, та не застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення;
- надати суду заяву про поновлення строків на касаційне оскарження.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач В. Студенець